У Греції закінчився референдум: до чого веде бунт Афін

У Греції відбувся національний референдум, в ході якого уряд попросив громадян відповісти на запитання "чи прийняти проект угоди, який був представлений Європейською комісією, Європейським центральним банком і Міжнародним валютним фондом 25.06.2015?".

Пропозиції кредиторів містять три основні блоки. По-перше, це масштабна податкова реформа, яка включає підвищення ПДВ, збільшення корпоративного податку, введення нових мит на предмети розкоші, скасування окремих пільг і субсидій фермерам. Другий блок – пенсійна реформа. Третє – масштабна реформа ринку праці і створення єдиної системи зарплат в держсекторі.

Грецька конституція забороняє проведення референдумів з питань державних фінансів, але на це вирішили не звертати уваги.

Нагадаємо, 1 липня Греція не виплатила МВФ 1,5 млрд євро, але це юридично вважається не дефолтом, а простроченням платежу. Дефолт же може бути оголошений до кінця липня, оскільки в цьому місяці потрібно виплатити ще близько 6 млрд євро, а грошей для цього немає.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Напередодні референдуму грецький прем'єр-міністр Алексіс Ципрас обіцяв: "У будь-якому випадку ми залишаємося за столом переговорів, будемо там і в понеділок відразу ж після референдуму, з кращими умовами для грецької сторони. Тому що народний мандат завжди сильніший, ніж бажання будь-якого уряду". Керівники ЄС також говорили, що після референдуму повернуться до переговорів, але пропоновані ними умови стануть більш жорсткими.

Позиція та плани грецького уряду

Грецький уряд, швидше за все, на нових переговорах буде:

• відмовлятися від скорочення зарплат і пенсій (хоча пенсії та бюджетні зарплати в країні одні з найвищих в ЄС);
• просити про часткові пільги з ПДВ;
• наполягати на списанні частини боргу (30%) і відтермінуванні виплат (до 20 років).

Питання про вихід країни із зони євро "навіть не обговорюється через на свою неможливість".

Однак грецька казна практично порожня, тому якщо зовнішня допомога не надійде, уряд буде змушений ввести свою валюту (драхму) або якийсь внутрішній замінник грошей начебто боргових розписок. У цьому випадку країна може покинути не лише зону євро, але і Європейський союз.

Головне ж завдання грецького уряду на найближчі дні – спробувати запобігти банківській паніці, набіг вкладників на банки. У неділю ввечері міністр фінансів Яніс Варуфакіс зустрічався з керівниками банків. Нагадаємо, що грецькі банки на канікулах з 29 червня і повинні відкритися 7 липня. Але, можливо, вони не відкриються до досягнення угоди з кредиторами.

Банк Греції збирається направити в Європейський центробанк (ЄЦБ) прохання про збільшення ліміту фінансування своїх банків в рамках механізму надання екстреної ліквідності (ELA), без чого ті швидко помруть. Зараз ліміт 89 млрд євро, і раніше ЄЦБ приймав рішення не збільшувати цю програму.

Для отримання грошей уряд хоче надати податкову амністію грекам з незаконно отриманими грошима, які зберігаються на швейцарських рахунках. Умова – сплата до бюджету 21% незадекларованих доходів. Теоретично, цей крок може принести уряду до сорока мільярдів євро. Але на практиці результат, якщо і буде, то на один-два порядки менше.

Позиція та плани кредиторів

Сьогодні:

• ввечері в Парижі відбудеться екстрена зустріч німецького канцлера Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда. Ці країни – найбільші кредитори Греції;
• відбудеться екстрена зустріч глав казначейств країн єврозони;
• ЄЦБ буде розглядати питання щодо рівня підтримки грецьких банків в рамках програми ELA.

У відповідності з діючими правилами, засоби ELA доступні грецьким банкам до тих пір, поки вони платоспроможні і мають адекватне забезпечення. З урахуванням того, що ці банки є власниками істотних обсягів грецьких держоблігацій, ЄЦБ може відмовитися від подальшого їх фінансування, оскільки після референдуму застави стали неадекватними.

7 липня депутати Європарламенту проведуть дебати з грецькій кризі спільно з головами Європейської ради та Єврокомісії Дональдом Туском і Жан-Клодом Юнкером.

Напередодні референдуму глава Єврогрупи Йерун Дейсселблум заявив, що у випадку, якщо населення проголосує проти пропозицій кредиторів, то Греції, ймовірно, не буде місця в єврозоні. Крім того, "це аніскільки не посилить грецьку позицію на переговорах. Я навіть не впевнений, що грецький уряд зможе зробити так, щоб банкомати продовжили видавати готівку".

Голова Європарламенту Мартін Шульц повідомив про можливість надання Греції кредитів надзвичайного стану: "Інакше не можуть бути виплачені зарплати, не будуть функціонувати системи охорони здоров'я та енергопостачання, зупиниться громадський транспорт".

Менш жорстку позицію в грецькому питанні займає МВФ. У доповіді, опублікованій 2 липня, йдеться, що Греції необхідно близько 50 млрд євро допомоги за три роки, щоб дати перепочинок її економіці і створити передумови для відновлення – навіть за нинішніх умов кредиторів. При цьому 36 млрд євро повинні надати європейські кредитори. Сам же фонд не готовий виносити на раду директорів третій пакет допомоги Греції без гарантій економічних реформ і ослаблення боргового тягаря країни. МВФ вважає необслуговуваним поточний рівень боргу Греції і пропонує продовжити пільговий період на 20 років, а повне погашення відкласти до 2055. Але навіть за умови додаткової допомоги борг Греції доведеться частково списувати – в іншому випадку він досягне 150% ВВП до 2020 р. при максимально прийнятному рівні в 117% ВВП.

Проте європейські керівники поки виступають проти часткового списання боргу Греції, побоюючись, що це ще збільшить навантаження на платників податків їхніх країн.

Загальні наслідки

У ЄС побоюються, що грецький референдум може надати додаткову силу процесам всередині Євросоюзу, спрямованим на захист національних інтересів держав від надмірного впливу центральних органів влади ЄС. На підтримку грецького "бунту" проти міжнародних фінансових інститутів і чиновників ЄС на вулиці Лісабона, Стамбула, Дубліна, Риму, Берліна, Парижа та інших європейських міст вже виходили демонстранти (поки нечисленні).

Змінилися тон і спрямованість російської пропаганди. Раніше, розповідаючи про проблеми Греції, на ТБ говорили про те, що розслаблені, як усі жителі півдня, греки довго жили за чужий рахунок (Німеччини в першу чергу). Тепер же схоже не те, що президент РФ Володимир Путін намагається "відірвати" Грецію від ЄС і зробити її своїм союзником. Тому на російському ТБ кажуть, що є мужні греки-трудівники і буржуї-банкіри Європи, які хочуть обібрати Грецію і змушують її платити відсотки на відсотки.