Другий транш МВФ: на що підуть "нові" гроші

Україна отримає другий транш МВФ у розмірі $ 1,7 млрд, заявив у вихідні президент Петро Порошенко. За його словами, позитивне рішення прийнято завдяки проведеним владою реформам. Остаточне рішення про виділення Фондом чергової порції грошей має бути прийняте 31 липня на засіданні Ради директорів. І тоді, за оцінками експертів, кошти надійдуть до резервів Нацбанку в серпні-вересні. "Сегодня" дізналася, на які цілі Київ може витратити ці гроші, чи є в країні ресурс на осіннє погашення $ 1,2 млрд за євробондами і як грошима МВФ розпоряджалися інші країни світу.

БОРГИ . Головна мета траншу МВФ – поповнення резервів НБУ, які зараз становлять $ 10,8 млрд, а до кінця року мають зрости десь до 16 млрд. Це допоможе закріпленню нацвалюти на рівні 22-25 грн. "Якщо з'явиться крайня потреба, то кредитні гроші після додаткових домовленостей з Фондом можуть піти на покупку газу, інтервенції для заспокоєння курсу або виплати за боргами", – роз'яснює експерт Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. Крім того, ці гроші зводять до мінімуму ризики техдефолту восени. Тим більше у вересні та жовтні Україна, ймовірно, зможе розрахуватися за зовнішніми боргами і без грошей МВФ (винні $ 1,2 млрд). "Нещодавно ми залучили $ 205 млн за валютними облігаціями внутрішньої держпозики. Цих грошей вистачило на погашення $ 120 млн по єврокупонах. В принципі так само можна нашкребти гроші восени, адже черговий транш МВФ робить наші папери привабливими для кредиторів", – вважає Забловський.

СПИСАННЯ . Гроші МВФ, вважають експерти, ми отримаємо незважаючи на те, що переговори про реструктуризацію поки "завмерли". Нагадаємо, Україна хоче відстрочити виплату $ 15,3 млрд. Кваплять нас і в МВФ: "Фонд сподівається, що Україна зможе досягти домовленості про реструктуризацію боргів до 31 липня – дати засідання Ради директорів", – заявив директор департаменту комунікацій Фонду Джеррі Райс. Експерти вважають, що навіть якщо Київ не знайде компроміс з кредиторами, це не завадить нам розплатитися за зовнішніми боргами. "Зараз уряд і МВФ обговорюють перспективи приватизації держпідприємств. В принципі, це дозволяє нам виручити мінімум $ 16-18 млрд. Таким чином, за всіма позиками Україна може розплатитися завдяки приватизаційним грошей", – сказав президент Украналітцентру Олександр Охріменко. Не всі, щоправда, вітають приватизацію: в кризу багато "лотів" підуть за мінімальні гроші.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В СВІТІ . Економісти вважають, що не варто зациклюватися тільки на позиках Фонду. "Антикризові рекомендації МВФ для країн однотипні: заморожування соцвиплат, зниження дефіциту бюджету, боротьба з корупцією. Але не всім це підходить. Є приклад Греції, яка не готова йти на непопулярні заходи і тоне в боргах. А досвід Аргентини, де іноземних інвесторів звільняли від податків, довів країну до дефолту. Але є і позитивні приклади. Та ж Ісландія в кризу провела референдум, де населення відмовилося платити за боргами проблемних банків, і це допомогло підтримати економіку на плаву. А Португалія, хоча і проводила приватизацію, скоротила зарплату бюджетників, змогла пережити жорсткий період реформ", – перераховує Охріменко. Настільки різний досвід боротьби з кризою шляхом рекомендацій МВФ, залучення позик і шокових реформ говорить про одне – всі ці інструменти Україні треба використовувати обережно. "Київ повинен пропонувати свою антикризову програму, а не тільки слухати рекомендації кредиторів. Київ краще іноземців знає особливості нашої економіки і розуміє, де діяти жорстко, а де – м'яко. Нам треба шукати внутрішні резерви, виводячи бізнес із тіні і борючись з корупцією, а не заморожувати доходи населення", – упевнений президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило.

Курс заспокоїться до вересня

Економічна криза погіршує стан банківського сектору. За даними НБУ, за перше півріччя 2015-го збитки фінустанов склали майже 82 млрд грн, причому 30,5 млрд грн втрат припадає на працюючі структури. Для порівняння: за весь минулий рік "мінус" банківської системи склав 52,9 млрд грн. Експерти пояснюють негативні результати відтоком депозитів, зниженням платоспроможності клієнтів за кредитами, падінням довіри до банків. "Обсяг послуг в банках стискається. Цьому сприяє і чистка сектору, адже регулятор виводить з ринку слабкі і нечисті на руку установи. Зрозуміло, що це не подобається українцям, адже багато хто втрачає депозити і змушений отримувати гарантовані державою до 200 тис. грн через Фонд гарантування вкладів. Не сприяють збереженню довіри населення і панічні настрої, пов'язані з ризиками техдефолту. Однак тепер, коли з'явилася інформація, що Україна отримає другий транш МВФ у розмірі $ 1,7 млрд, ситуація повинна стабілізуватися", – зазначає економіст Андрій Забловський. Упевнений в деякій стабілізації і аналітик "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко, який вважає, що курс валюти заспокоїться в коридорі 22-25 грн/$ до кінця вересня: "Восени нашу країну чекає новий дедлайн виплат за євробондами в розмірі $ 500 млн, і ось тоді курс знову може почати коливатися".