Субсидії в "мінусі" і загроза дефолту: що змінилося для українців за тиждень

"Короткий" тиждень перед Днем Незалежності України не змусила Кабінет міністрів відмовитися від засідання в середу, 22 серпня. Саме на цьому засіданні уряд прийняв кілька рішень, які вплинуть на життя українців.

Субсидії: єдиний реєстр і обмеження

З 1 жовтня 2018 року в Україні можуть скасувати субсидії тим, у кого немає лічильника газу. За даними ЗМІ, відповідну постанову уряд прийняв 22 серпня.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Однак офіційно в Кабіні цього поки не підтверджують. Як повідомив прес-секретар прем'єр-міністра Василь Рябчук, постанову про скасування субсидій на газ для споживачів без газових лічильників ще не схвалено.

"Така постанова не приймалося, воно було знято з розгляду", – сказав Рябчук.

Втім, поки йдуть обговорення, стало відомо, що українці вже отримують удвічі менше субсидій, ніж у 2017 році. За допомогою нових правил чиновники намагаються мінімізувати кількість тих, хто отримує субсидії, маючи високий, з точки зору соціальних норм, дохід.

Тим часом, міністр соцполітики Андрій Рева пояснив, навіщо потрібен реєстр одержувачів субсидій, який заробив з 1 липня 2018 року. Зокрема, за даними чиновника, запуск реєстру дозволив виявити 20 тисяч громадян, які отримували подвійну субсидію – 90% з цих субсідіантов були зареєстровані відразу в двох регіонах України.

"Система відразу викидає двійників і ми реально бачимо, хто намагається отримати більше, ніж йому належить", – зазначив Рева, але визнав, що реєстр тимчасово працює з перебоями. Проблеми обіцяють виправити.

Дефолт без МВФ

Україна перейшла до етапу активного погашення зовнішніх боргів, а програма фінансової підтримки Міжнародного валютного фонду (МВФ) ось-ось закінчиться – її термін закінчується в 2019 році. У зв'язку з цим прем'єр-міністр України Володимир Гройсман попередив: невиплата зовнішніх боргів загрожує Україні дефолтом, а тому важливо продовжувати співпрацю з МВФ.

"Навіщо співпрацювати з МВФ зараз? Невиплата боргів загрожує Україні дефолтом. А це зупинка виробництва, девальвація гривні, інфляція", – заявив Гройсман.

При цьому Гройсман додав, що Україна повинна в найближчі 10 років позбутися залежності перед зовнішніми і внутрішніми кредиторами.

"Ми повинні зробити все, щоб найближчим часом, в найближче десятиліття позбутися фінансової залежності. Наша економіка повинна бути міцною і спроможною самостійно обслуговувати наші борги і зменшувати їх. Все те, що залишиться в українському бюджеті, має бути справедливо розподілено між тими, хто цього потребує, і на модернізацію України", – сказав глава уряду.

До слова, як повідомили на цьому тижні українські ЗМІ, в 2019 році спільна робота України і Міжнародного валютного фонду навряд чи завершиться – Київ попросить МВФ про нову програму. Передбачається, що програма буде розрахована на три роки, а її обсяг може скласти до 10 млрд доларів. При цьому Україна також розглядає можливе продовження діючої програми ще на рік, повідомляють джерела.

Борги України: нова стратегія

Державний борг України взагалі став ключовою темою засідання уряду 22 серпня. Зокрема, Кабмін схвалив Стратегію управління державним боргом України. Глава уряду Володимир Гройсман та в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова пояснили, що прописано в цьому документі.

Маркарова, в першу чергу, повідомила, що співвідношення прямого держборгу до ВВП знижується до безпечного рівня – 60%. Мінфін, за її словами, розраховує досягти рівня 60% ВВП вже до кінця 2018 року. Також Стратегія управління державним боргом України передбачає зниження показника боргу до кінця 2020 року до рівня не вище 49% ВВП.

"Стратегія досить амбітна – наші цілі амбітні: до кінця цього року досягти 60%, в наступному році – 52% і до кінця 2020 року мати борг як частину ВВП не більше 49%", – сказала Маркарова.

Крім того, як зазначила в.о. глави Мінфіну, Стратегія передбачає чотири цілі:

• більш рівномірний графік погашення боргу з продовженням термінів;
• залучення більш довгострокового пільгового фінансування, що передбачає продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними партнерами;
• збільшення частки боргу в національній валюті;
• розвиток відносин з інвесторами.

Гройсман, в свою чергу, визнав – поки що велика кількість зовнішніх боргів заважає Україні підвищувати соціальні стандарти і посилити обороноздатність: "З 2005 до 2013 року українців завели в абсолютну залежність перед зовнішніми і внутрішніми кредиторами у вигляді державного боргу, який є надзвичайно важким тягарем для національної економіки, а найголовніше – для кожного громадянина. І саме цей борг стримує нас в тому, щоб швидко підвищувати соціальні стандарти, краще забезпечувати потреби українських громадян, посилювати обороно здатність і робити багато інших речей. ... Ми тільки на обслуговування витрачаємо 130 млрд грн щорічно, в наступні періоди ми повинні 30 млрд дол. повернути. Тобто нам потрібні такі запозичення, щоб повертати борги, але з іншого боку, нам потрібно збільшувати зростання економіки ".

Прем'єр пояснив, що борги обов'язково потрібно погасити, а після цього домогтися фінансової незалежності української економіки.

Заборона на продаж автомобілів боржників

Кабінет міністрів заборонив перереєстрацію і зняття з обліку транспортного засобу в разі наявності відомостей про його власника в Єдиному реєстрі боржників.

Зокрема, в ході держреєстрації або перереєстрації та зняття з обліку ТЗ уповноважені особи сервісного центру МВС тепер перевірятимуть відомості про його власника в реєстрі боржників і робити відповідну позначку на заяві власника авто.

Єдиний реєстр боржників почав роботу в Україні в січні 2017 року. До переліку вносяться дані про громадян і компаніях, яких суд визнав боржниками і щодо яких відкрито виконавче провадження.