Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Українську економіку піднімуть овочі і молоко

18 лютого 2015, 08:15

Олександр Панченко

Найвигідніше вкладення капіталів нині - в "матінку-землю"

/ Фото: Григорій Салай

Після втрати через війну частини промислового потенціалу Донбасу, на відновлення якого піде не один рік, Україні треба терміново знайти заміну, щоб країна могла розвиватися. "Локомотивом", який за кілька років може витягнути нашу економіку, здатне стати сільське господарство, вважають учасники конференції "Агробізнес-2015: виклики, ризики, рішення", що відбулася вчора в Києві. Принаймні, влада в це вірить. "Сільське господарство в останні роки – одна з галузей, що успішно розвивається, а при правильній маркетинговій політиці наші товари (зерно пшениці та кукурудзи, куряче м'ясо. – авт.) добре продаються на світовому ринку, – говорить заступник міністра Мінагропроду з євроінтеграції Владислава Рутицька. – Уряд зараз активно займається питаннями дерегуляції бізнесу та гармонізації наших законів до законодавства ЄС. Ми виходимо з того, що чим простіше буде бізнесменам торгувати за кордоном, тим більше валюти надійде в бюджет у вигляді податків. А кожна гривня, вкладена в село, може дати долар прибутку". Рутицька нагадала, що Україна сьогодні – експортер №1 по соняшниковій олії, входить в "четвірку" з експорту кукурудзи, в "вісімку" – з експорту пшениці.

ПРОБЛЕМИ. За даними Мінагропроду, навіть виділені нам ЄС квоти повною мірою використані лише по шести позиціях з декількох десятків: це кукурудза, пшениця, томатна паста, виноградний і яблучний соки, ячмінна крупа, мед, на 15-40% – за висівками і пшеничною клейковиною, і зовсім не продавали, наприклад, гриби, цукрову кукурудзу, вершки, масло. Причин декілька: аграрії довго розгойдуються, не мають кредитів і не знають, як вийти на світовий ринок. Серйозною проблемою нашого АПК менеджер Американської торговельної палати в Україні Денис Соболєв вважає надмірну зарегульованість бізнесу: "Зі 125 нормативних актів у цій сфері виправдані всього 25, причому лише 10 з них відповідають вимогам ЄС. Інвесторів відлякує високий рівень корупції при видачі дозвільних документів, адже крім законів і постанов Кабміну, діють ще накази міністерств і циркуляри-роз'яснення, які кожен чиновник трактує, як йому вигідно. Якщо ввести електронний документообіг, а сьогодні це технічно можливо, корупція зникне". Але найбільша біда, на думку Соболєва, – щорічна непередбачувана зміна податкового законодавства у бік збільшення податків. Це змушує виробників заздалегідь закладати у вартість агропродукції податкові ризики.

ЩО РОБИТИ. Якщо вирішити проблеми з корупцією та податками, банки стануть активніше кредитувати великі і дрібні агрогосподарства під невисокий відсоток, впевнений начальник управління малого та середнього бізнесу "Укрексімбанку" Владлен Дєдков. Це величезний ринок, адже за словами керівника одного з напрямків проекту "Агроінвест" Наталії Лищитович, саме невеликі приватні господарства вирощують 97% картоплі, 85 – овочів, дають 80% молока, 44% м'яса, і при правильному господарюванні виробництво можна подвоїти. Але щоб воно потрапило на західний ринок, потрібна співпраця з потужними європейськими сільгоспкооперативами. У них, впевнена Лищитович, теж є інтерес, так як там досягнуті граничні врожаї і немає ні вільної землі, ні зайвих робочих рук. Зате всього цього – з надлишком в Україні.

Реклама

_-1_254

В тренді
Ринок землі в Україні: фермери бояться "страшилок" про іноземців

Допомогти Україні може досвід польського сусіда

Україна може за 2-3 роки в рази збільшити частку агросектору у ВВП країни (зараз вона 11%), якщо наша влада використає досвід Польщі, яка зуміла за 10 років з нуля стати серйозним гравцем на продринку ЄС, упевнений європейський експерт з питань агрополітики Яцек Аустен . "У 1989 р, коли припинилися поставки продуктів з СРСР, прилавки польських магазинів спорожніли, – говорить Аустен. – Щоб підняти агросектор, в квітні 1992 р при Мінсільгоспі створили Фонд програм допомоги селу (FAPA), фінансований і контрольований ЄС, Світовим банком, іншими донорами. У FAPA працювали західні та польські фахівці, вони їздили в сільгоспрегіони і з місцевою владою і фермерами вирішували проблеми села: кредит на покупку техніки, насіння, добрив, прокласти газ, дороги, допомогти з реалізацією вирощеного. За 10 років впроваджено було 600 сільгосппрограм на 500 млн євро. Ці програми високорентабельні, дають багато робочих місць і легко можуть бути застосовані в Україні".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...