"Фокуси" тіньової економіки: за що ми маємо бути їй вдячні

Рівень тіньової економіки в Україні повільно, але неухильно знижується. У цьому переконує доповідь "Загальні тенденції тіньової економіки в Україні 2018 року", підготовлена Міністерством економічного розвитку і торгівлі. За підрахунками Мінекономіки, тіньова економіка в Україні за підсумками 2018 року становить 30% ВВП. Тоді як 2017-го вона досягала 32%.

Взагалі, за останні майже 20 років найвищий рівень тіньової економіки Мінекономіки показало 2014 року – 43%. Але вже наступного року тіньовий сектор скоротився до 40%, 2016-го – до 35, 2017-го – до 32, і, нарешті, до кінця 2018 року впав до 30%.

У МЕРТ вважають, що зниження рівня тіньової економіки відбувається завдяки тривалим реформам, посиленню ринкових тенденцій і сприятливим умовам ведення бізнесу в Україні. А стримує темпи детінізації насамперед наявність непідконтрольних територій на Сході країни.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Що таке "тіньова економіка"? Як підраховують її розмір і наскільки "тінь" заважає українській економіці? В яких галузях тіньового бізнесу найбільше? Сайт "Сьогодні" шукав відповіді на ці запитання.

Витрати населення видають рівень "тіні"

До тіньової економіки прийнято відносити як незаконний бізнес на кшталт торгівлі зброєю або наркотиками, так і власну продукцію домогосподарств. А ще контрабанду, торгівлю контрафактною продукцією і тому подібні речі. Тобто до поняття тіньової економіки входять абсолютно різні економічні явища, які об'єднані лише однією спільною рисою: держава їх не може контролювати і вести облік.

За одностайними оцінками фахівців, підрахувати рівень тіньової економіки – завдання непросте. Адже тому цей сектор і називають "тіньовим", що він не піддається контролю і обліку з боку держави. Зважаючи на це для визначення масштабів тіньового сектора використовують комбінацію різних непрямих методів. МЕРТ використовує електричний і монетарний методи, метод збитковості підприємств і метод "витрати населення – роздрібний товарообіг". Комбінація даних, отриманих в результаті застосування всіх цих методів, і дає Мінекономіки якийсь усереднений показник, який представляють як рівень тіньової економіки.

Правду кажучи, кожен використовуваний метод показує різні дані про тіньову економіку, причому дуже різні. Наприклад, найбільший рівень тіньової економіки дає метод "витрати населення – роздрібний товарообіг" . Він полягає в зіставленні даних про зростання зарплат, а також про обсяг витрат домогосподарств і розмір роздрібного товарообігу. За цим методом, тіньова економіка в Україні становить 46% обсягу офіційного ВВП. 2017 року було 48%.

Але цього року МЕРТ вирішив "удосконалити" цей метод, включивши до нього також продаж домогосподарствами власної сільгосппродукції на неформальних ринках і "дооцінені" обсяги комерційних послуг для населення. За новою системою підрахунків, цей метод показав рівень тіньової економіки вже в 54%.

Найнижчий відсоток "тіні" дає метод збитковості підприємств – всього 18% (2017-го було 22%). При цьому методі використовуються дані про фінансові результати діяльності підприємств, а також дані про сплачені податки.

"Електричний метод" полягає в порівнянні споживання електроенергії та зростання ВВП. Грубо кажучи, якщо споживання енергії падає, а ВВП зростає, значить, тіньовий сектор збільшується за "електричним" методом, рівень ВВП в даний час становить 27% (2017-го було 28%).

І, нарешті, монетарний метод враховує обсяг готівки в обігу. Цей метод показав 23% тіньового сектора в Україні (2017 року було 24%).

Але нинішнього року і цей метод був удосконалений, як повідомляє МЕРТ. І, за уточненими даними, рівень "тіні" виявився вищим – 39%. Причому, порівняно з минулим роком, він зріс на 1%.

Який сектор "найтіньовіший"

Мінекономіки підраховує також відсоток тіньового сектора в кожній з галузей економіки (за класифікатором видів економічної діяльності – КВЕД). Причому результати виявляються досить несподіваними. Так, найбільший рівень тіньового сегмента протягом останніх років налічують в секторі... "Фінансова та страхова діяльність" – 40%. І це незважаючи на проведене "очищення" банківського сектора і на те, що МВФ та інші міжнародні організації вважають реформу банківського сектора однією з найуспішніших і найпродуктивніших з усіх, що проводилися в Україні останніми роками. У попередніх звітах про тіньову економіку зазначалося, що традиційно високий рівень "тіні" в фінансовому секторі пояснюється тим, що через ці компанії відбувається зазвичай мінімізація податків.

А ось найменш "сірим" в МЕРТ називають сектор "Сільське, лісове і рибне господарство" – 12%. Хоча саме цей сектор асоціюється з нелегальною вирубкою лісу і контрабандою деревини, браконьєрством і т.п.

Передостаннім за рівнем тінізації виявився сектор торгівлі – всього 18%. Хоча в уявленні обивателя саме в сфері торгівлі найбільший оборот контрабандних товарів, найбільше число офіційно не працевлаштованих працівників і несплачених податків.

Яка частина в тому чи іншому секторі знаходиться в тіні і як змінилася ситуація порівняно з 2017 роком, представлено в таблиці нижче:

Чтобы увеличить изображение, нажмите на него

Рахувати можна по-різному

Експерти висловлюють сумніви в коректності даних про тіньову економіку, які демонструє МЕРТ.

"Показник тіньової економіки, який визначає наш МЕРТ, не є адекватним. За їхніми даними, останніми роками тіньова економіка в Україні знизилася з 40% до 30. Але низка емпіричних спостережень на мікрорівні дозволяє вважати, що рівень тіньової економіки набагато більше. Взяти, наприклад, ринок тінізації оплати праці, сферу торгівлі. Скажімо, електричний метод не враховує процес деіндустріалізації нашої економіки. У нас зараз дуже високий рівень видобувних секторів економіки, сільського господарства, сектор послуг. А в цих сферах немає прямої кореляції між споживанням електроенергії та зростанням виробництва. Другий момент – вони не враховують зменшення обігу готівки, яке проводить Нацбанк. Крім того, я проаналізував дані щодо фінансових операцій, операцій з нерухомістю, торгівлі, і вважаю, що показники дуже сильно занижені. "Торговий" метод не враховує, що торгівля у нас підігрівається надходженнями грошей від трудових мігрантів, а це майже 10 млрд доларів. І їх ніяк не можна вважати грошима, які перейшли з тіньової економіки в "білу", – перераховує економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.

На думку експерта, реальний рівень тіньової економіки становить приблизно 50%.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло також вважає, що показники МЕРТ можуть бути занижені.

"Я б дуже обережно ставився до коректності тих методів, які використовує МЕРТ, в умовах тих економічних коливань, які властиві українській економіці останнім часом. Однозначно, що, коли відбувається різке падіння ділової активності, ознаки, за якими оцінюють тіньову економіку, зростають. Коли економіка країни рухається за стабільною траєкторією, ці методики можуть відображати реальність. Але що стосується української економіки, я б не ризикнув говорити, що тіньова економіка однозначно зменшується. Крім того, наприклад, що стосується "електричного методу", зараз відбувається зміна технологій, розвиток енергозберігаючих технологій, змінюється структура економіки з поступовим витісненням енергоємних виробництв. Зокрема, це сталося після того, як ми втратили частину економіки на Сході України. Що стосується монетарного методу – частина готівкового обігу об'єктивно зменшується, Нацбанк проводить політику жорсткого обмеження монетарної маси, що впливає і на обсяги грошової пропозиції і на грошовий оборот. І такі приклади можна продовжувати. Тому, повторюю, я б не ризикнув стверджувати, що рівень тінізації економіки зменшується", – каже Ярослав Жаліло.

Експерти також звертають увагу на логічну невідповідність між показниками детінізації і зростання ВВП.

"Вони щороку показують зниження тіньової економіки приблизно на 3%. А ВВП в останніми роками розвивався набагато повільніше. То що виходить? У нас реальне зростання ВВП відбувається виключно за рахунок детінізації, а сама економіка взагалі не зростає і навіть падає? Я вважаю, це абсолютно суперечливі цифри", – говорить Олексій Кущ.

Ярослав Жаліло говорить про те ж:

"Якщо економіка зростає, а рівень тінізації зменшується, то ми розуміємо, що економіка реально не зростає, а просто відбувається перетік з тіньового сектора в "білий". Але у нас насправді економіка зростає, зростають доходи людей, рівень споживання. А це означає, що відбувається не перерозподіл, а саме зростання. І в такій ситуації тіньова економіка також отримує додатковий імпульс і, виходячи з цього параметра, вона може зростати. Так, відбувається обмеження контрабанди, включаються нові методи контролю, але який чинник більше спрацьовує – на плюс чи на мінус – я б не взявся говорити", – пояснює експерт.

Тіньова економіка – це погано чи не дуже?

На підсвідомому рівні ми розуміємо, що високий рівень тіньової економіки – це погано для економіки офіційної. Це несплачені податки і недоотримані гроші до бюджету, процвітання корупції і соціальна незахищеність працівника "тіньової" сфери. МЕРТ називає й інші негативні фактори, які безпосередньо пов'язані з тінізацією економіки. Такі, як спотворення механізмів дії законів і інструментів ринку, низька ефективність державних інститутів тощо.

Однак економісти вважають, що в існуванні тіньової економіки є і свої плюси. Як мінімум, для населення країни.

"Зрозуміло, що тіньова економіка – це зло. По-перше, тому, що вона породжує корупцію. Ці явища один без одного не існують. По-друге, тіньова економіка виводить за межі фіскальної системи велику кількість коштів і тим самим обмежує ресурси бюджету. По-третє, в тіньовій економіці не захищені права людей на працю, на пенсію, на нормальні умови праці і т.д. а крім того, сам бізнес, який знаходиться в тіньовому секторі, не може розраховувати на законний захист своїх інтересів. Ну, і в країнах з високим рівнем тіньової економіки вся економіка виходить погано керованою взагалі. Але, з іншого боку, в тіньовій економіці є і позитив. По-перше, для людей тіньова зайнятість в умовах неможливості офіційного працевлаштування – це і можливість отримати дохід, і можливість уникнути якихось регуляцій. Тобто тіньова економіка – неоднозначне явище, воно має дві сторони", – каже Ярослав Жаліло.

Олексій Кущ доповнює:

"Тіньова економіка, з одного боку, це негативний фактор. Її найголовніший мінус, на мій погляд, – що "тінь" не дає бізнесу можливість капіталізуватися і формувати так званий мультиплікатор активів. Тіньовий бізнес не може залучати активи для розвитку, його не можна продати за реальною вартістю. Тобто немає можливості розвивати такий бізнес. Але водночас тіньова економіка – це, насправді, і дуже суттєвий запобіжник від криз", – говорить він.

Як формується тіньова економіка? За словами експерта, один з факторів, який формує тіньовий сектор, – занадто високий фіскальний тиск. Та частина бізнесу, яка його не витримує, може або припинити роботу, або перейти в "тінь". Найчастіше бізнес обирає другий шлях. Так, бюджет недоотримує податків. Але зате тіньовий бізнес продовжує забезпечувати себе та інших людей роботою. Другий фактор, який, як вважає Олексій Кущ, штовхає бізнес у "тінь", – неможливість витримати конкуренцію з монополіями. Перехід в тіньову економіку дає йому можливість знизити операційні витрати і підтримати свою конкурентоспроможність.

"У такій економіці, як наша, яка і з великим фіскальним тиском, і з монополіями, на "білому" ринку залишаються переважно фінансово-промислові групи, а малий і середній бізнес йде в сіру або в тіньову економіку. За даними Антимонопольного комітету, більше 60% підприємницького середовища поглинена великими компаніями. Але, завдяки відходу в тінь, малий бізнес зберігає свою продуктивність, діяльність на тому рівні, який забезпечує мінімальну рентабельність", – вважає Олексій Кущ.

Особливо багато позитиву від тіньової економіки в періоди економічних криз, кажуть економісти.

"Тіньова економіка – це як буфер, через який скидається зайвий тиск в казані. Якби не було тіньової економіки, то в моменти криз цей "казан" під назвою "біла економіка" просто розірвало б. 2008-го, 2014-2015 років українська економіка вижила тільки завдяки тому, що у нас був тіньовий сектор економіки, який зміг забезпечити роботою мільйони людей, і соціальний тиск, що створився, було скинуто через такий буфер і мінімізовано", – вважає Олексій Кущ.

Яка тіньова економіка нам потрібна

Насправді, за світовою статистикою, не існує жодної країни, де б рівень тіньової економіки дорівнював нулю. Навіть в таких економічно благополучних країнах, як США, Швейцарія або Німеччина, тіньова економіка продовжує існувати поряд з "білою". Так, там її рівень нижче, ніж в Україні, проте повністю викорінити її не вдається нікому.

У доповіді МВФ за січень 2018 року, де була проаналізована ситуація з тіньовою економікою в 158 країнах світу за період з 1991 по 2015 рік, зазначається, що найнижчий рівень тіньової економіки спостерігається в Швейцарії (7,2%) та Австрії (8,9 %). Найвищий – в Болівії (62,3%) і Зімбабве (60,6%). В середньому в світі відсоток тіньової економіки становить 31,9%.

Виходить, за даними МЕРТ, ситуація в Україні навіть трохи краще, ніж в середньому в світі. МВФ же вважає, що середній рівень тіньової економіки в Україні з 1991 по 2015 рік становить майже 45%.

"У Франції проводилася політика, спрямована проти тіньової економіки, і їм вдалося знизити показник з 15 до 10% за рахунок жорсткіших вимог на ринку праці. Але в результаті у них вибухнула трудова криза, відома як акції "жовтих жилетів". Тобто тіньова економіка є необхідною частиною будь-якої економіки. Однак, коли вона стає занадто великою, вона починає вбивати соціальні функції держави", – робить висновок Олексій Кущ.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, які стратегії відновлення економіки пропонують кандидати в депутати.