Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Україну накрила хвиля бідності

25 листопада 2014, 16:28

Ситуація посилюється війною і тотальною безвідповідальністю, кажуть експерти

В Україні зростає кількість бідняків. Фото: Сегодня

В Україні зростає кількість бідняків. Фото: Сегодня

На початку року кожен п'ятий українець жив за межею абсолютної бідності, а до кінця року будинків буде ще більше, кажуть експерти. До того ж з'явилися "нові бідні" – переселенці з Донбасу і Криму, які втратили свої будинки, робочі місця і, найчастіше, заощадження. Мільйони українців взагалі залишилися заручниками на захоплених територіях, пише "Левый берег".

"Уявіть, влада вирішить, що кілограм сала у зв'язку з кризою тепер важить 750 грамів. Вирішили ж вони, що прожитковий мінімум у нас 1218 гривень для працездатних осіб – в рази менше реального. А адже це величина точна", – говорить Сергій Кондратюк, заступник голови Федерації профспілок України. Експерти вважають, що занижений прожитковий мінімум – одна з хитрощів, яка дозволяє чиновникам економити бюджетні гроші, адже цей показник використовується при розрахунку пенсій, зарплат, різних видів соцдопомоги (малозабезпеченим, при народженні дитини, по безробіттю) і при індексації виплат. Так, Конституція України (ст.46) прямо говорить, що пенсії та інші види соціальних виплат не повинні бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Прожитковий мінімум розраховують щороку на основі мінімального споживчого кошика, його рівень прописують в законі про бюджет. За законом "Про прожитковий мінімум" (ст.3) споживчий кошик повинні переглядати не рідше, ніж раз на п'ять років. Проте в Україні її не змінювали з 2000 року, каже Кондратюк. А цього року депутати вирішили ще й не підвищувати прожитковий мінімум – залишити на торішньому рівні.

Так, мінімальний споживчий кошик чоловіки працездатного віку включає в себе, наприклад, одну зимову куртку на синтепоні на чотири роки, демісезонний плащ на п'ять років, одні джинси на три роки, одну пару зимового взуття на п'ять років і т.д. Жінкам доводиться ще гірше. Чиновники вважають, що зимове пальто жінка працездатного віку може носити вісім років, а пенсіонерка – десять.

Абсолютно бідні

Занижений рівень прожиткового мінімуму дозволяє також приховувати реальний рівень бідності в Україні. Наприклад, при розрахунку абсолютної бідності (є ще бідність відносна) Мінсоцполітики використовує "законодавчо встановлений прожитковий мінімум", а він сьогодні нижче реального. Як же підрахувати кількість бідних в Україні? Є різні підходи.

Один з них заснований на підрахунку витрат людини на добу. Щоб порівняти витрати людей з різних країн, вважають в доларах США за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Тобто в розрахунок приймається не ринковий курс долара до гривні, а один і той же набір товарів і послуг, який можна купити за ту чи іншу суму в різних валютах. Різницю між звичайними доларами і доларами за ПКС пояснює британський журнал The Economist. З 1986 року він виводить Індекс біг-маку, де порівнює ціну на булку з котлетою в різних країнах світу. У січні 2014 біг-мак в Україні коштував 19 гривень або приблизно $ 1,63 за тодішнім курсом. Тоді як в Штатах за нього давали $ 4,8. Тобто $ 4,8 за ПКС – це приблизно 19 гривень, а курс гривні до долара США за ПКС – 3,96 до одного (якщо, звичайно, вважати, що всі витрати громадян обмежуються біг-маками).

Реклама

Межа абсолютної бідності в Україні (для міжнародного порівняння) – $ 5 по ППС. На кінець минулого року всього 1,9% українців витрачали на добу таку скромну суму. Перед країнами ООН Україна взяла на себе зобов'язання знизити цей показник у 2015 році до 0,5% громадян. І, можливо, це вдасться зробити. Але пишатися тут нічим, в Європі рівень абсолютної бідності вважається $ 16 за ПКС на людину. Тобто бідні європейці в три з гаком рази багатше бідних українців.

Інший критерій оцінки абсолютної бідності – кількість громадян, які витрачають менше фактичного прожиткового мінімуму в Україні. І хоча ми вже знаємо, що профспілки критикують цей показник, навіть по ньому 22,1% або кожен п'ятий громадянин України жив за порогом абсолютної бідності торік. Україна зобов'язалася перед країнами ООН довести цей рівень до 7% громадян до 2015 року, але, як видно, не зможе цього зробити.

Кількість "абсолютних бідних" в Україні в 2014 році напевно виросло через кризу, але як сильно – буде ясно в наступному році. "Ми не можемо сказати точно, наскільки зріс рівень бідності, тому що результати опитування домогосподарств будуть тільки навесні 2015 року", – пояснює Наталія Ситникова, керівник проекту Програми розвитку ООН "Цілі розвитку тисячоліття – Україна".

Якщо ж треба порівнювати українців за рівнем добробуту один з одним, то використовують національний відносний критерій бідності. Всі, хто витрачає менше 75% від середнього рівня витрат середнього українця, вважаються бідними за цим критерієм ("відносно бідними" на відміну від "абсолютно бідних"). Таких на кінець минулого року було 24,5% громадян – майже кожен четвертий.

В тренді
Шахтарі в плюсі, аграрії – в мінусі: Рада дала добро на зміну бюджету-2019
Фото: facebook.com/sluganarodu.official

Нові бідні

Досі Україна стикалася лише з традиційними формами бідності. Частіше за інших бідними виявлялися сім'ї з маленькими дітьми, особливо багатодітні. У зоні ризику літні люди від 75 років і старше, жителі сіл і невеликих містечок, особливо на північному заході і трохи південніше центру країни.

Реклама

У 2014 році з'явилися "нові бідні" – переселенці з Криму, а потім і з Донбасу. Кількість переселенців вже наближається до 500 тисячам тільки за офіційними даними. Неофіційно їх може бути ще більше. Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, відзначає, що існуюча система адресної допомоги у випадку з "новими бідними" не спрацьовує. А ринок праці на новому місці проживання переселенців може сильно відрізнятися від ринку праці на Донбасі чи в Криму. Не кажучи вже про загальний спад в економіці і повсюдне зростанні безробіття.

"Існує і таке явище, як стигматизація переселенців. Їм складно знайти житло, нову роботу через стереотипи... Заощадження переселенці витрачають на те, щоб облаштуватися на новому місці, орендувати житло. Однак допомагати всім переселенцям було б неправильно, бо не всі переселенці потребують допомоги. Особливо з урахуванням гігантського дефіциту держбюджету", – зазначає Лібанова.

Інша проблема – бідність на непідконтрольних Києву українських територіях. "Що ближче до лінії фронту – то гірша ситуація. Особливо складна ситуація в невеликих містах. У селах у людей є городи і якісь запаси їжі, а до великих міст, таких як Донецьк або Луганськ, доходить гуманітарна допомога", – описує ситуацію Володимир Паніотто, гендиректор КМІС. Він додає, що найбільше жителі захоплених територій страждають від дефіциту ліків, на другому місці – брак їжі.

Причини бідності

Причина "нової бідності" – війна. Однак причини традиційної бідності можуть бути різними. Лібанова вважає однією з головних причин традиційної бідності тотальну безвідповідальність як держави, так і самих громадян, і бізнесу.

"Частка громадян, які вважають, що їх життя залежить від них самих, а не від зовнішніх обставин, становила в Україні 21,3% торік. Це дуже мало. Майже 80% українців сподіваються на допомогу згори", – говорить Лібанова. При цьому держава теж поводиться безвідповідально. Політики-популісти обіцяють виборцям золоті гори, навіть коли знають, що скарбниця порожня. У підсумку держава не може виконати взяті на себе зобов'язання. Відповідальність бізнесу – сплата податків. Але поки бюджетні потоки каламутні, бізнес платити податки не рветься.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...