Утеплення житла на державному рівні: німецький досвід

1/7

Утеплення, установка металопластикових вікон та нових енергозберігаючих котлів у хрущовках допоможе заощадити на комуналці втричі. Обійдеться Україні така тепломодернізація недешево: на одну квартиру в 60 кв м доведеться витратити близько 200 тис грн. Такі цифри озвучили німецькі економісти і експерти Східного комітету німецької економіки під час візиту української делегації Опозиційного уряду в Берлін.

ЖИТЛО МИНУЛОГО. У Німеччину опозиційні міністри приїхали не випадково. Саме німці одні з перших у ЄС після падіння стіни і об'єднання запустили програму тепломодернізації старого радянського житла. А його у Берліні, особливо у східній частині, дуже багато. Як і в Україні, 20 років тому тут стояли такі ж "хрущовки" і "сталінки". "І як і у вас, особливо взимку, втрати тепла при опаленні однієї квартири досягали 60%. Ми опалювали повітря. Якщо подивитися на такий будинок через тепловізор, він буде весь червоний", – розповідає один з координаторів проекту модернізації будинків у Німеччині Батіг Хеллер. За словами прем'єра Опозиційного уряду Бориса Колеснікова, утеплення фасадів, встановлення металопластикових вікон і нових котлів в українських "хрущовках" допоможе одній сім'ї заощадити на оплаті комуналки втричі: "Якщо людина платить за тепло, наприклад, 300 грн, після такої модернізації вона буде платити – 100 грн. Якщо ми купуємо 20 млрд кубів газу для комунальної сфери, будемо купувати – 6 млрд кубів на рік".

РІЗНИЦЯ. Щоб побачити, як змінилися німецькі "хрущовки", координатори проекту тепломодернізації житла в Німеччині привезли українську делегацію майже на околицю Східного Берліна. Саме цей район свого часу радянська влада активно забудовувала. Про радянські будівлі нагадує лише поверховість. В основному, це 5-ти і 9-ти поверхові будинки і всі як новенькі: якісно поштукатурені і пофарбовані, зовні і всередині утеплені, під'їзди з броньованого скла, скрізь стоять металопластикові вікна та домофони. "Ходімо на другий поверх: праворуч буде квартира до модернізації, зліва – після", – кличе українську делегацію Хеллер. Спочатку ми зайшли в стару, за словами німців, радянську 3-кімнатну квартиру: на стінах шпалери в квіточку, в кімнатах – друкарська машинка і магнітофони, на підлозі – килими, а через щілини в дерев'яних вікнах дме. Та й запах такий же, як у старих радянських будинках. А ось в квартирі зліва – євроремонт. Але вся суть, за словами організаторів, не в нових шпалерах і меблях. У модернізованих хрущовках замінили всі старі чавунні батареї і труби, встановивши в квартирах лічильники і регулятори тепла, щоб людина сама могла регулювати, скільки вона витрачає на опалення. "Східний Берлін – яскравий приклад того, як звичайні радянські 9-поверхівки стали комфортними і енергоефективними", – вважає глава ПРО в Запорізькій області Ростислав Шурма. А Борис Колесніков додає, що в Німеччині навчили ставитися до тепла, як до товару: "Але держава не просто підвищила тарифи, а втричі знизила витрати на комуналку".

ЦІНА ПИТАННЯ. Всього за 20 років на тепломодернізацію Німеччина витратила 7 млрд євро. У середньому на модернізацію стандартної німецької "хрущовки" сягає 10 тис євро (більше 200 тис грн). Тобто, 150-200 євро (3,5 – 5 тис грн) на один квадрат. В Україні сума приблизно та ж. Тільки в Німеччині уряд пішов назустріч людям: до 30% (3 тис євро) вартості утеплення квартири сплачує держава, решту 70% (7 тис євро) – люди з власної кишені. І щоб така кругленька сума не сильно вдарила по сімейному бюджету, німецькі банки запустили програму пільгового кредитування під 3-5% річних. В Україні з цим проблеми. У серпні в Кабміні оголосили запуск програми тепломодернізації радянського житла, пообіцявши компенсувати народу від 20% до 70% вартості нових котлів та витрат на утеплення будинків і квартир. Запустили і так зване пільгове кредитування. Тільки на відміну від Німеччини, де річна ставка не перевищувала 5%, в Україні "Ощадбанк" заломив всі 25%. Зрозуміло, що при тотальній інфляції, мізерних зарплатах і пенсіях дорогу тепломодернізацію народ не потягне.

МІСЦЕВІ ПРОГРАМИ. Реалізація таких проектів в Україні частково на гроші Світового банку вже обговорювалась у 2010-2011 роках. Модернізації потребує кожен 5-ти і 9-ти поверховий панельний будинок.

"Якщо західні банки і компанії прийдуть в Україну і локалізують виробництва енергоємного та котельного обладнання і будуть випускати все на місці, ціна котлів буде менша. І головне – люди при найвищій якості будуть платити втричі менше. Тут у Німеччині у людей завжди є гаряча вода і тепло", – сказав прем'єр Опозиційного уряду. За його словами, приміром, у Лондоні люди люблять тепло, але сидять при 16 градусах, щоб не платити зайвого.

І якщо центральна влада не справляється з програмою модернізації українських хрущовок, в Опозиційному уряді пропонують передати вирішення проблеми на місця.

Тобто, після передачі місцевим громадам повноважень, вони самі зможуть залучати європейські інвестиції під тепломодернізацію українських "хрущовок". Налагодити діалог з німецькими інвесторами допоможе Східний комітет німецької економіки. Німеччина вже пройшла цей шлях, і в німецьких фахівців є досвід роботи в Прибалтиці: там також утеплювали радянські споруди за німецьким зразком.

НОВІ ЗАВОДИ. Під час візиту в Берлін з керівництвом Східного комітету німецької економіки міністри Опозиційного уряду домовилися співпрацювати і в інших сферах, крім ЖКГ. Так, німецькі інвестори готові вкладати мільярди євро на будівництво заводів з виробництва біометану з відходів с/г виробництва, наприклад, соломи. Перший такий завод у Волновасі планують здати в експлуатацію до кінця 2015 року, якщо війна закінчиться. І всі передумови, за словами політолога Кості Бондаренка, для цього є, якщо сторони будуть і надалі дотримуватися виконання Мінських угод.

Протягом двох років будівництва заводу у Волновасі роботу отримали понад 200 осіб. У планах інвесторів побудувати 2 тис таких заводів по всій Україні. Ціна 10-річної програми – 15-20 млрд євро. Програма будівництва 2 тис заводів зможе забезпечити роботою до 700 тис осіб.

"Від України потрібна лише добра воля. З українського бюджету не треба ні копійки. Ми розраховуємо на сприятливу законодавчу базу (постанова Кабміну про дозвіл закачувати в українську ГТС біометан – Авт.). Німецькі фірми готові приходити на український ринок і давати під ці проекти гроші. Країна отримає те, що завжди затребуване: газ, добрива, тепло, електроенергія. Отриманий біометан можна продавати як всередині країни, так і за кордон", – сказав нам Алекс Родіонов, координатор економічних програм німецько-українського форуму.