Чому застопорилася велика приватизація: інтерв'ю з Максима Нефьодовим, частина 3

У минулому році в Україні був прийнятий новий закон про приватизацію державного та комунального майна. Очікувалося, що він дасть старт масштабному процесу, порівнянного хіба що з розмахом приватизації 90-х. У 2018 році в бюджет планувалося отримати від приватизації 21 мільярдів гривень. Однак за фактом було отримано всього 203 мільйони.

Про причини таких результатів і перспективи сайту "Сегодня" розповів перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Читайте також на сайті "Сегодня" першу і другу частини інтерв'ю з Максима Нефьодовим.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Свого часу ви прогнозували успішну малу приватизацію, зокрема, що виставлені 1300 об'єктів будуть продані протягом декількох місяців. Скільки об'єктів за фактом продані в 2018 році? Як Ви оцінюєте результати минулого року в плані малої приватизації?

- Мала приватизація – тобто приватизація активів, оціночна вартість яких менше 250 млн грн – запущена і проходить, на мій погляд, дуже успішно. Вже успішно продані 593 об'єкти, ми отримали майже 809 млн грн, причому в 75% аукціонів було збільшення стартової ціни.

Коли ми запускали приватизацію, в реєстрі було 1300 об'єктів, зараз – 1647, не рахуючи тих, що вже продані. І об'єкти постійно додаються.

- А який відсоток успішних продажів?

- Зараз у нас продається практично все, що виставляється на аукціон. Відсотків 90. Тому що система продажів побудована таким чином, що за один або за кілька циклів об'єкт буде проданий. Якщо об'єкт не продається відразу, проводимо голландські аукціони, які йдуть на зниження ціни. Якщо процес продажу вже почався, він займає десь 3,5 місяці, і за результатом з 90% -ною вірогідністю об'єкт буде проданий. Виняток становлять лише найпроблемніші об'єкти.

- Чи можна зробити процес ще більш активним і що цьому заважає?

- Ми зіткнулися з тим, що процес виставлення об'єктів на приватизацію відбувається дуже повільно. Є, наприклад, міста, які до сих пір не виставили жодного об'єкта. Наприклад, Київ тільки недавно оголосив перший аукціон – на один з підвалів.

Тому ми закликаємо всі органи влади прискорити цей процес.

Фото: "Сегодня"

- Скільки всього об'єктів може бути виставлено на малу приватизацію?

- Думаю, в списку може бути і 15 тисяч об'єктів. У нас немає повного переліку того, чим володіє держава на центральному або муніципальному рівнях. Кожен орган влади, кожне місто чи село поступово вносить в цей реєстр ті об'єкти, які, на їхню думку, можуть бути виставлені на приватизацію.

Прем'єр України Володимир Гройсман про велику приватизацію

- Ви говорили, що в управлінні Кабінету міністрів знаходиться 3400 держпідприємств, більшість з яких не працюють або працюють у збиток. Скільки з цього числа приватизовані?

- Поки тільки 27 підприємств. Велика частина держпідприємств заборонені до приватизації. Частина знаходиться в стані банкрутства, реорганізації тощо. Активно працюють десь 1500 компаній.

Попутно скажу, що недавно ми запустили окремо електронну базу звітності по держпідприємствам і плануємо, що через кілька місяців вона теж стане доступна громадськості. Зараз робимо окремий портал по держпідприємствам, щоб люди бачили, якими компаніями володіє держава.

Але приватизація – це більше, ніж держкомпанії. У нас одне село продало навіть свою статую Леніна. Уже якусь копійку запрацювало в бюджет, так що можна тільки вітати таку ініціативу. Хоча, звичайно, це курйоз. В основному муніципальна влада продає або нерухомість, або невеликі компанії. І іноді отримує досить суттєві кошти від приватизації.

Наприклад, Львів побив абсолютний рекорд за вартістю квадратного метра проданої нерухомості. Вони продали один об'єкт, де вартість квадратного метра склала 7 тис. доларів. Для Львова це точно абсолютний рекорд продажів – хоч державних, хоч приватних. Думаю, і в межах країни в цілому. Це було нежитлове приміщення на 1-му поверсі в будівлі на площі Ринок.

- А можете назвати рекордсменів за кількістю об'єктів, виставлених на приватизацію і проданих?

- Рекордсменом за кількістю виставлених на приватизацію об'єктів зараз є Львів. Вони провели вже 61 успішний аукціон. На другому місці – регіональне відділення Фонду держмайна по Вінницькій області – 34 успішних аукціонів. На третьому місці – село Ланна Полтавської області: 29 успішних аукціонів. Оголошена вартість виставленого на ці аукціони майна села Ланна склала 704 тис. грн. І для села це дуже добре.

- У бюджеті щороку закладається певна сума, яку планується отримати від приватизації. Але поки жодного разу цей план не вдалося виконати. З 2016-му і 2017-му – по 17 млрд, в 2018-му – 20, на цей рік знову 17 млрд заплановано отримати від приватизації.

- Ця сума передбачає в основному продаж об'єктів великої приватизації. Мені не хочеться зараз критикувати Фонд держмайна, який займається цим, але з великою приватизацією у нас дійсно великі проблеми.

Наприклад, всі конкурси на відбір радників, які пройшли ще на початку серпня, були заблоковані судами. По кожному з об'єктів. Тому що в кожному конкурсі одна з компаній вирішила, що в ході конкурсу були порушені її права. Якби ми йшли за графіком, в березні ми б вийшли вже на аукціони. Але поки чекаємо рішення судів. Якби вони вже були, хоч якісь, ми могли б в гіршому випадку оголосити конкурс заново, в кращому – працювати з тими радниками, які були обрані раніше. Хоча ми запропонували цим людям роботу 9 місяців тому, чи будуть вони тепер готові виконувати її – невідомо.

Для мене ситуація з великою приватизацією – сумний приклад того, що реформи не можна проводити "на острові". Тобто не можна робити приватизацію незалежно від того, що відбувається з судовою реформою або реформою правоохоронної системи. Дуже хотілося б, щоб судова реформа проходила швидше і у нас взагалі не було в країні такого поняття, як "заблоковано судом".

Фото: "Сегодня"

Зрештою, якщо люди вважають, що їх права порушені, з такого, мені здається, не дуже складного питання, як розгляд інтересів в конкурсі – мені здається, винести якесь судове рішення можна було набагато швидше. А у нас до остаточного рішення ще дуже далеко.

- Значить, сума, закладена в бюджет, навряд чи набереться і в цьому році.

- Я б пропонував все-таки не концентруватися на сумі грошей. Насправді для бюджету це не такі вже значні суми. У нас бюджет – більше трильйона, а мова йде про 17 мільярдів. Це менше 2%.

Звичайно, гроші ніколи не завадять, їх завжди знайдеться, на що витратити: на оборону, медицину, освіту. Але коли ми говоримо про приватизацію, наша головна мета – залучити інвестора. Тому що від цього платники податків отримають значно більше. Люди зможуть нормально працювати на підприємстві, буде оновлено виробництво, підніметься зарплата, зростуть податкові відрахування в бюджет тобто якщо підприємство буде вести нормальну діяльність, довгостроковий ефект від цього буде значно більшим, ніж один або два мільярди, які ми можемо отримати від цього короткостроково.

Я дуже хочу, щоб хоча б 1-2 об'єкти великої приватизації ми в цьому році все-таки довели до логічного завершення. Але чекаємо рішення судів. Адже це у нас незалежна гілка влади. А вона заборонила Мінекономіки окремо, Фонду держмайна окремо що-небудь робити, робити які-небудь дії. Ми повністю зараз зупинені. Тому зробити будь-які прогнози неможливо. Тим більше, це поки рішення тільки суду першої інстанції.

- Чи планується виставляти в цьому році нові об'єкти великої приватизації?

- В списку об'єктів, дозволених до великої приватизації, зараз 22 об'єкти. І практично всі об'єкти, які реалістично продати, вже виставлені – 12 об'єктів. З цього списку поки не виставлені тільки компанії, які знаходяться в дуже складному фінансовому становищі, і ми не можемо навіть успішно провести конкурс радників (ніхто не береться їх продати). А ще обленерго, продавати які зараз, до вирішення ситуації з RАВ-тарифами, просто немає сенсу, інакше це буде, напевно, найбільш неефективний продаж з боку держави. Чекаємо, поки НКРЕКП визначиться з розміром цих тарифів, після чого, напевно, ціна цих об'єктів може дуже істотно зрости.

У Верховній Раді лежить законопроект про розширення переліку дозволених до великої приватизації об'єктів. Коли він буде прийнятий – так, з'являться нові об'єкти, які можна буде готувати до приватизації. Але зараз на це складно будувати плани.