Загроза дефолту України: які шанси і до чого може призвести банкрутство

Тридцять тисяч гривень. Це та сума, яку винен кожний мешканець України всьому світу. Якщо ж не враховувати тих, хто тільки народився, або вже на пенсії, – 60 тисяч. Звичайно, для багатьох це непосильна ноша, але держава зобов'язана розплачуватися за свої борги. Інакше, нас чекає грецький сценарій, коли економіка країни валиться, а звичайній людині неможливо забрати гроші з банку.

Нові кредити і затягування поясів не рятують. Загроза дефолту реальна, як ніколи. Наближається час, коли треба платити за облігаціями зовнішньої позики. Щоб погасити їх більшу частину – кожен повинен скинутися хоча б по 350 доларів або по вісім тисяч гривень.

"Мені на 8 тисяч гривень потрібно працювати, на воді сидіти... чотири, п'ять місяців, шість місяців", – зазначив чоловік.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Я із задоволенням би допоміг, але у нас в країні зараз подорожчало все, крім зарплат",- сказав молодий хлопець.

Щоб врятувати країну від дефолту, Михайлу потрібно продати чотириста стартових пакетів мобільного зв'язку. А Юрієві – зварити півтисячі порцій кави.

Звичайно, скидатися українців не примушують. І добровільних пожертвувань уряд не чекає. Однак гроші з наших кишень на погашення мільярдних позик йдуть і так.

"Воно страшно, держава наша зменшила доходи громадян. Пенсії урізали, зарплати, премії не виплачують, доплати вчителям всі познімали. Тобто, відсотків на тридцять всім зрізали реально зарплати, де уряд може лише зрізати", – говорить Володимир Лановий, доктор економічних наук.

Вже кілька місяців Кабмін веде переговори з кредиторами про реструктуризацію боргу – частину просить списати, іншу – відкласти до кращих часів. Якщо МВФ та зарубіжні країни-партнери з цим згодні, то приватні кредитори – ні. За різними оцінками, Україна винна їм від 15 до 25 мільярдів доларів.

"Вони не згодні з принциповим рішенням, що 40% боргу повинно бути списано. Вони вважають, що це – популістська заява і Україна не знаходиться в настільки тяжкому становищі, як африканська країна, щоб їй масштабно списувати борг", – вважає Андрій Блінов, економіст.

На цьому тижні у Вашингтоні сторони нарешті сіли за стіл переговорів. Зустріч проходила в обстановці найсуворішої таємності. Досі невідомо: кому, власне, винна Україна?

У ЗМІ з'явилася інформація, що цінні папери, випущені з 2007-го по 2012-й рік, можуть належати оточенню Януковича.

Читайте також: Криза в Україні створює ризики для світової економіки – Лагард

Міністр фінансів Яресько цього не виключає. Вона ж пригрозила незговірливим кредиторам технічним дефолтом. Що це таке – кожен відчував на собі, коли вчасно не розраховувався за комунальні послуги.

За воду, газ і світло заведено платити до 20 числа. Якщо ви з якихось причин цього не зробили, то фактично оголосили комунальникам технічний дефолт. Через борги можна і зовсім залишитися без благ цивілізації. Тоді – або терміново бігти платити, або сидіти в темряві.

Обвал гривні, безробіття, позамежні ціни – цим запам'ятався технічний дефолт України в 98-му. Ударна хвиля від економічних потрясінь у Росії тоді зачепила і нашу країну. По суті те ж саме відбулося і за останній рік – без жодного дефолту в умовах війни.

Що саме відбувається з країною-банкрутом – українці могли весь тиждень спостерігати на прикладі Греції. Там, до речі, також все почалося з відмов вчасно розплатитися з приватними кредиторами ще три роки тому.

"З кожною хвилиною все гірше, розумієте? Як я можу жити на 120 євро на тиждень? Завтра банк може взагалі не дати нам грошей. Скажіть мені! За все моє життя не було такого, щоб банки закривалися", – скаржиться пенсіонер у Греції.

Українським пенсіонерам важко зрозуміти печаль грецьких. У тих середня пенсія 900 євро. Щоправда, зараз отримати її важко. Зняття готівки в банкоматах обмежили. Щоб забрати кровні, греки вистоюють величезні черги під палючим сонцем. Це – шокова реакція на банкрутство країни. Демонстрації закінчуються сутичками з поліцією.

Борг Греції перевищив 300 мільярдів євро. У вівторок Афіни не змогли погасити черговий платіж МВФ.

Міністр фінансів заявив, що швидше відріже собі руку, ніж знову підпише угоду з кредиторами. Відмовлятися від життя на широку ногу – в обмін на нові кредити – греки вирішують сьогодні на референдумі. Попередні опитування показали: думки розділились порівну.

Україні слід витягти урок – вважає економіст Олександр Кравчук.

"Це може, як і в Греції, призвести, по-перше, а) падіння соціального рівня, б) безробіття і, нарешті, саме економічне зростання не відбудеться", – зазначив Олександр Кравчук, кандидат економічних наук.

Читайте також: Плюси і мінуси дефолту для України

Іншими словами – обіцянки влади, що вже в 2016 економіка почне зростати, лопнуть. В країну не прийде іноземний інвестор зі своїми грошима. Вітчизняний бізнес також не зможе залучити гроші ззовні. Для пересічних громадян це означає животіння ще довгі роки. Знайти роботу буде все складніше, а з гідною зарплатою і поготів.

Але поки що в Україні чиновники зберігають олімпійський спокій. Вони в усьому погоджуються з вимогами МВФ, розраховуючи при його сприянні все таки переконати незговірливих кредиторів. Чергова зустріч пройде у Вашингтоні наступного тижня. Саме на ній вирішиться – бути чи не бути українському дефолту.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".