"Убита" промисловість і витрати на війну: названі головні загрози для економіки України

Українська економіка знаходиться під загрозою посилення макроекономічних дисбалансів. Про це йдеться в аналітичній доповіді до щорічного послання президента України до Верховної Ради. Документ, підготовлений Національним інститутом стратегічних досліджень, був розданий депутатам у ВР.

Основні загрози, на думку авторів доповіді, це:

1. Згортання промислового комплексу і деіндустріалізація

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"В результаті військового конфлікту на Донбасі економіка України функціонує в безпрецедентних умовах фізичного знищення виробничих потужностей", – наголошується в документі.

Загальний спад промислового виробництва в 2014-му склав 10,1% (-4,3% в 2013 р.). Найбільше скорочення зареєстровано у виробництві коксу і продуктів нафтопереробки, машинобудуванні, металургійному виробництві та виробництві хімічної продукції.

"Ситуація ускладнюється тим, що в зоні конфлікту прямо або опосередковано концентрується чверть наявного вітчизняного експортного потенціалу, внаслідок чого зростають загрози його безповоротної втрати. Військова дестабілізація Донбасу негативно позначається на внутрішньому ринку інших регіонів, де фіксується формування дефіциту за окремими товарними позиціями", – йдеться в доповіді.

2. Вимушена мілітаризація економіки

"Різке збільшення витрат на сектор безпеки в 2014 р. є лише першим кроком на шляху відновлення обороноздатності країни", – зазначають автори доповіді.

В цілому в 2015 р. на сектор безпеки буде спрямовано майже 80 млрд грн (проти 55,8 млрд грн в 2014 р.). Ці витрати складуть майже 16% загальних витрат бюджету України і близько 5% ВВП України.

"Незважаючи на те, що ці ресурси спрямовуватимуться не тільки на стримування поточних загроз, а й на розвиток оборонного виробництва, зберігається небезпека поглиблення дисбалансу співвідношення військового і цивільного секторів економіки", – йдеться в документі.

Подальше нарощування витрат на сектор безпеки означатиме для України встановлення режиму економіки воєнного часу, наголошується в доповіді.

Читайте також: Витрати на оборону будуть рости – Порошенко

"Разом з тим змушена мілітаризація економіки відкриває суттєві можливості для України, обумовлені збільшенням виробництва товарів військового призначення та розширенням відповідного експортного потенціалу. У перспективі конверсія військових технологій для цивільного сектора здатна забезпечити потужний імпульс розвитку і створити ряд позитивних макроекономічних ефектів", – додають аналітики.

3. Загострення бюджетно-боргові проблеми в секторі державних фінансів

У сфері державних фінансів зберігається істотний дисбаланс, заснований на зниженні дохідної бази бюджету і необхідності використання видатків для стимулювання економічного розвитку в умовах спаду і зовнішньої агресії.

"Потенційний ресурс покриття дефіциту бюджету доходами від приватизації буде залежати від успішності реформ і відновлення інвестиційної привабливості країни. Забезпечення номінальних показників доходів бюджету інфляційними факторами має бути виключно короткостроковими інструментом і вимагає введення відповідних компенсаційних механізмів", – підкреслюється в доповіді.

Без спрощення і зниження рівня податкового навантаження, децентралізації фінансових ресурсів і підтримки платоспроможного попиту бюджетна політика буде деструктивно впливати на стан економічної безпеки держави, наголошується в документі.

"Скорочення витрат бюджету обмежена критично важливими складовими, насамперед програмами, пов'язаними з підвищенням обороноздатності, соціальним захистом та соціальним забезпеченням, обслуговуванням боргових зобов'язань", – уточнюють автори доповіді.

За даними аналітиків, подальше збільшення навантаження на бюджет витратами на обслуговування боргу вимагає реструктуризації державних зобов'язань.

Пріоритетами державної економічної політики в короткостроковій перспективі, на думку авторів доповіді, повинні стати:

• введення нової політики реіндустріалізації на основі випереджаючого технологічного розвитку;
• реформування системи державних закупівель;
• забезпечення децентралізації;
• поглиблення програм міжнародного співробітництва.

Нагадаємо, в документі також йдеться про різке падіння української економіки. Аналітики відзначають, що "дно" рецесії ще не досягнуто.