Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

У Відні понад 100 бізнесменів і політиків обговорили майбутнє української економіки

3 листопада 2014, 22:13

Зеленюк Крістіна

Стабільна і модернізована економіка України буде основою соціального і політичного благополуччя країни

У Відні понад 100 бізнесменів і політиків обговорили майбутнє української економіки, фото Українські новини

У Відні понад 100 бізнесменів і політиків обговорили майбутнє української економіки, фото Українські новини

За підсумками зустрічі підписано меморандум, який складається з 17 пунктів.
"Стабільна і модернізована економіка України буде основою соціального і
політичного благополуччя країни. Економічний розвиток, що спирається на
регіональне та міжнародне співробітництво, забезпечує не тільки відкриття нових
можливостей для бізнесу, але й створює передумови для поліпшення якості життя
мільйонів громадян і сприяє політичній та економічній стабілізації в
Європі. Більш того, реалізуючи свій гігантський сільськогосподарський потенціал і
поступово нарощуючи с/г виробництво, Україна може зіграти вирішальну роль у
забезпеченні європейської і глобальної продовольчої безпеки", – йдеться в тексті документа.
Представники бізнесу України та Європи, провідні економісти та експерти обговорили перспективи Єдиного економічного простору від Лісабона до Владивостока, а також питання економічного зростання на основі розвитку агросектору. Переслідуючи мету сприяти економічному співробітництву в Європі, 2-й Круглий стіл у Відні визначив наступні ключові елементи реформи української економіки з акцентом на сільськогосподарській галузі:
1. Сталий розвиток економіки України і досягнення стабільного та
тривалого миру в регіоні можливі тільки в тому випадку, якщо буде
забезпечено вільне пересування товарів, послуг, капіталу і робочої сили.
Необхідно максимально сприяти можливостям взаємного доступу до ринків,
які історично взаємопов'язані і визначають долю мільйонів робочих місць в
регіоні.

2. Формування Єдиного економічного простору від Лісабона до
Владивостока зробить можливим створення спільного ринку з населенням 700
мільйонів чоловік. Такий ринок буде сприяти реалізації масштабних
інвестиційних проектів у ключових секторах економіки в країнах, які
увійшли б в цей економічний союз. Крім того, такі країни посилили б свої
позиції на іноземних ринках, що особливо важливо в умовах, коли в усьому світі
формуються наднаціональні економічні і політичні альянси.

3. Торгові обмеження у відносинах між ЄС і Росією та між Росією і
Україною завдають економічний збиток підприємництву та економіці
загалом, посилюють соціальну напругу і зростання безробіття. Підприємства в ЄС,
Україні і Росії змушені працювати в нерівних конкурентних умовах,
порівняно з іншими виробниками, які не мають відповідного
негативного ефекту зовнішніх неринкових бар'єрів та обмежень. Припинення
санкцій може бути досягнуто виключно шляхом виконання положень
мінської угоди, і всі сторони цього договору зобов'язані прикласти всі зусилля в
цьому напрямку.

4. Враховуючи стабільний довгостроковий попит на продукти харчування, енергоносії та поновлювані джерела енергії, а також міжнародні конкурентні
переваги України у сфері ведення сільського господарства, аграрний сектор може
стати базою для розвитку всієї економіки України. Сільське господарство здатне
дати імпульс розвитку всіх галузей, що беруть участь в ланцюжку створення
вартості сільгоспвиробництва.

5. Більш тісна економічна інтеграція ЄС, Східноєвропейських сусідів
України і Росії за рахунок зміцнення існуючих і розвитку нових
ефективних агропромислових ланцюжків створить нові можливості для
бізнесу та підвищення рівня життя громадян, особливо в сільських районах.
Критично важливу роль для розвитку конкурентоспроможних агропромислових
ланцюжків будуть грати інновації, інвестиції і забезпечення доступу до ринків.

6. Експорт зернових через порти і акваторії Чорного і Азовського морів не повинен
обмежуватися. За останнє десятиліття погані врожаї або торгові обмеження
в Україні і Росії неодноразово сприяли різкому зростанню цін на
продовольство на світових ринках. Таким чином, нинішня політична й
економічна криза в Східній Європі може призвести до ще більшої
нестабільності міжнародних ринків і відповідних політичних ризиків у
країнах, що залежать від імпорту продовольства.

7. Важливо забезпечити розвиток відкритого та прозорого ринку землі з
диверсифікованою структурою власності, в тому числі за участю
іноземних інвестицій, запровадити відкриті аукціони на продаж землі, спростити
умови оренди землі для діючих і потенційних орендарів. У зв'язку з
обмеженістю можливостей доступу до джерел фінансування для
придбання землі необхідно розробити особливі інструменти
фінансування для малих і середніх фермерських господарств під невисокі
відсотки. У рамках децентралізації системи державного управління
необхідно передати права розпоряджатися землями державної
власності місцевим громадам.

Реклама

8. Українська сільськогосподарська продукція повинна отримати (відновити)
доступ на ринки ЄС і Росії, що потребує гармонізації відповідних
стандартів. Предметом майбутніх переговорів між Європейським і Євразійським
Спілками повинні стати санітарні і фітосанітарні стандарти і нормативи
захисту споживчих прав.

9. Головною рушійною силою для досягнення підвищеної продуктивності й
ефективності сільгоспвиробництва є інновації, і саме їх впровадження
дозволить забезпечити доступ українських фермерів до сучасних технологій в АПК.
Підприємницьке середовище, що заохочує розвиток середнього бізнесу, буде
найважливішим стимулятором інновацій та ефективності, а також загального зростання на селі.

10. Державна підтримка сільгоспвиробників України повинна бути
цільовою. В першу чергу, важливо підтримати ті сфери сільського господарства,
які створюють найбільшу додану вартість і формують критичну масу
зайнятості на сільських територіях. Також ключовою сферою державної
підтримки є модернізація та підвищення конкурентоспроможності
національного агровиробника, і розширення можливостей доступу до
недорогих джерел фінансування і страхування, особливо для середніх
фермерських господарств та підприємств.

11. Україні необхідно забезпечити стабільність податкового законодавства у
сфері АПК на довгі роки вперед, враховуючи великі терміни окупності інвестицій у цій галузі економіки, а також особливості сільгоспвиробництва (сезонність,
підвищені ризики у зв'язку із залежністю від погодних умов і від ринкової
кон'юнктури). Передбачені Податковим кодексом України до 2018 року
податкові стимули сільгоспвиробникам повинні бути збережені.

В тренді
Коломойський про компроміс щодо ПриватБанку: "Все продається і все купується"
Фото: dpchas.com.ua

12. У рамках Договору про поглиблення вільної торгівлі між ЄС і Україною
(DCFTA), а також, можливо, у рамках співпраці між ЄС та Євразійським
економічним союзом необхідно ідентифікувати перспективні
стратегічні проекти. Тут повинні бути включені проекти в галузі
сільського господарства, які сприяють підвищенню світової продовольчої
безпеки і вдосконалюють транспортну та логістичну інфраструктуру й
транснаціональні коридори між Європою і Азією.

13. Для стимулювання розвитку сільських територій важливо розвивати
підприємництво на селі. Для цього необхідно запровадити механізми
часткового компенсування місцевим громадам витрат на розвиток сільської
інфраструктури, комунікацій; створити ефективні інструменти фінансування
діяльності малих та середніх підприємств за рахунок пільгового кредитування,
реалізації механізму аграрних розписок, створення товарних аграрних бірж з
можливістю укладати ф'ючерсні та форвардні контракти; забезпечити пільговий
режим оподаткування малим і середнім підприємствам.

14. Висока вартість логістичних операцій, витрати на зберігання продукції,
численні засоби та інструменти держконтролю підривають зростання і,
отже, рентабельність агробізнесу. Більш того, дерегуляція
сільськогосподарської діяльності є основою боротьби з корупцією.
Контролюючі органи не повинні дублювати функції один одного, кількість
планових і позапланових перевірок бізнесу повинна бути зведена до мінімуму.

Реклама

15. Державі важливо заохочувати розвиток сільськогосподарської кооперації та
аграрних асоціацій для розвитку дрібнотоварного виробництва, особливо
за допомогою надання спеціалізованих послуг для малих та середніх фермерських
господарств, і стимулювання зайнятості на сільських територіях на основі досвіду
Німеччини, Польщі та інших європейських країн.

16. Освіта і кваліфікація спеціалістів сфери сільського господарства й
управління на всіх рівнях повинні задовольняти потреби сучасної
сільськогосподарської та харчової промисловості. Німецька "дуальна система
освіти", а також співпраця між компаніями і між коледжами
повинні виступити як план з реформування освіти в аграрному
секторі. Диференціація спеціалізацій між університетами повинна стати
основою інституційної реформи вищої сільськогосподарської освіти в
Україні. Українським університетам необхідно сприяти обміну студентами,
залучати кваліфікованих вчених світового рівня, підтримувати
міжнародне співробітництво в галузі наукових досліджень і створювати
спільні магістратури з Німеччиною та іншими європейськими країнами.

17. Надійна статистична та інформаційна система в агросекторі сприяє
прийняттю ефективних рішень і здійсненню інвестицій з боку всіх
учасників ведення бізнесу в ланцюжку АПК. Таким чином, офіційна статистика
у сільському господарстві та інформація про умови ринку повинна
вдосконалюватися у співпраці з об'єднаннями агровиробників.

Нагадаємо, лідери ділових і політичних кіл України, країн ЄС та Росії 3 листопада на круглому столі у Відні обговорили майбутнє української економіки після проведення дострокових парламентських виборів і напередодні формування нового складу уряду України.

Понад 100 учасників форуму обговорили можливості модернізації агропромислового сектора України і перспективи створення спільного економічного простору ЄС-Україна-Митний союз (з 2015 року почне діяти Євразійський економічний союз Росії, Білорусі, Казахстану та Вірменії, створений на базі Митного союзу). Міжнародний форум організований громадською організацією "Німецько-Український форум", Комітетом Східного партнерства та Федерацією роботодавців України. Форум є другим у серії міжнародних зустрічей у рамках проекту "Україна в Європі: мир і розвиток".

У форумі, зокрема, взяли участь голова Німецько-Українського форуму проф. д-р Райнер Лінднер, голова Німецько-Української парламентської групи, член Німецько-Російської і Німецько-Білоруської парламентських груп у Бундестагу Карл-Георг Вельманн, Комісар Єврокомісії з питань підприємництва і промисловості (2004-2010 роки) Гюнтер Ферхойген, міністр економіки і технологій Німеччини (2005-2009 роки) Міхаель Глос, голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ, президент Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін, віце-президент асоціації BusinessEurope, президент Конфедерації роботодавців Латвії Віталійс Гавріловс, голова Німецького агропромислового альянсу Франц-Георг фон Бюссе.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...