Все про субсидії: як правильно користуватися і в кого заберуть знижку в 2017-му

В Україні в цьому опалювальному сезоні субсидію отримують сім мільйонів сімей – майже половина українців. У результаті поетапного підвищення тарифів на комуналку держава з кожним роком витрачає на субсидії все більше і більше. При цьому й експерти, й чиновники відзначають, що систему виплат необхідно реформувати: посилити контроль та змінити процедуру виплати. У перспективі на субсидіях українці зможуть заробляти, однак і зараз суму в платіжках можна суттєво зменшити. У наступному році, після перегляду мінімалки і нормативів, платити доведеться більше. Сайт "Сегодня.иа" з'ясував, що чекає субсидіантів у наступному році і як платити за комуналку менше.

Як влаштована субсидія: скільки доводиться платити і чому різні суми

У бюджеті на наступний рік на субсидії закладена рекордна сума – 51 мільярд гривень. Щоправда, і кількість українців, які оформили субсидії, зросла в 21 раз. У 2014-му оформили субсидію 450 тисяч осіб, а в 2017-му, за підрахунками Кабміну, "знижку на комуналку" отримають 9 мільйонів сімей (ще два мільйони людей оформлять субсидію в наступному році). При цьому всього в країні зареєстровано 15 мільйонів домогосподарств, тобто фактично 60% українців будуть оплачувати комунальні послуги за допомогою держави.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Субсидія призначається на соціальну норму споживання та залежить від двох факторів: доходу сім'ї і кількості осіб. Виходячи з доходу, органи соціального захисту розраховують обов'язковий платіж (сума, яку потрібно платити за комуналку, а решта покриє держави), а від кількості людей залежить норма споживання.

Фото: архів

Наприклад, сім'я з трьох осіб, яка мешкає в будинку площею 73 квадратні метри й опалює його за допомогою газу, згідно з нормативом, повинна витрачати: 150 кВт*год світла, 13,2 кубометра газу на приготування їжі й 401 кубометр на опалення, 7,2 кубометра холодної води і 4,8 кубометра гарячої. Саме на цей обсяг послуг і буде нарахована субсидія. Якщо витрачати більше – за решту доведеться платити повну вартість.

За умови, якщо загальний дохід сім'ї 6 тисяч гривень, сума обов'язкового платежу складе 582 гривні. Розмір субсидії – стабільний, в той час як сума обов'язкового платежу може зменшуватися. Якщо замість 400 кубометрів газу, на які розрахована субсидія, витратити 150, гроші, виділені на оплату ще 250 кубометрів, перейдуть на наступний місяць. Зекономлені кошти можуть зовсім "покрити" обов'язковий платіж, зазначають у Мінсоцполітики.

Що зміниться наступного року: монетизація і нові норми

У наступному році, як повідомляє джерело "Сегодня.иа" у Кабінеті міністрів, нормативи споживання планують знизити. В першу чергу йдеться про споживання газу. Імовірно, замість 5,5 кубометрів газу на опалення одного квадратного метра житла планують виділяти 4 кубометри. Нові норми можуть вступити в силу в травні 2017-го. Таким чином, держава буде виділяти субсидію на менший обсяг блакитного палива. Українцям доведеться зменшити своє споживання, або ж за "зайві" платити по повній вартості.

Замглави департаменту "Нафтогазу" Олексій Хабатюк впевнений – діючі нормативи завищені. За підрахунками "Нафтогазу", реально українці використовують 4 кубометри. Зазначимо, що за кілька років в Україні норму споживання газу скоротили удвічі – з 11 до 5,5 кубометрів на квадратний метр. Якщо раніше в квартирі площею 30 квадратних метрів субсидія "покривала" 330 кубометрів газу, після зниження нормативів – всього 165 кубів.

Однак головне нововведення, яке заплановане на наступний рік – монетизація субсидій. "Монетизацію субсидій обговорюють у Кабінеті міністрів. Прем'єр-міністр, Світовий банк і робоча група Кабміну. Уряд про це думає. Нарешті усвідомлення того, що монетизація необхідна, з'явилося", – розповідає представник Мінфіну, керівник офісу реформ Яна Бугримова.

"Монетизацію субсидій обговорюють у Кабінеті міністрів. Прем'єр-міністр, Світовий банк і робоча група Кабміну. Уряд про це думає", – каже Яна Бугрима. 

У Кабміні впевнені: якщо гроші на субсидії видати українцям "на руки", з'явиться стимул для економії – чим менше витратили на "комуналку", тим більше грошей залишилося. Якщо зараз "зекономлені" кошти переходять на наступний місяць, у наступному році гроші можуть видавати на руки". Зараз уряд розглядає дві головні моделі монетизації. Перша – платити гроші теплокомуненерго (ТКЕ), які будуть компенсувати субсидії, друга – перераховувати гроші, виділені на субсидії, безпосередньо споживачам. При цьому друга модель також має декілька варіантів. На картки можуть перераховувати всі гроші, і українці зможуть витрачати їх на свій розсуд, або ж на картки будуть перераховувати тільки зекономлені кошти, якщо субсидіант використовував ресурсів менше, ніж передбачено соціальною нормою.

"Моя особиста думка: я б йшла поетапно, тому що ця зміна несе ризики. Ми не знаємо, як поведеться людина, якщо ми на картку віддамо всі гроші, і не буде обмежень по використанню. Я не впевнена, що в цьому випадку не впаде платіжна дисципліна. Кінцева мета – дати гроші людям. Повинно бути підготовлено технічне рішення: які картки і на якій базі. Можливо, потрібно починати з монетизації залишків, тоді ми уникаємо ризики несплати. Потім потрібно переходити на повну монетизацію", – розповідає Яна Бугримова.

Також експерти сходяться на думці: треба запровадити систему верифікації отримувачів соцвиплат, при цьому шукати не тільки "мертві душі" і тих, хто зробив покупку на суму від 50 тис. грн, але і тих, хто приховує свій реальний дохід. "Не виконавши це, переходити до монетизації – це множення проблем. Мотивація до шахрайства зростатиме", – впевнений представник "Нафтогазу" Олексій Хабатюк.

Цього року заощаджену субсидію в українців забрали

23 серпня цього року уряд прийняв постанову №534, в якій йдеться про те, що зекономлені гроші не підуть у рахунок оплати тепла взимку, а будуть повернуті державі. Стосується це не тільки газу, але і теплової та електричної енергії (якщо приміщення не опалюється газом, а є електричний котел або центральне опалення).

Фото: архів

• протягом 12 місяців було здійснено покупку або оплачено послуги на суму від 50 тисяч гривень
• субсидіант приховує додаткових дохід

У загальний дохід при нарахуванні субсидії також враховується дохід від сільськогосподарської діяльності, здачі житла в оренду, дохід від банківських депозитів або цінних паперів.

Для того щоб "вирахувати" недобросовісних одержувачів субсидій, Міністерство фінансів проводить масштабну верифікацію. Так, паралельно з підвищенням тарифів чиновники планують впроваджувати програму з енергозбереження та перевіряти, чи всі субсидіанти дійсно мають право на допомогу від держави.

До речі, віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко зазначає, що субсидія – "тимчасова допомога". Для того, щоб заощадити "на все життя", необхідно провести заходи з енергоефективності.