Заборони для іноземців та ліміти на продаж "в одні руки": в Україні сперечаються про формат ринку землі

В експертному середовищі триває обговорення щодовпровадження ринку сільгоспземлі в Україні. Друга панель дискусії, організованої громадянською коаліцією "За скасування земельного мораторію", була присвячена доцільності обмежень на продаж землі.

Обговорювалося, зокрема, чи варто вводити заборону на покупку ділянок іноземцям, чи є сенс обмежувати придбання ділянок юридичними особами, чи потрібно встановлювати ліміти на концентрацію землі "в одні руки" – якщо так, то який розмір буде найбільш оптимальним? Звучали різні аргументи – як за впровадження паралельно з запуском ринку землі певних лімітів, так і проти будь-яких стримуючих заходів.

Наприклад, в Аграрному союзі переконані: земля після зняття мораторію повинна залишатися у власності українців.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Володіти землею в Україні повинні ті, хто на ній працює. І не тільки працює, а й проживає на цій території, де знаходиться земельна ділянка", – зазначив голова Аграрного союзу Геннадій Новіков.

Також, за його словами, під час проведення земельної реформи важливо організувати роботу фінансових установ, щоб дати можливість всім бажаючим придбати землю за ринковою ціною. У той же час, в асоціації не допускають продаж державних земель.

"Ми категорично проти державної землі в будь-якому вигляді. Вважаємо, що 22-25% землі, які знаходяться в держвласності – є стабілізатором, який повинен залишатися", – сказав Новіков.

Старший проектний менеджер Офісу реформ Кабінету міністрів Андрій Мартін переконаний, що сільгоспземлі повинні залишатися в руках аграріїв.

"Головний критерій для допуску на ринок повинен бути простим: той, хто захоче купити землю, повинен бути сільськогосподарським товаровиробником – фізособою або юрособою – це справа другорядна", – сказав він.

За його словами, таким чином вдасться уникнути перетворення землі в інструмент фінансових операцій. Крім того, аграрії будуть більш відповідально ставиться до ріллі, оскільки зможуть реалізовувати довгострокові проекти.

"Частина власників земельних ділянок – рантьє. Це люди похилого віку, або спадкоємці, які живуть у містах, і земля з точки зору робочих місць їх не цікавить зовсім, – пояснює Мартін. – Якщо ми відкриваємо ринок і замість одного рантьє приходить інший рантьє, то з точки зору ефективності сільського господарства нічого не зміниться".

Інші стейкхолдери дотримуються більш ліберальних позицій. Наприклад, заступник гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Граб, вважає, що обмежувати продаж тільки агровиробникам не варто, оскільки земельні рантьє можуть позитивно перетворити ринок в країні.

"З одного боку, можна погодитися – рантьє буде викуповувати землю дешевше і здавати в оренду дорожче, щоб на цьому заробляти. Але від них є й користь. В Україні велика парцеляція земель – багато земельних ділянок розкидані. Ці посередники будуть займатися тим, що будуть купувати землю в різних місцях, з'єднувати в масиви і цю утворену колись "шахматку", яка дуже заважає підприємцям, формувати в один масив і продавати аграріям, яким використовувати масиви набагато зручніше", – пояснив Граб.

Також він упевнений, що ліміти на продаж землі "в одні руки" матимуть негативні наслідки.

"Є ініціатива 200 га в одні руки – це те, що не стимулюватиме економічний розвиток. Потрібно дозволити підприємству купувати хоча б від 3 тис. га. Таким чином воно зможе забезпечити потребу в землях під зрошення, під садівництво, тобто зможе розвиватися. Більш того, господарства до 3 тис. га становлять 85% всіх сільгоспвиробників в Україні і обробляють понад 55% загальної площі в користуванні всіх підприємств. Це означає, що більшість середніх господарств зможуть купити всі землі в обробці", – сказав він.

В цілому, якщо будуть встановлені ліміти на розмір ділянки, то обмежувати рантьє тим більше не варто, вважає Граб.

Старша аналітик Dragon Capital Наталія Шпіготська відзначила і негативні наслідки від обмеження на покупку землі юрособами.

"Якщо ми обмежуємо право купівлі земельної ділянки тільки фізособам, відповідно, ми обмежуємо коло осіб, які могли б купити цю землю, ми обмежуємо попит на цей обмежений ресурс і це відіб'ється на ціні землі (в бік зниження. – Ред.)", – сказала аналітик.

Раніше експерт Олег Нів'євський також відзначав, що будь-які обмеження щодо того, хто повинен володіти земельними ділянками, і обсягу продажу землі в одні рукизнижують ефект від введення відкритого ринку землі. Те ж стосується запуску ринку тільки державних земель.

Нагадаємо, як підрахували в ЄБРР відсутність ринку землі призводить до зниження ВВП України приблизно на 1% в рік. При цьому аналітики підкреслюють, що українцям не варто боятися введення ринку землі.

Як відомо, заборона на продаж земель с/г призначення був введений у 2001 році, а з 2002-го мораторій почав діяти як тимчасовий захід – для створення інфраструктури ринку землі. З тих пір мораторій щорічно продовжують. Останній раз закон про продовження мораторію підписав п'ятий президент України Петро Порошенко в лютому-2019.

Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського було вимогою Міжнародного валютного фонду, але в липні 2017 року її вилучили з меморандуму. При цьому міжнародні організації висловлюються про те, що зняти мораторій все ж потрібно, а Європейський суд з прав людини вже визнав, що заборона на продаж землі порушує права власників ділянок.

Правда, навіть якщо в Раді і вирішать зняти мораторій, ситуацію це не змінить, тому що парламент повинен розглянути і ухвалити закон "Про обіг земель", який би врегулював всі аспекти продажу ділянок. Зараз такий закон знаходиться тільки на стадії розробки і обговорення.