Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Банки України страждають від величезних боргів по кредитах

4 червня 2016, 08:25

Борги перед банківською системою можна поділити на кілька типів

Погані кредити в банках можна розділити на кілька груп. Фото: 401 (K) 2012 / flickr.com

Погані кредити в банках можна розділити на кілька груп. Фото: 401 (K) 2012 / flickr.com

Прострочені борги українців і держави перед банками до початку другого кварталу перевищили 270 млрд гривень, підрахував Національний банк. Майже така ж сума проблемних боргів знаходиться в банках, які передані під управління Фонду гарантування вкладів. Таким чином, що загальна сума простроченої заборгованості по країні становить понад 500 млрд гривень або чверть ВВП країни, який в 2015 році склав 1,9 трлн гривень.

Борги перед банківською системою можна поділити на кілька типів. Перша група заборгованості проблемного проблемного портфеля – це кредити, які стали простроченими ще в період економічної кризи 2008 – 2009 років. Основною причиною неплатежів тоді стала світова економічна криза. Саме він унеможливив розрахунок за цим видом позик, основна частина яких видавалася в іноземній валюті. Залежно від банку, кредити, видані до осені 2008 року, можуть становити до двох третин всього проблемного портфеля.

Друга група поганих кредитів – борги, видані на території Донбасу та Криму. Частина їх переведена на обслуговування в інші області України, а ще частина – залишилася в зоні бойових дій і півострова. Наприклад, на 1 жовтня 2015 року, кредитний портфель всіх українських банків по Криму становив близько 13 млрд гривень; по Донецькій області – 31,1 млрд гривень, по Луганській – 6,5 млрд гривень. До 1 травня 2016 року ці показники збільшилися для Криму до 15,1 млрд гривень, для Донецької області – зменшилися до 21,9 млрд гривень, по Луганській – скоротилися до 5,4 млрд гривень.

Третя частина боргового портфеля – всі інші борги економіки перед банками. Начальник управління звітності процесів і підтримки повернення проблемної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу UniCredit Bank Олена Супрун зазначає, що НБУ оцінює рівень проблемної заборгованості по системі десь на рівні 20%.

"Реальна цифра, на думку ряду аналітиків, може бути вдвічі вищою. Логічно припустити, що ця цифра буде тільки рости. Пояснюється все це банальними фінансовими труднощами у всіх секторах", – говорить Супрун.

Поки передумов для поліпшення ситуації з простроченням по кредитах немає, логічно говорити про комплексні рішення по цих боргах. Найбільш активно обговорюваний банкірами сценарій – створення структури, яка акумулює погані активи. Називатися така структура може "перехідний банк" або "банк поганих активів".

Спроба з розвитку банку поганих активів вже робилася – через "РодовідБанк" до, але неуспішно. Хоча необхідність функціонування такого банку була обговорена МВФ, сама установа поганих активів "не вписалася" в український ринок.

"Так і не було опрацьовано механізм передачі поганих активів в перехідній банк, а самі банки не хотіли передавати проблемні активи в іншу установу. Можу припустити, що не вистачило політичної волі для повноцінної роботи такого банку", – пояснив екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

Але від самої ідеї акумуляції проблемних боргів в одному місці поки що ринок не відмовився. "Було озвучено пропозицію Міністерства фінансів, яку я підтримую, про необхідність створення в країні компанії, на баланс якої потрібно буде передавати проблемні активи. Створення такої структури дозволить банкам знизити навантаження на капітал, скоротити витрати бюджету на капіталізацію, і допоможе банкірам зосередиться на нашій профільної діяльності, щоб ми не займалися collection", – говорить голова правління "Укргазбанку" Кирило Шевченко.

Реклама

Подібних структур може бути кілька, і вони можуть бути сегментовані по галузях походження боргів. "Я залишаюся прихильником галузевої класифікації та галузевого аналізу. Наприклад, спільно з НБУ і Мінекономіки вивчити структуру цих проблемних боргів. І в залежності від типу боргів застосовувати до того чи іншого банку різні сценарії управління боргами. Аж до переведення галузевих активів в один банк, і подальшої роботи з цими активами, в залежності від стану галузі. Виходити не від банку, а від економіки", – вважає Горбаль.

Пробачити все

Одним з футуристичних сценаріїв є списання боргів проблемних позичальників – масове прощення частини заборгованості. Наприклад, так свого часу зовнішні кредитори пробачили частину боргів Польщі. З огляду на масштаби боргів перед українською банківською системою, цілком може йтися про масові рішення.

"Таке списання дуже позитивне з позиції макроекономіки. Тому що списання кредитів зменшує кількість грошей в обігу, перестраховуючи країну від інфляції. І, грубо кажучи, дозволяє державі випустити ще інші гроші. Але при цьому не тільки банки повинні пробачити борги клієнтам, а й центробанк повинен пробачити частину боргів з рефінансування банкам", – вважає фінансовий експерт Дмитро Тарасенко. За його прогнозами, це створить навіть ефект зміцнення гривні, і дозволить пожвавити реальний сектор економіки.

hands-in-handcuffs-1462607673xzb_01

В тренді
Порошенко про "формулу незалежності": в українців є проблема

Щоб банки пішли на списання, їм потрібно створити умови, що дозволяють провести цю процедуру. "Якщо ми створюємо спеціальну інституцію, яка отримає погані активи, банки замість цих активів можуть отримати від цієї інституції спеціальні облігації, які повинні визнаватися НБУ в своєму регулюванні, наприклад, як папір інвестиційного рівня з нульовою ймовірністю дефолту", – припускає голова правління "Укргазбанку "Кирило Шевченко.

Однак, частина боргів була сформована з грошей, виданих материнськими структурами іноземних банків. Але материнські структури в Угорщині, Австрії, Франції, Росії і т.д. не готові просто так пробачити такі серйозні суми. "В теорії, для можливості такого списання центробанки в ЄС повинні сказати своїм фінустановам: "Ви прощаєте борги в Україні, а ми даємо вам під це рефінансування". Тоді європейські банки з задоволенням підуть на таке списання, адже їм вигідніше мати живу ліквідність будинку, ніж вантаж проблемних кредитів в Україні", – міркує Тарасенко.

Щоб сценарій був реалізований, наднаціональні організації: Світовий банк, ЄБРР, МВФ – повинні прийняти рішення про виділення грошей на підтримку національних банків в материнських країнах. У свою чергу, ці кошти отримають місцеві банки в ЄС, які потім зможуть реалізувати механізм "списання" боргів своїх дочок в Україні.

Законодавча допомога

Поки глобальні сценарії до рішення проблем боргів перед банківською системою не розглядаються, банкіри очікують прийняття законів, які можу спростити їх роботу з боржниками. Так, в "Укргазбанку" говорять про необхідність внесення правок до закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення по валютних кредитах".

"Цей закон фактично призупинив всі процеси стягнення заборгованості за валютними кредитами фізичних осіб. Таких кредитів в Укргазбанку – майже 88%. Необхідно вносити зміни до цього закону, або врегулювати порядок стягнення окремим законодавчим актом. Потрібно прийняти закону "Про реструктуризацію валютних кредитів" для вирішення проблем валютних вкладників і банків", – наполягають в банку.

Разом з ним, банкіри говорять про своєчасність скасування мораторію на примусову реалізацію іпотеки. "Це мораторій не вирішує питань боржника. Оскільки право вимоги залишається, заборгованість по відсоткам зростає, неустойки теж ростуть. Все це призводить до того, що, теоретично, підлягає врегулюванню протягом року питання стає неможливим до добровільного врегулювання через непідйомну суму боргу", – розповідає Юрій Грачов з "Альфа Банку".

Банкір також уточнив, що причини введення мораторію очевидні – відсутність платежів за цими договорами, необхідність збільшення резервів під кредитні втрати і списання безнадійних кредитів, які є прямими збитками банків.

Рішення проблеми банкіри бачать і в скасуванні окремих норм закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутів" – в частині позбавлення забезпечених кредиторів права впливу на процедуру банкрутства шляхом участі в комітеті кредиторів. В

Голова правління банку "Кредит Дніпро" Олена Малинська вважає, що дієвим методом в роботі з проблемною заборгованістю може стати прийняття спеціального законодавства, що захищає кредиторів. "Станом на сьогодні, банки вкрай обмежені в своїх правах, а у недобросовісних клієнтів в свою чергу є безліч можливостей піти від своїх зобов'язань. Наприклад, шляхом уходу в ліквідацію або банкрутство, визнання поруки недійсною і так далі", – говорить Малинська.

До зміни цієї картини непросто говорити про комплексні або ефективні рішення зростаючого портфеля проблемних боргів українських банків.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...