Зробити стартовою
25,63
28,64
РУС

Виконання бюджету – найгірше за три останні роки: чим це загрожує

Дохідна частина не виконується за більшістю статей. Експерти вважають, що причини цього – неправильне планування і активна фаза виборчої кампанії

Фото: прес-центр НБУ

За результатами першого кварталу 2019 року державний бюджет України виявився недовиконаний. Причому показники виконання бюджету наразі найсумніші за останніх 3 роки.

За інформацією Державної казначейської служби України, станом на 1 квітня 2019 року до державного бюджету надійшло 210,5 млрд грн (сальдо). Це на 17 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року, проте рівно на 4,9% менше запланованого. План на перший квартал становив 221,4 млрд грн.

2018 року за результатами першого кварталу план щодо надходжень до державного бюджету (сальдо) був недовиконаний на 3,1%, а 2017-го перевиконання становило 10,6%.

План надходжень загального фонду держбюджету не виконаний на 35 млрд грн, або на 10,8%. Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Як основні причини він назвав низькі обсяги доходів, коштів від державних позик, від приватизації держмайна і повернення кредитів.

Найбільші дірки держбюджету

Найгірший нинішнього року стан справ щодо надходжень від Державної фіскальної служби. За підсумками кварталу план вдалося виконати тільки на 91,4%. Замість 188,3 млрд грн до бюджету надійшло лише 172,1 млрд, тобто на 16,2 млрд менше, ніж очікувалося.

У тому числі митні збори за підсумками перших трьох місяців 2019 року не дотягли до плану на 9,5%. Відставання від плану становить уже майже 8 млрд грн (при плані 83,6 млрд зібрано 75,6 млрд). Минулого року відставання становило лише 2,3%. А ось 2017-го було зібрано 113,7% від плану.

Податкові надходження, з урахуванням відшкодування ПДВ, відстають від плану на 7,8%. Із запланованих 104,7 млрд зібрано 96,5 млрд грн – на 8,2 млрд менше. Минулого року відставання становило 4,6%, позаминулго, як і нинішнього, – 7,8%.

Якщо говорити про окремі податки, то, за інформацією Валерія Пацкана, невиконання планового показника з податку на додану вартість (ПДВ) за імпортні товари становить 12%, або 9 млрд грн. План з ПДВ за товари, вироблені в Україні, не виконано на 32%, або на 7 млрд грн. Надходження від акцизного податку на українські товари менше плану на 35%, або на 6 млрд грн.

В березні місяці найгірше було з надходженнями до спеціального фонду – план було виконано лише на 62,2%. Замість 13,45 млрд грн в березні до спеціального фонду вдалося зібрати лише 8,36 млрд. Однак наразі це відставання не критичне: за підсумками першого кварталу план зборів до спеціального фонду перевиконується на 18,5%. Це, мабуть, один з найкращих показників за всіма статтями, які публікує Держказначейство.

Водночас в березні минулого року план з спецфонду виявився перевиконаним на 18,9%, а позаминулого – на 33,7%.

Крім того, в Рахунковій палаті підрахували, що на 10,7% (на 13 млрд грн) не виконано план з державних позик, за рахунок яких фінансується загальний фонд держбюджету. Надходження від малої приватизації взагалі становили 3% від запланованого. Замість запланованих 6 млрд грн на аукціонах вдалося заробити тільки 184 млн грн.

Місцеві бюджети за підсумками першого кварталу виконані на 96,5% (без урахування власних надходжень і міжбюджетних трансфертів). Для порівняння: 2018 року виконання плану першого кварталу становило 100%, 2017-го – 113,15.

В цілому дефіцит держбюджету зараз становить 25,3 млрд грн при затвердженому річному показнику 90 млрд грн. Тобто вже намітилася тенденція до "перевиконанню" показника дефіциту, проти чого серйозно застерігали Україну в Міжнародному валютному фонді.

Чому погіршилися результати

Валерій Пацкан, коментуючи виконання держбюджету-2019, зазначив, що нинішнього року бюджет виконується в умовах уповільнення зростання економіки. Реальний ВВП України, за даними Держказначейства, за січень і лютий 2019 року зріс лише на 1,6%, за перші два місяці на 2,5% скоротилося промислове виробництво, сповільнилося приріст імпорту і т.д.

Ці та інші чинники негативно позначилися на доходах до бюджету. Зокрема, через скорочення виробництва не вдалося виконати план з ПДВ на українські товари і з акцизного податку (в січні-лютому, наприклад, виробництво сигарет скоротилося на 33,8%). Через уповільнення темпів зростання імпорту постраждав показник ПДВ на імпортні товари і т.д.

Водночас голова Рахункової палати акцентує, що така ситуація склалася через неправильне планування бюджету.

"Стан виконання доходів в січні-березні свідчить про недоліки їх планування... Про значні ризики недоотримання цих коштів Рахункова палата попереджала ще за результатами експертизи проекту державного бюджету. Це свідчить про істотні ризики вимушеного, як і минулого року, заміщення недонадходжень від приватизації держмайна і зовнішніх запозичень внутрішніми", – сказав він.

Економічний експерт, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що світовий тренд на уповільнення економічного зростання, про яке попереджав МВФ та інші міжнародні фінансові організації, не міг позначитися на українському бюджеті за такий короткий час. Тож причини економічного спаду слід шукати всередині країни.

"Ці ризики ще не матеріалізувалися ніде. Зараз йде тільки перегляд прогнозів щодо зростання за деякими світовим економікам. Україна відчує це на собі обов'язково, але тільки після того, як почнеться зниження цін на сировинну групу товарів. А зараз ціни на сировинну групу товарів, з якими виходить на світові ринки Україна, – метал, хімія і зерно – не знижені", – говорить експерт.

Водночас він вважає, що недовиконання дохідної частини бюджету було цілком очікуваним.

"Бізнес в період піку політичного циклу проявляє вкрай низьку активність, та й об'єктивно ефективність його знижується. Тому вийшло, що дохідна частина зменшилася, а видаткова збільшилася. Наскільки я розумію, останнім часом Кабмін зважився збільшити бюджетні витрати. У такій ситуації очевидно, що дефіцит бюджету буде більше, ніж це очікувалося спочатку. І це погано, тому що входить до зони ризику наша співпраця з МВФ. І це також означає, що фінансова стабільність країни знаходиться в зоні високого ризику.

Україна повинна намагатися залишитися в рамках програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це завдання зараз декларують багато українських політиків. А під час візиту до України технічної місії МВФ перед першим туром виборів її представники особливо підкреслювали важливість виконання основних бюджетних показників. І найголовніше, що обумовлено в цій програмі, – це дефіцит держбюджету, який за підсумками року не повинен перевищувати 2,5% ВВП", – каже Олег Устенко.

Стосовно перспектив, економіст вважає, що "ризиків дуже багато".

"Ситуація зараз не оптимістична. Багато чого залежатиме від того, наскільки розхитуватиметься політична ситуація в країні. Якщо відбудеться зміна влади – наскільки цивілізовано це станеться. Наскільки радикалізується українське суспільство. Якщо воно продовжуватиме радикалізовуватися, то робити правильні кроки з точки зору фіскальної політики буде все складніше і складніше. Також багато що залежить від того, чи зможе продовжитися співпраця з МВФ", – попереджає Олег Устенко.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Виконання бюджету – найгірше за три останні роки: чим це загрожує". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Олександра Романюк

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь