Власність в Україні не захищена, і війна тут ні при чому – експерти

Виправдовувати військовими діями небажання іноземних інвесторів працювати в Україні не можна. Справжня причина криється в несприятливих умовах для роботи інвестиційного капіталу, які існували в Україні до війни й існують сьогодні. Таку думку висловили учасники круглого столу "Правосуддя як гарантія інвестицій в Україну", що пройшов днями в столиці, в конференц-офісі компанії SigmaBleyzer. Представники іноземних посольств, інвестиційних фондів, зарубіжних та українських бізнес-асоціацій виділили 3 основних причини несприятливого бізнес-клімату: високий рівень корупції, недосконалість податкового законодавства і неможливість захисту своїх прав та інтересів у суді. При цьому вони відзначили, що ситуація з кожним днем тільки погіршується.

Найбільш різкою в своїх оцінках була Європейська бізнес-асоціація (EBA), яка озвучила результати недавнього опитування більше 100 іноземних компаній, що працюють в Україні. Як зазначила представник EBA Юлія Венгеровіч, Асоціація отримала в основному негативні відгуки щодо інвестклімату. Так, за її словами, більше 80% опитаних не бачать жодних позитивних змін у процесі проведених в Україні реформ, "незважаючи на те, що реформування йде повним ходом". Більше 50% вважають бізнес-клімат в країні несприятливим.

"Виділяють 3 основних причини – колосальний рівень корупції, недосконалість податкового законодавства і неможливість захисту своїх прав та інтересів у суді. Хочу звернути увагу, що наявність військових дій на території України в ТОП-3 негативних факторів не значиться", – підкреслила вона.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Її підтримує і Ярослава Джонсон, Президент Western NIS Enterprise Fund, одного з перших інвестфондів, що з'явилися в Україні після здобуття країною незалежності. Вона повідомила, що за останніх 5 років три чверті компаній, що працювали з фондом, покинули Україну.

"В основному через те факту, що немає правосуддя. Вони мали всякі проблеми: це були або рейдерські справи, або корпоративні справи, були суперечки з приватними особами, з державою. І багато – без підстав. Для іноземного інвестора реформи – це не тільки розмови про них, а факти, коли потрібно показати, що зроблено. А на даному етапі реформи є тільки на папері, ніхто, в тому числі, в судах, не бачить ніякого прогресу", – зазначила Ярослава Джонсон.

Інвестори розуміють, що Україна має потенціал для інвестування. Ще в травні міністр фінансів України Наталя Яресько заявила, що Україна пройшла "дно" кризи і почала вибиратися з нього. Це підтверджується і заявами ряду економістів про те, що динаміка промислового виробництва та інших індикаторів реального сектора вказує на те, що економіка України, ймовірно, досягла свого "дна" у другому кварталі 2015 року. Тобто інвестування сьогодні обіцяє перспективу зростання прибутку в майбутньому, коли країна почне виходити з кризи.

"Ті інвестори, які хочуть інвестувати, – приходять. Приходять наші експати, які знають, що в Україні є потенціал для заробітку, ті, хто хоче ризикувати, і під час війни, і після війни, бо знають, що це перспективний ринок, і він буде підніматися. Це ризики і заробіток", – вважає Євген Данканич, радник уряду Канади.

Однак більшість інвесторів зупиняє неможливість захистити свій бізнес від зазіхань – або з боку українських рейдерів, або з боку держави, яка часто діє за участю органів внутрішніх справ, прокуратури, судів.

З кожним показовим випадком переділу власності в Україні у західних інвесторів не додається впевненості. Тим більше що компанії, які утискають в Україні, роблять гучні заяви. Так нещодавно про спробу прокуратури реприватизувати землю заявила інвестиційна компанія Dragon-Ukrainian Properties & Development plc, один з найбільших інвесторів на ринку нерухомості країни. Компанія повідомила про те, що прокуратура Київської області звернулася до суду з вимогою повернути в державну власність належить компанії ділянку землі, на якому вона вже побудувала котеджне містечко, вклавши мільйони доларів. Прокуратура заявляє, що під час приватизації цієї земельної ділянки в 2005 році Вишгородська районна адміністрація порушила необхідні процедури.

"Реприватизація в нинішніх умовах стане банальним переділом власності. Повірте, що серйозних гравців на ринку України не буде. Тому що завтра при владі буде, умовно кажучи, Тимошенко, і оголосить чергову реприватизацію. Подивіться історію питання, як тут все відбувається, як сюди можна йти? Тому приходять компанії, які зацікавлені під гарантії одну людину (прем'єра або президента) зайти і за рік вичавити з підприємства максимум. Це вбивство для України, тому що вони не дають план на 20-50 років, вони за рік вичавлюють все і йдуть з наповненими кишенями ", – вважає Станіслав Батрин, керівник проекту "Відкритий суд", головний партнер адвокатської компанії "LionsLitigate".

Бізнес, який має намір працювати в Україні в довгостроковій перспективі, стикається з низкою складнощів, у тому числі в галузі прозорості оподаткування та захисту інтересів у правовій сфері. "І ми, і український уряд розповідаємо, що в Україні є хорошого, які можливості існують для іноземних інвесторів, і тут же піднімаються колишні інвестори, які свого часу вклали в Україну, і кажуть, що неможливо в Україні реалізувати цей потенціал, оскільки у них забрали підприємство, забрали торгову марку, їх топ-менеджера посадили під домашній арешт, щоб він не міг їздити по Україні і продавати товари своєї фірми. Багато наших інвесторів стикалися з рейдерським захопленням, з кримінальним переслідуванням через те, що держава не хотіла, наприклад, повертати ПДВ, і було легше на когось подати до суду, ніж повернути ПДВ", – зазначає Михайло Даценко, представник американо- Українського Ділової Ради, що об'єднує понад 200 американських компаній, що працюють в Україні.

За його словами, американським інвесторам вкрай складно працювати в корумпованій українській правовій системі, оскільки законодавство США про протидію зарубіжній корупційній практиці обумовлює істотні штрафи за порушення нормальних бізнес-практик при роботі за кордоном – хабарів, підкупу посадових осіб тощо. У свою чергу, нечисті на руку компанії не пов'язані подібними обмеженнями і можуть відсудити власність у тих, хто не може дати хабара. "Попередній американський посол більше 50% свого часу приділяв якраз тому, щоб своєю присутністю в судах забезпечити непорушення українськими суддями, прокурорами і так далі тих правил, за якими вони повинні грати", – коментує ситуацію Михайло Даценко.

Що стосується українських компаній, які потрапляють під державний прес, то єдиним виходом для них залишається захист в міжнародних судах. За словами Юлії Венгеровіч, "Україна програє колосальні суми в питаннях неможливості надати справедливий судовий захист".

Сьогоднішні тенденції демонструють нездатність багатьох судів протистояти тиску, що дозволяє використовувати суди для переділу власності. "Виявилося набагато складніше позбутися ролі держави в судовій системі і від преса держави над судовою системою, коли продавлювалося рішення, які потрібні були державі", – підкреслив радник-посланник Посольства Грузії в Україні Георгій Закарашвілі, розповідаючи про реформування судової системи в Грузії.

За його словами, саме реформа судової системи сприяла створенню в Грузії сприятливого бізнес-клімату, завдяки чому вже в минулому році прямі іноземні інвестиції в країну склали 1,7 млрд доларів, що для 4-х мільйонного населення досить успішна цифра.

"У нас на першому етапі реформ, які тривають досі, була викоренена корупція в судовій системі, дійсно, корупції не було. Неможливо було принести гроші. Другим етапом було, коли ми намагалися позбавити судову систему від натиску величезної держави і сподіваємося, що це нам досить добре вдається", – зазначив Георгій Закарашвілі.

Експерти розуміють, що реформа судової системи в Україні – справа не одного року. Найбільш ефективний спосіб сьогодні захистити права інвесторів – це зрадити максимальному розголосу спірні судові процеси, вважають вони. Тому, поряд з ініціативами уряду, як то створення міжнародного комерційного арбітражу в Україні (проект поки ще в планах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), вже діють такі проекти, як "Відкритий суд", учасники якого проводять відеозйомку гучних судових процесів, аналізують інформацію, залучаючи провідних фахівців у сфері цивільного, кримінального, адміністративного права на предмет порушення суддями закону, систематизують інформацію про порушення прав людини в кожному суді і зраджують її розголосу.

Поки це тільки перші спроби перемогти упередженість судової системи. Хотілося б вірити, що рано чи пізно гласність у судовій практиці України придбає процесуальну цінність і стане одним з факторів, що сприяють забезпеченню довіри до судів.