Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Україна без допомоги МВФ: що буде з курсом, цінами і пенсіями

5 квітня 2016, 08:04

Ілля Требор

Експерти: катастрофи не буде, але при найгіршому сценарії долар може підскочити до 35 грн, а ціни зростуть на третину

Кредити і позики. Допомога повністю не зникне, але привід для побоювань все ще є

Кредити і позики. Допомога повністю не зникне, але привід для побоювань все ще є / Фото: Олександр Яремчук

Рівно вісім місяців, як Україна не отримує допомогу МВФ. При цьому експерти не виключають, що безгрошів'я затягнеться, адже в лютому глава МВФ Крістін Лагард своїм рішенням заморозила черговий транш. Причиною став недостатній темп реформ, які проводить наш уряд. І в умовах не тільки економічного, але й політичного кризи це може бути не останній зовнішній кредитор, який відмовляється фінансово допомагати нашій країні, часто в таких питаннях саме Міжнародний валютний фонд задає тон. Знову ж таки, 1 млрд доларів, які нам минулого тижня пообіцяли в США "прийдуть" тільки в разі виходу країни з політкризи, а цей процес рухається не дуже швидко...

Економісти відзначають: в умовах млявого відновлення вітчизняної економіки і відсутності внутрішніх сильних чинників для економічного зростання відмова допомагати нам грошима в першу чергу призведе до падіння курсу гривні та зростання інфляції. Є ризики і для військово-промислового комплексу, і навіть для зарплат і пенсій: їх можуть заморозити. "Сегодня" розібралася, що чекає українців без чужих грошей.

Гривня: замре і впаде

__01

Першим в групі ризику експерти в один голос називають курс гривні: в разі, якщо зовнішні кредитори припинять фінансово допомагати українській економіці, нашу валюту чекає стрімке падіння. На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру ForexClub в Україні Андрія Шевчишина, перший час девальвована гривня може виступити навіть своєрідним рівнем захисту від небажаного імпорту: він просто не зможе конкурувати на наших ринках. Тобто ті імпортні товари, у яких є вітчизняний аналог, перестануть бути затребуваними населенням і будуть замінені на більш дешеві українські. "Але у нас є критичний імпорт, від якого ми відмовитися ніяк не можемо: газ, бензин, ліки. Тому на якомусь етапі все ж буде різке падіння гривні. Зараз дуже важко спрогнозувати курс, тому що дуже важко уявити, що поголовно всі наші фінансові партнери відмовилися допомагати. Крім того, в такому випадку включаться психологічні і спекулятивні чинники: люди побіжать в обмінники купувати валюту або продавати її. Можна припустити, що курс обвалиться до рівня 33-35 грн за один долар", – розповів він в розмові з нами.

Після цієї позначки економіст прогнозує невелику зупинку нацвалюти: вона, за його словами, почне активно замінювати долар в споживчому секторі, "розігрівати" покупку населенням валюти і викличе черговий виток зростання цін. "А ось тут вже все буде йти до того, що гривня дуже плавно знижуватиметься. До якого рівня, сказати поки не можна – це залежить від того, наскільки глибоко нацвалюта проникне на місця", – додав Шевчишин.

Інфляція: сніжним комом по товарах

Реклама

Економісти попереджають: якщо західні партнери відмовляться кредитувати Україну, на цю новину сніжним комом буде реагувати і інфляція. При цьому, за прогнозами Шевчишина, українці можуть в такому випадку сміливо чекати досить різких коливань вартості: "В інфляційні тенденції відразу будуть закладатися дуже високі ціни на товари. І не тільки вітчизняні, але також імпорт та імпортні складові, які Україна використовує, наприклад, в машинобудуванні. В першу чергу нам потрібно буде чекати зростання вартості бензину, а це відіб'ється і на всіх наступних товарах – близько 5% їх ціни припадає саме на транспортну складову. Сніжним комом ці речі почнуть одне одного підживлювати і виходити на новий рівень. Курс буде тягнути інфляцію, а вона – курс", – поділився міркуваннями аналітик.

За словами фахівців, в такому випадку рівень інфляції може досягти 30%, а вкрай негативний сценарій подарує країні цілих 43%. Аналітик МЦПД Олександр Жолудь згоден, що в першу чергу підскочать ціни на паливно-мастильні матеріали (бензин, дизель тощо), а за ними підуть і інші товари (імпортні ліки, техніка, запчастини): "Зміна курсу всього на 1% буде піднімати інфляцію на чверть відсотка".

Оборона: гроші і техніка

В тренді
Ціна Сенцова: чому кінорежисер може не з'явитися в списках на обмін полоненими
Олег Сенцов

Економісти нагадують: зараз Україна витрачає солідні суми на військово-промисловий комплекс і оборонну сферу, а тому без зовнішнього вливання коштів в економіку країни ці галузі можуть забуксували. Нагадаємо, в 2016 році на потреби Міноборони виділено близько 55,5 млрд грн. Шевчишин говорить, що з урахуванням "апатичного" відновлення української економіки таким великим затратам просто необхідна зовнішня підживлення. Тому, на думку фахівців, зміни в кредитних відносинах можуть відбитися і на "оборонці".

Схожу позицію висловлює і Жолудь. "Якщо Україна повністю залишиться без контактів із зовнішніми партнерами, то питання грошей для військової промисловості не єдине. Потрібно розуміти, що на військову галузь йдуть не тільки серйозні фінсредства, а й технічна допомога, яку надають нам країни НАТО. І якщо ми говоримо про обриву всіх фінансових відносин, то може бути серйозною проблемою не стільки фінансова частина, скільки частина обміну досвідом і технікою", – попереджає економіст. Однак директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин заспокоює: витрати Міноборони, навіть в разі відмови в кредитах і програмах, зважаючи на ситуацію на Донбасі урізати навряд чи будуть.

Експерти: вчимося жити на свої

___pixabay.com

І все ж, незважаючи на триваючі політичні труднощі, більшість експертів сумнівається, що Україна може залишитися повністю без кредитної допомоги. За словами головного експерта Ради підприємців Кабміну Андрія Забловського, повного скасування кредитування не станеться з однієї простої причини: в Україні вже занадто багато вкладено. "Але навіть якщо так станеться, це не найбільша трагедія: нам потрібно буде навчитися більш ефективно використовувати ті кошти, які у нас вже є. Ну і, тим більше, поки наші золотовалютні резерви дозволяють витримати паузу, яка може тривати до півроку", – пояснив він "Сегодня" (за даними НБУ, зараз резерви становлять $13 млрд).

Аналітик агентства MPP Consulting Павло Мельник зазначає: відмова кредитувати нашу країну вже ні на що не вплине. "Парадокс у тому, що у нас зараз не настільки високий рівень потреби в зовнішньому фінансуванні. У минулому році нам потрібні були кредити через те, що з країни вивозилося грошей більше, ніж завозилося. А зараз товарне сальдо стало позитивним: імпорт з Росії припинився, а експорт у нас не впав: аграрії виручають. Плюс високий рівень експорту послуг – особливо IT-сфери. Так що приплив грошей в країну достатній", – запевняє він. Економіст також скептично налаштований в питанні зростання курсу валют: за його словами, сьогодні долар "уперся в свій верхня межа". "Дійшли до 27,5 за долар – і побачили, що під таким курсом ніхто не працює. Експортери хочуть, але імпортери сказали – до побачення! Зараз ми бачимо тренд на 25,5-26 грн/$. Можливо, до травня місяця отримаємо курс 25,5", – говорить він.

Пенсії: без паніки

Що стосується зарплат, пенсій та інших соціальних виплат, то економісти заспокоюють – навіть якщо кредити нам скасують, поки турбуватися нема про що. Олександр Жолудь сумнівається, що це призведе до їх скорочення або затримки. Але в разі проблем їх заморозять на якомусь рівні і більше не будуть підвищувати. При цьому проблему не можна буде вирішити зростанням податків: "Будь-яке підвищення податків і зборів веде до того, що бізнес буде намагатися їх не платити і йти в тінь або закриватися". Юрчишин, в цілому погоджуючись з тим, що прямого впливу зовнішніх кредитів на соціальні показники в нашій країні немає, звертає увагу, що ті гроші, які йдуть на обслуговування зовнішніх боргів, могли б використовуватися і в соцпрограми. Відповідно, якщо за рахунок бюджету гасити боргові зобов'язання, менше грошей залишається на соціалку. "А кошти Європейського банку реконструкції та розвитку, які кредитують тільки бізнес, безпосередньо в бюджет не йдуть. Ці гроші націлені на зміцнення бізнесу, його зростання, а значить, і збільшення відрахувань до скарбниці. Цей фактор безумовно може поліпшити наші соціальні показники", – підсумував експерт.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...