Зробити стартовою
26,2
29,26
РУС

Земельне питання: коли українці зможуть продавати ділянки і чому побоюються іноземців

В Україні більше 40 млн га сільськогосподарських земель, обмеження на покупку хочуть ввести від 20 га

Фото: Pixabay

Ринок землі в Україні – давня і болюча тема. Роками в уряді не можуть прийти до єдиного рішення і постійно продовжують мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Раніше зняття мораторію було однією з вимог Міжнародного валютного фонду, але в липні 2017 року її вилучили з меморандуму України і МВФ і вона більше не впливає на надання траншу. Хоча міжнародні організації висловлюються про те, що зняти мораторій все ж варто було б. Так, наприклад, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що мораторій на продаж землі ущемляє права власників земельних ділянок.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення був введений ще в 2001 р. А з 2002 р мораторій почав діяти як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі. З тих пір мораторій щорічно продовжують, а в українському політикумі не вщухають суперечки з цього приводу.

Правда, навіть якщо в Раді і вирішать зняти мораторій, ситуацію це не змінить, оскільки парламент повинен розглянути і прийняти закон "Про обіг земель", який би врегулював всі аспекти продажу ділянок.

Зараз такий закон знаходиться тільки на стадії розробки і обговорення. Чорновий проект документа на Всеукраїнському земельному форумі представив заступник голови комітету Верховної Ради України з питань агрополітики та земельних відносин Олександр Бакуменко, чим викликав серйозні суперечки і обговорення.

Сайт "Сьогодні" розповідає, що пропонують в розробленому законопроекті, чому українські аграрії бояться відкритого ринку землі і про що говорить досвід європейських країн.

Що передбачає законопроект

У законопроекті прописано чотири варіанти впровадження ринку землі. Так, в двох варіантах пропонується поетапне відкриття ринку землі для фізичних і юридичних осіб, а в двох – одночасне.

"Не можна щорічно продовжувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Це питання потрібно професійно обговорити з користувачами земель і прийняти рішення. Нехай це будуть поетапні кроки, але повинна бути напрацьована і зрозуміла модель. Ми презентуємо чотири варіанти, щоб отримати зворотній зв'язок. Дізнатися, який з варіантів буде найбільш прийнятним", – зазначає Бакуменко.

  • Перший варіант – поетапне відкриття ринку земель (регульований ринок). У перші три роки юридичні особи зможуть купити до 200 га землі, а особи без юридичного статусу – до 20 га. У наступні чотири роки с/г землі зможуть купувати ті підприємства, зі статусом юридичних осіб, які засновані виключно українськими громадянами і які займаються своєю діяльністю не менше трьох років. Максимальний розмір земель юрособи не повинен перевищувати 500 га, а для фізосіб буде обмеження в 20 га.
  • Другий варіант – одночасне відкриття ринку землі (контрольований ринок). Тут пропонується обмежити в площі і юридичних, і фізичних осіб і дозволити їм купувати до 200 га землі.
  • Третій варіант – поетапне одночасне відкриття ринку землі (контрольований ринок). Тут фізособи також зможуть купувати в перші три роки до 20 га земель, а для створення або розширення фермерського господарства дається до 200 га. Юрособи ж в перші три роки зможуть купувати до 500 га землі, а з четвертого року – до 20 тис. га.
  • Четвертий варіант – одночасне відкриття ринку землі (ліберальний ринок). Тут максимальну площу земель у власності фізичних та юридичних осіб пропонується обмежити лише антимонопольними вимогами.

"На скільки років ринок землі повинен бути закритим для юридичних осіб та іноземців – це питання дискусії. Але однозначно ми повинні дати на першому етапі можливість розпоряджатися землею фізособам-громадянам України, на другому етапі – юридичним структурам, і на третьому етапі – іноземним компаніям. Ми нікуди від цього не дінемося, а поява іноземних компаній з інвестиціями – це нормальне явище. Тільки після того, як своє переважне право ми з вами використовуємо", – пояснює перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань агрополітики та земельних відносин Сергій Лабазюк.

Відзначається, що переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення матимуть, зокрема, члени сім'ї власника земельної ділянки, орендарі, власники і користувачі суміжних земельних ділянок, фермерські господарства, розташовані (зареєстровані) в територіальних громадах, де розташовані земельні ділянки.

Також для покупки потрібно буде обов'язково документально підтвердити легальність коштів, за які набувають земельну ділянку.

Чого побоюються аграрії

Раніше в Кабінеті міністрів заявляли, що планують створити ринок землі до 2020 р Проте, готового законопроекту все ще немає, а поки що обговорюється тільки його чорновий варіант.

"Це одна з найбільш тривалих наших реформ, яку потрібно закінчувати. Але це не означає, що ми говоримо про різкі рухи і моментальні рішення. Міністерство підтримує поетапне відкриття ринку землі з необхідними обмеженнями і запобіжниками", – пояснила виконуюча обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева.

Вона додала, що земля не повинна бути предметом спекуляції, а повинна продаватися для сільськогосподарського виробництва.

В українському політикумі до однозначної думки з приводу ринку землі так і не прийшли, а та  й настрої аграріїв розрізнені. Далеко не всі підтримують зняття мораторію і побоюються, що при відкритті ринку вони не зможуть конкурувати з великими агрохолдингами та іноземними компаніями.

На земельному форумі були присутні представники 490 агропідприємств із загальним земельним фондом 4,5 млн га. І 66,9% з них в опитуванні відзначили, що конкурувати з холдингами, чиновниками і олігархами за поточний банк землі буде неможливо.

Щодо того, хто має право купувати землю, більшість голосуючих – 51,5%, зійшлися на думці, що спочатку це повинні бути тільки фізособи, після закінчення перехідного періоду – одночасно фізичні і юридичні особи-сільськогосподарські виробники, власники яких – виключно фізичні особи- громадяни України. Ще 22,46% переконані, що право на покупку землі повинні мати тільки фізособи-громадяни України.

"Думки, з приводу максимального розміру площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення "в одні руки" фізичної особи розділилися: 38,51% підтримують "до 200 га", а 34,47% – "до 500 га". Власне, як і по власності юридичних осіб (і пов'язаних з ними осіб). Так, максимальний розмір до 5000 га підтримали 51,52%, а до 10000 га – 22,42%", – зазначив модератор дискусії Андрій Дикун, глава Всеукраїнської аграрної Ради.

Проблемою в сільськогосподарській сфері залишається рейдерство. Час від часу з'являються новини про різні земельні спори і рейдерські набіги. На Всеукраїнському земельній форумі були присутні 490 представників агробізнесу, і на питання про те, хто з них жодного разу не стикався з рейдерством, руки підняли тільки близько 10 осіб.

Нагадаємо, що "Антирейдерський закопроект 3" повинні були внести в Раду ще восени 2018 р Тільки він до сих пір знаходиться на розгляді в комітеті і до самого залу парламенту так і не дійшов.

Земельний досвід Литви

Заступник голови Комітету з питань сільських справ Литовського сейму Казіс Старкявічюс розповів про досвід реформи в цій країні.

"Працювати над питаннями ринку землі потрібно, але для початку треба прийняти закон про те, скільки гектарів можуть потрапити в одні руки, і про інші важливі аспекти. Яке обмеження встановлювати – ваша країна повинна вирішити самостійно. Адже це залежить від розміру земельного банку.

Після вступу в ЄС ми прийняли рішення не продавати землю іноземцям протягом 10 років. Це було правильне рішення. Якби ми дозволили купувати іноземним особам землю, ми б стали для них тільки робочою силою", – зазначив Старкявічюс.

Зараз юридичні особи володіють всього 6-7% земель в Литві. Половина цих юридичних осіб – іноземці. Це досить невеликий відсоток, враховуючи, що ціни на землю в Литві нижче, ніж в інших європейських країнах. Але, у них багато обмежень. Так, юридична особа може взяти тільки до 500 га, що не дуже цікаво великим гравцям.

Що стосується кількості сільськогосподарських земель в Україні, то станом на 1 січня 2017 р наш земельний фонд становить 42,7 млн. га, що набагато більше, ніж в Литві (близько 3 млн га). А площа чорноземів в Україні становить від 15,6 млн. га до 17,4 млн. Га, або близько 8% світових запасів.

"На початку 2000-х ціна на гектар землі у них становила 500 євро, потім, коли Литва вступила в Євросоюз в 2004 році, ціна піднялася до 1500-2000 євро. Зараз в середньому земля там коштує близько 5 тис. євро за гектар", – каже Старкявічюс.

Згідно з прогнозами Світового банку, якби в Україні скасували мораторій, ціни на продаж землі виросли б до 3-3,5 тис. доларів за га в порівнянні з нинішніми 1-1,5 тис. доларів.

Литовські чиновники кажуть, що у них ніколи не було таких обмежень на розпорядження землею, як зараз в Україні, і відзначають, що відкритий ринок землі однозначно потрібен, тому варто починати його поетапне впровадження.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Земельне питання: коли українці зможуть продавати ділянки і чому побоюються іноземців". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Анастасія Іщенко

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь