Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

ТОП-10 реформ, заради яких влада вимагає затягнути пояси

18 грудня 2014, 08:25

Сергій Гусєв

Проаналізувавши програму уряду, коаліційну угоду, публічні заяви політиків та документи, які «гуляють» в інтернеті, ми вибрали реформи, які здатні надати найбільш сильний вплив на українців

Українців просять "потерпіти", поки йдуть реформи. Фото: varianty.net

Українців просять "потерпіти", поки йдуть реформи. Фото: varianty.net

На засіданні Ради асоціації Україна-ЄС, що відкрився 15 грудня, обговорювали прискорення реформ та фінансову допомогу Україні. Європейці говорили, що гроші готові продовжувати позичати, але тільки після початку реальних реформ. Прем'єр-міністр України приводив свої аргументи: "Уряд зробить все, що в його руках, але нам потрібна підтримка для стабілізації української економіки, стабілізації фіскальної та фінансової системи".

Але наші партнери зайняли жорстку позицію, тому як їх кредит довіри українського уряду майже вичерпаний. Однак фінансова допомога уряду дійсно дуже потрібна (йдеться про обсяг до 10 млрд доларів в 2015 р.). Хоча б тому воно буде змушене не тільки говорити про реформи, але і проводити їх. Це гарна новина. Погана ж новина полягає в тому, що реформи ці, принаймні на початковому етапі, доведеться проводити в значній мірі за рахунок грошей українців. І якщо європейці отримають назад та ще й з відсотками свої гроші, видані України "на реформи", то самим українцям треба навчитися жити при різко впали доходи і сподіватися, що сплачені ними реформи створять умови для більш якісного життя.

1. Тотальна економія держвитрат

__04

За даними Кабміну, загальний обсяг міжнародної допомоги, отриманий Україною, – близько 9 млрд доларів. Але при цьому в поточному році кредиторам ми виплатили 14 млрд. Доларів. За підсумками року очікується спад ВВП на 7%. Країна через російської агресії втратила до 20% економіки, промислове виробництво впало на 10%.

Коли доходи падають, то завжди перше прагнення – скоротити витрати. Хоча, звичайно, краще було б не скорочувати, а оптимізувати, але цей процес довгий і непростий, а "відрізати" – це просто і швидко. Ось і зараз Мінфін переглянув бюджетні витрати і сформулював документ на 120 сторінках, в якому запропонував зміни в законодавстві, реалізація яких "сприятиме уникненню пошуку додаткових витрат бюджету в 2015 р. в обсязі близько 496,9 млрд грн, джерела покриття яких відсутні, забезпечить економію держкоштів у обсязі близько 27,1 млрд грн, а також збільшить дохідну частину бюджету на суму близько 0,9 млрд грн, що гарантуватиме часткове збалансування бюджету".

Але цифри економії, якими чиновники проілюстрували свої пропозиції, викликають сумніви, бо ефективність деяких заходів неможливо оцінити, не зробивши якихось припущень, що не припустивши моделей – нічого цього в документі немає. Крім того, Мінфін для урізувань використовував чисто бухгалтерський підхід, а держбюджет – документ в тому числі і політичний. Але пропозиції фінансистів аналізують профільні міністри, і є надія, що вони будуть уважно враховувати політичні та соціальні ризики пропонованих шляхів економії.

Якщо повернутися до соціальних пільг, то за деякими оцінками, тільки 28% соціальних виплат в країні йдуть дійсно в них нужденним найбіднішим верствам населення. Так що безумовно, реформа тут потрібна. Обіцяють скорочувати не тільки виплати, а й людей: чиновників (10%), Нацгвардію (на 20 тис. Чол.), Міліціонерів (на 110 тис.), прокурорів (на 5,5 тис.) тощо. Чим всі ці люди будуть займатися? Чи в змозі держава створити для них робочі місця, можливості для перекваліфікації?

2. Зміни в системі освіти

informatio.ru

Мінфін рекомендує зменшити термін обов'язкового навчання в загальноосвітніх школах з 11 до 9 років. Але при цьому в коаліційній угоді записано, що передбачається "оновлення стандартів освіти, поступовий перехід до 12-річного отримання середньої освіти з реалізацією профільного навчання". Нагадаємо, що коаліційна угода є частиною програми дій уряду.

Обґрунтовуючи свою пропозицію, Мінфін вказав, що за даними ЮНЕСКО в Австрії, Чехії, Сербії, Білорусії, Греції, Хорватії, Чорногорії, Словенії, Китаї, Японії, Ізраїлі отримання освіти є обов'язковим для дітей у віці від 6 до 15 років, у Фінляндії, Великобританії, Франції, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Нідерландах, Іспанії, Данії, Італії, Канаді – для дітей віком від 6 до 16 років, у Грузії – для дітей віком від 6 до 12 років.

Але найпростіша перевірка з інтернеті показала, що чиновники злукавили, наводячи ці дані. По-перше, тривалість і форми обов'язкової середньої освіти сильно відрізняються в різних країнах, тому метод аналогій не може бути застосовний в даному випадку. По-друге, за деякими країнами наведено невірні дані. Наприклад, за нашими відомостями, освіта у Великобританії є обов'язковим для всіх громадян віком від 5 до 16 років. По-третє, не названі країни, де діти вчаться довго. Так в Австралії освіта є обов'язковою для дітей у віці від 5 до 17 років; в США віковий діапазон, в якому відвідування школи обов'язково, лежить в межах від 5-8 до 14-18 років (залежно від штату); в Німеччині – з 6 до 19 років.

І взагалі наявність цієї пропозиції в переліку заходів із нагального скорочення видатків бюджету викликає великі сумніви. Навіть якщо ввести цю міру, то економія може бути не раніше, ніж через кілька років, бо потрібно перевести систему освіти на новий рівень. Обов'язкова та безкоштовна середня освіта в Україні може бути і 9-річною – для цього є багато резонів, і не тільки фінансових. Але це питання вимагає серйозного обговорення, дискусій про зміст і форми навчання дітей, тому він безпосередньо пов'язаний з майбутнім країни.

Представлені і плани збільшити навантаження на вчителів (при тих же або навіть менших зарплатах). Але в той же час в коаліційній угоді записано: "В умовах дбайливого використання бюджетних коштів – недопущення зменшення рівня оплати праці педагогічних працівників".

"Народна освіта відіграє вирішальну роль у війні... коли пруссаки побили австрійців, то це була перемога прусського вчителя над австрійським шкільним учителем". Цю фразу помилково приписують канцлеру Бісмарку, але автор – професор географії Оскар Пешель (1826—1875).

3. Нові принципи пристрою системи охорони здоров'я

Реклама

__05

Якість існуючої в Україні системи охорони здоров'я не влаштовує нікого. Стратегічний напрямок реформування визначено – страхова медицина. Але прийняття базового закону віднесено урядом на 2015-2016 рр. – В ньому будуть визначені джерела фінансування (хто платитиме за страховки) та порядок роботи системи. Поки ж влада обіцяє діяти в двох напрямках. Перше – створювати основи для впровадження страхової медицини та умови для державно-приватного партнерства, побудови до 2017-го єдиної трирівневої системи лікарень (місцеві – регіональні – національні референтні центри). Другий напрямок – поліпшення того, що вже є, полегшення життя хворим і лікарям. Для цього обіцяно реалізовувати заходи з дерегуляції фармринку; визнати реєстрації лікарських засобів і виробів медичного призначення, вироблені в ЄС, США, Канаді, Австралії, Японії; значно скоротити число ліцензій і дозволів (2015-2016 рр.); передати функції держзакупівель ліків міжнародним організаціям, фінансувати лікарні в залежності не від числа ліжок, а від завантаженості лікарів.

Міністр охорони здоров'я 17 грудня сказав, що "якщо страхова медицина почне працювати до кінця наступного року, це буде дуже добре. На першому етапі необхідно буде дати можливість лікарням заробляти гроші легально і самостійно". Також він зазначив, що сьогодні система охорони здоров'я фінансується за принципом "гроші йдуть на утримання медичних установ", що не дає гарантій якості надання медичних послуг. Тому необхідно, щоб працював інший принцип – "гроші йдуть пацієнтам", при цьому у пацієнта є можливість вибору лікаря. За рахунок фінансових коштів Світового банку, ВООЗ і ЮНІСЕФ планується розробити стандарти медичних послуг, а також тарифи на них. А мер Києва Віталій Кличко тоді ж заявив, що в Києві близько 3,5 млрд грн в медичній сфері перебуває в тіні.

4. Трудове законодавство

knizha_trud_infa.kharkov.ua

Нині в Україні діє Кодекс законів про працю (КЗпП), основні положення якого збереглися з радянських часів, тому він не відповідає реальній практиці трудових відносин в умовах ринкової економіки. Про необхідність Трудового кодексу говориться вже кілька років, його проект був зареєстрований Верховній Раді в квітні минулого року і навіть пройшов перше читання.

Але нинішній міністр соціальної політики називає його всього лише "базою", від якої можна відштовхнутися. Новий варіант кодексу планується підготувати до лютого 2015 р. відносно принципових пунктів цього документа міністр сказав, що хоче відкрити ринок праці України для іноземних інвесторів, проте зберегти при цьому права працівників. Яким вийде компроміс кодексу між бажаннями роботодавців і працівників, першим з яких хочеться мати динамічний ринок праці, а друга – стабільність і гарантії, ми поки не знаємо. Але уряду в роботі над кодексом практично нікому опонувати, бо профспілки в Україні досить слабкі.

5. Пенсійна система

___02

Нинішня пенсійна система України, в якій за рахунок внесків працюючих зараз виплачуються пенсії працювали раніше (так звана солідарна система), ледве-ледве зводить кінці з кінцями. І причина не тільки в неповноті сплати внесків до пенсійного фонду, а й у тому, що платників постійно стає менше, а пенсіонерів – більше, і пенсії вони отримують довше. Тому й виношуються плани підвищення пенсійного віку, впровадження накопичувальної системи пенсійного страхування (коли людина, почавши працювати, сам накопичує собі на пенсію), розвитку недержавного пенсійного страхування.

В тренді
Ринок землі в Україні: в Мінекономіки назвали розмір держдопомоги фермерам

1 жовтня 2012 року набрав чинності Закон "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Їм і визначено основи трирівневої пенсійної системи країни. Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (та, що є зараз). Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Вона грунтується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді на індивідуальних рахунках. Накопичені кошти є власністю громадян, а виплати з цього фонду будуть здійснюватися додатково до загальнообов'язкових пенсійних виплат. Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення. Вона базується на засадах добровільної участі громадян та роботодавців у формуванні пенсійних накопичень недержавними пенсійними фондами, страховими компаніями та банками. Вважається, що одночасне функціонування всіх трьох рівнів забезпечить стабільність пенсійної системи.

Планувалося, що перехід на другий рівень в державному масштабі буде здійснено в 2014 р., але цього не сталося. А елементи третього рівня в країні існують вже декілька років.

Тепер уряд обіцяє сприяти прийняттю закону "Про внесення змін до закону України" Про пенсійне забезпечення "і переходу на єдиний принцип нарахування пенсій (перше півріччя 2015-го). Воно так само обіцяє зайнятися розвитком недержавного пенсійного страхування та запровадженням накопичувальної системи шляхом розробки у новій редакції закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (перше півріччя 2015-го).

Також обіцяні скасування системи спеціальних та оподаткування високих пенсій.

6. Енергетична безпека

_ecology.md

Реклама

Нинішнє важке становище в енергетиці країни багато в чому є наслідком конфлікту з Росією і бойових дій на Донбасі. Позначилося й те, що існуюча енергосистема країни в чомусь просто застаріла або не відповідає збільшеним вимогам. А частина провини лежить на керівниках різного рівня (включаючи нового-старого прем'єра), які своєчасно не потурбувалися створенням запасів того ж вугілля. Тепер же уряд у своїй програмі приділило енергопитань багато уваги.

Реалізація завдань, у формулюванні яких використані дієслова "привернути", "добудувати", "розширити", "підвищити" тощо, залежить від того, чи вийде знайти фінансування для них. А шукати гроші будуть в тому числі і за рахунок виконання такого пункту програми, як "ліквідація субсидій, перехід до ринкових тарифів на природний газ та електроенергію з синхронним введенням механізмів компенсацій для малозабезпечених верств населення (2017-й)".

7. Продовольча безпека

_auri.org

Згідно з даними офіційної статистики, запаси зерна в аграрних підприємствах України (крім малих) і підприємствах, що займаються його зберіганням і переробкою, до 1 грудня 2014-го склали 30,9 млн т, що на 14% більше в порівнянні з аналогічною датою 2013-го за даними Мінагропрополітікі на 12 грудня, намолочено 64,2 млн т зернових культур, урожай соняшнику склав майже 10 млн т. Цифри ці "зігріваючі". Але кількісні показники, що характеризують продовольчу безпеку, будуть стабільними і передбачуваними тільки в тому випадку, якщо в системі сільгоспвиробництва будуть діяти чіткі правила, єдині для всіх; буде врегульовано питання володіння або довгострокової оренди землі; забезпечено доступ аграріїв до "довгих" грошей, а держава буде допомагати своїм виробникам з виходом на зовнішні ринки.

Поки уряд вирішив не піднімати питання приватної власності на сільгоспземлі, розсудивши, що крайньої гостроти в ньому немає, тому краще спрямувати наявні мізерні ресурси на інвентаризацію та розмежування земель сільськогосподарського призначення державної, комунальної та приватної власності; на формування бази даних Державного земельного кадастру (2018). Тому як без цього ринок землі навряд чи буде нормально працювати.

8. Зміна судової системи

_job-sbu.org

Без нормально працюючої судової системи в країні буде неможливо провести ніякі реформи. Судячи ж не тільки у справах, але і за словами вищих керівників держави, вони вважають, що реформа судової системи може йти поряд з іншими, а то і більше неспішно. Так, якщо завдання створення правової основи для реформування судової системи у вигляді прийняття в новій редакції закону "Про судоустрій і статус суддів" віднесена до першого півріччя 2015-го, то ініціювання внесення змін до Конституції щодо завершення судової реформи (введення трирівневої системи судів, переатестація всіх суддів, скасування суддівської недоторканності, усунення політичного впливу на процеси відбору, кар'єри та відповідальності суддів, оновлення судової системи та суддівського корпусу) – вже до 2016 р.

9. Трансформація МВС

tcrkae

Напевно, більшість з тих, хто був змушений спілкуватися з представниками МВС, намагаючись вирішити свої навіть найпростіші життєві питання, погодиться з тим, що існуючу зараз систему краще було б просто закрити і почати будувати нову з чистого аркуша. На жаль, в такій великій країні, як Україна, тим більше в нинішніх умовах це неможливо. Тому уряд має намір йти шляхом послідовної заміни окремих ланок.

Так замість міліції обіцяно створити національну поліцію (хочеться сподіватися, що справа не зведеться до простого перейменування). ДАІ буде ліквідована, а її функції передані єдиної патрульній службі. Буде створено інститут детективів, які стануть виконувати функції слідчих і оперативних працівників. Може з'явитися Державне бюро розслідувань. Органи місцевого самоврядування отримають право створювати за свої кошти муніципальну поліцію.

Головним реформатором стане новий перший заступник міністра МВС – людина, що займався аналогічною реформою в Грузії, а до створення патрульної служби залучають американця з великим досвідом у цій сфері.

10. Система інформаційної безпеки

homesat.com.ua

Програмою уряду передбачені розробка і реалізація концепції інформаційної безпеки України (2015-й), а також запуск іномовлення та роздержавлення засобів масової інформації (2015-й). Але для вирішення цих завдань навіщось знадобилося створювати Міністерство інформаційної політики. Країна знаходиться у стані війни, постійно стикається в серйозними викликами в інформаційній сфері. Тому концепція інформаційної безпеки їй потрібна, але, швидше за все, без ще однієї бюрократичної надбудови.

А ось що дійсно потрібно – це створити суспільне телебачення. Адже демократія припускає, що влада в державі розділена на три гілки: законодавчу, виконавчу і судову, а контролюють їх незалежні ЗМІ.

Зараз в Україні розпочато процес створення суспільного ТБ замість державного "Першого телеканалу". Фінансувати його припускають з бюджету, а щоб чиновники не могли впливати на редакційну політику, розробляється відповідний закон.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...