Позови проти Росії: скільки Україна хоче отримати в міжнародних судах

З часів початку російської агресії по відношенню до України минуло вже чотири роки. За цей час Україна подала до міжнародних судів кілька великих позовів проти Росії. Наприклад, нещодавно, 28 лютого, Стокгольмський арбітраж виніс рішення у справі українського "Нафтогазу" і російського "Газпрому", зобов'язавши останнього виплатити "Нафтогазу" 4,6 млрд доларів. Сайт "Сегодня" розповідає, які судові позови є між країнами і скільки грошей України хоче отримати від Росії в міжнародних судах.

"Нафтогаз" vs "Газпром"

Один з найгучніших судових розглядів почався ще влітку 2014 року. Тоді "Нафтогаз" і "Газпром" подали один проти одного позови до Стокгольмського міжнародного арбітражу. Скарги стосувалися договору купівлі-продажу газу, який уклали ще далекого 2009-го.

"Газпром" вимагав, щоб українська сторона виплатила борг і пеню за те, що поставлений газ не був оплачений, також "Нафтогаз" повинен був заплатити (56 млрд доларів) за недобір газу за принципом "бери або плати" (мається на увазі, що покупець зобов'язується оплатити певну кількість товару, який надав постачальник, оплата повинна пройти незалежно від того, скільки товару закупив покупець насправді).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Україна відмовлялася платити, мотивуючи це тим, що ціни і умови контракту були неринковими. Тому у відповідному позові "Нафтогаз" зажадав переглянути контрактні ціни з 2011 р., повернути переплату скасувати заборону на реекспорт російського газу і призначити нові, справедливі тарифи за транспортування газу до Європи територією України.

2017 рокуСтокгольмський арбітраж задовольнив основні вимоги "Нафтогазу":

• українській стороні не потрібно було платити за недобір газу за принципом "бери і плати" 56 млрд дол.
• "Нафтогаз" не платитиме "Газпрому" за той газ, який з 2015 року поставляється компанією на тимчасово окуповані території Донбасу;
• була переглянута ціна на газ за контрактом, і Україна заощадила 1,8 млрд доларів на покупку блакитного палива в 2014 -2015 рр.

"Арбітражний суд визнав недійсними кабальні положення контракту, привівши його до ринкових європейських стандартів. "Нафтогаз" оцінює загальний позитивний ефект рішень арбітражу в 75 млрд доларів за весь термін дії контракту на поставку газу", – зазначалося на офіційній сторінці "Нафтогазу" в Facebook.

Але залишалося відкритим питання щодо транзитного контракту. Так, 28 лютого 2018 р. Стокгольмський арбітраж підтвердив, що "Газпром" порушив зобов'язання з приводу транзиту і присудив компенсацію в розмірі 4,63 млрд дол.

"Це рішення означає, що "Газпром" має заплатити "Нафтогазу" близько 2,56 млрд дол., з урахуванням остаточного розрахунку за газ, поставлений 2014 і 2015 років", – повідомили в компанії "Нафтогаз".

Щоправда, вже 1 березня "Газпром" відмовився поставляти газ до України, а через день в Росії заявили, що достроково розривають контракт на поставку і транзит газу і готуються подати відповідний позов до суду. Але в "Нафтогазі" з цього приводу не дуже хвилюються, контракт на транзит закінчується 31 грудня 2019 року, а в українській компанії впевнені, що суд не зможе вирішити це питання швидше.

"Нафтогаз" і кримські активи

НАК "Нафтогаз України" подав позов до Міжнародного трибуналу при Постійної палаті Третейського Суду в Гаазі на Росію за захоплення активів в окупованому Криму.

"Збитки групи "Нафтогаз" в результаті окупації Криму наразі оцінюються експертами в суму близько 5 млрд дол. Винесення судом рішення у справі заплановано до кінця 2018 року", – відзначають в компанії.

"Нафтогаз" вимагає відшкодування за захоплення:

• наземної і транспортної інфраструктури, зокрема, газотранспортної системи півострова з Глібовським підземним сховищем газу (ПСГ), в якому на момент анексії перебувало 600 млн куб. м газу;
• 90 морських газових і нафтових свердловин;
• восьми морських стаціонарних платформ;
• восьми блоків-кондукторів;
• 70 км морських газових трубопроводів;
• 31 плавзасоби, з яких чотири – бурові платформи.

Зараз в компанії заявляють, що вже цього року вони можуть виграти до 8 млрд доларів.

"Уже цього року можемо виграти до $ 8 млрд. Але потім постане питання, як забрати. $ 5 млрд було без відсотків, $ 8 млрд – з очікуваними відсотками", – зазначив головний комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Морське право

14 вересня 2016 року Україна подала великий позов проти Росії до Міжнародного суд ООН. У позові йшлося про Конвенції з морського права, а Росію звинуватили в тому, що вона добувала нафту і газ на українському морському шельфі, а також вплинула на погіршення екологічної обстановки в Чорному морі.

"Він (позов. – Ред.) фактично виступає всеосяжним, оскільки вміщує такі фундаментальні питання, як використання морського простору, порушення екологічної безпеки та об'єкти культурної спадщини", – розповідав міністр закордонних справ України Павло Клімкін

Розмір компенсації від Росії за порушення морського права щодо України, поки не відомий, його визначить Міжнародний трибунал ООН, але, Павло Клімкін зазначив, що сума буде значною.

"Ми свідомо не називаємо суму, оскільки Росія продовжує порушувати права України, відповідно, Росія за це заплатить – суму визначить арбітраж. Сума буде дуже значною... Це будуть не мільйони, не десятки і не сотні мільйонів", – сказав Павло Клімкін.

Крим і Донбас

У квітні 2014 року українська сторона подала пакет документів за фактом масового порушення Росією прав українських громадян і держави на території Криму до Європейського суду з прав людини.

У позові йдеться про примус жителів Криму приймати російське громадянство, про масові вбивства, викрадення тощо. Україна також зажадала компенсувати від Росії збитки від анексії. За попередніми підрахунками, сума досягне 1 трлн грн,

У Мін'юсті пояснили, що йдеться про примус кримчан прийняти російське громадянство, про масові викрадання і вбивства, а також претензії до російських військовослужбовців, які були причетні до порушень прав людини в Криму. Крім цього, Україна зажадала зобов'язати РФ компенсувати збитки від анексії. Попередньо їх оцінили в 1 трлн грн, зазначивши при цьому, що сума уточнюватиметься.

Всього до Європейського суду з прав людини Україна подала п'ять великих позовів за міждержавними справами..

"На сьогодні є низка позовів в різних судах. Йдеться і про Міжнародний суд ООН, у якого своя процедура, і там ми подали фактично дві заяви, що стосуються дискримінації українців в Криму і заборони фінансування тероризму з боку Російської Федерації. Є п'ять позовів великих в Європейському суді з прав людини. Є низка позовів, які подали державні компанії до Російської Федерації, пов'язані з втратою майна на території Криму і Донбасу. Також Україна подала до Міжнародного кримінального суду щодо подій, які відбулися в Криму і на Донбасі", – пояснив міністр юстиції Павло Петренко.

Позови до СОТ

Україна подала кілька позовів до Світової організації торгівлі. У грудні 2016 року СОТ на вимогу України почала розгляд спору щодо обмеження Росією імпорту вагонів і обладнання. У лютому 2017 року Україна поскаржилася на неправомірність обмеження транзиту товарів через територію Росії до третіх країн – Казахстану і Киргизстану.

У жовтні 2017 року Україна подала третій позов до СОТ, цього разу у зв'язку з обмеженнями імпорту своєї продукції російською стороною. Суми, які Україна хоче відсудити у Росії, не називалися.

Війна на Сході

Ще з квітня 2014 р. Міжнародний кримінальний суд (Гаазький трибунал) розглядає справу "Ситуація в Україні". Прокуратура суду вже включила до своєї бази даних 1,2 тис. фактів військових злочинів і злочинів проти людяності, ймовірно скоєних на сході України.

У листопаді 2016 року був опублікований попередній звіт, де написано, що ситуація на території Криму і Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією.

У Росії на це відповіли, що не оскаржуватимуть висновки суду, тому що не визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

Фінансування тероризму

Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН 16 січня 2017 р., щоб притягнути РФ до відповідальності за підтримку тероризму на сході України і дискримінацію етнічних українців і кримських татар в окупованому Криму.

В середині минулого року суд відмовився вводити обмежувальні заходи в зв'язку зі звинуваченнями, які стосуються Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, зазначивши, що Україна не надала достатньо доказів. Також суд зобов'язав Росію забезпечити право кримчан здобувати освіту українською мовою, а також право кримських татар представляти свої інтереси, в тому числі і в рамках Меджлісу.

Після цього Україна передала нові докази того, що Росія спонсорує тероризм, тому кінцевого рішення суду поки що немає.

50 млрд доларів від Росії

Тким чином, якщо підрахувати всі ті суми, які Україна вимагає від Росії як компенсацію в міжнародних судах, побачимо, що у справі "Нафтогазу" і "Газпрому" ми повинні отримати 2,56 млрд доларів, також "Нафтогаз" вимагає відшкодування збитків за кримські активи на 8 млрд доларів.

Загальна сума за діяння російської сторони в Криму і на Донбасі варіюється, але, на даний момент, становить близько 38 млрд доларів. Також не варто забувати і про позов з морського права, де поки що не була названа сума компенсації. Так, в міжнародних судах Україна планує отримати близько 50 млрд доларів грошової компенсації від Росії, щоправда, ці цифри ще не остаточні і періодично можуть змінюватися залежно від ходу слухань.