Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Велика разборка: що таке облікова ставка НБУ і на що вона впливає

4 серпня, 07:00

Христина Коновалова

Зростання і зниження облікової ставки впливає на вартість пропозицій банків по депозитах і кредитах

/ Фото: прес-центр НБУ

В тонкощах облікової ставки НБУ новини "Сьогодні" розбиралися за підтримки економіста Івана Нікітченка.

Що таке облікова ставка

Облікова ставка є одним з механізмів монетарної політики держави, який контролює Центральний банк країни (в Україні – це Нацбанк). В свою чергу, монетарна політика – це регулювання економічної активності в країні через кількість і вартість грошей в її економіці. Тому треба розуміти, що облікова ставка визначає відсоток, під який Центробанк позичає гроші комерційним банкам. А ті, в свою чергу, кредитують бізнес і населення. Крім цього, облікова ставка впливає на процентну ставку, під яку сам Центробанк залучає у банків вільні гроші. І далі ця ставка впливає на всі інші ставки на фінринку країни – від депозитів та кредитів для населення до вартості розміщення облігацій внутрішньої позики уряду. Відповідно, чим нижче облікова ставка, тим нижче вартість грошей в країні, і навпаки.

Варто відзначити, облікова ставка – далеко не єдиний інструмент монетарної політики, але є її центральним елементом. І чим більш розвиненою є економіка і фінсистема держави – тим більше уваги приділяється саме значенню і динаміці облікової ставки.

Як часто Нацбанк повинен переглядати ставку

Перегляд ставки залежить від ситуації в економіці. Ключовим макроекономічним фактором, що впливає на рішення Центробанку щодо ставки, є інфляція. Якщо регулятор очікує зростання цін і бачить це по динаміці цін, зазвичай приймає рішення про підвищення ставки. І навпаки. При цьому ставка може бути незмінною цілий рік або ж змінюватися щомісяця. Наприклад, в Україні можна легко дивитися кількість рішень про зміну ставки і розуміти, коли економіка була стабільна, а коли – в кризі. У 2005-2007 роках рішення щодо зміни ставки приймалися раз на рік.

У 2014-2015-му – вже по три рази на рік. У 1995-1996 роках ставка мінялася 9 разів за рік. Важливо пам'ятати і про динаміку зміни ставки. Так, в 1992-му облікова ставка НБУ становила 30%, а у травні 1993-го – 240%. Рекорд в 300% був в 1994-му. У 2002-2013 роках ставка перебувала в діапазоні 6,5-12%, у 2015-му підскочила до 30%.

Реклама

Чому високі ставки не любить фінансовий ринок

Як вже було сказано, найвищий відсоток по обліковій ставці в 300% був зафіксований в Україні в 1994 році. А найнижчу облікову ставку в 6,5% Національний банк затвердив в 2013 році. До яких результатів в економіці це привело?
Згадаймо початок 90-х років. Тоді в нашій країні спостерігалася гіперінфляція, відповідно, популярністю користувалися векселі і розрахунки в доларах. Причому наслідки тієї доларизації прості українці відчувають на собі досі, оскільки, побоюючись чергового падіння курсу національної валюти, кожну вільну копієчку конвертують в американську валюту. Логічно, що в цих складних умовах дев'яностих років фінансовий ринок повинен був виконувати базову функцію – розрахунків. Тому кредитно-депозитного ринку в цивілізованому розумінні цього слова майже не існувало, а всі операції, відповідно, були дуже "короткими".

Якщо ж звернути увагу на стан української економіки в 2012-2013 роках, то стає зрозуміло, що в той період наша країна увійшла в період застою. Фактично економічне зростання тоді становило близько 0%, але дуже низькою була і інфляція. Що це означає? Замість того щоб "розганяти" економіку дешевими кредитними коштами, уряд і Національний банк України, навпаки, вилучала гривню з фінансового ринку. Мета цих дій була проста – не допускати зростання курсу долара. Результати такої політики наші громадяни яскраво побачили в 2014 році. Тоді фінансовий ринок почав судорожно відігравати цю девальвацію. І в підсумку нацвалюта повела себе відповідно і почала падати: якщо влітку 2014 долар в середньому коштував 12,3 грн, то цього літа – вже 26 грн.

Як впливає на банківський сектор підвищення і зниження Нацбанком облікової ставки

Коли Нацбанк підвищує або знижує облікову ставку, ця зміна традиційно тягне за собою зміну ставок прибутковості по облігаціях внутрішньої державної позики, інших цінних паперів, а також ставок по кредитах і депозитах для населення і бізнесу.

В тренді
Візит Нетаньягу до Києва: у чому збігаються і розходяться інтереси Ізраїлю і України

Потрібно розуміти, що чим вище відсоток облікової ставки – тим більше банки залучають депозитів від населення і тим складніше фінустановам виявляється видавати кредити. У такій ситуації для комерційних банків більш привабливими стають боргові цінні папери Центрального банку і уряду, а також надання короткострокових кредитів населенню під високі ставки.

І навпаки – коли облікова ставка стає нижчою, тоді банківським установам простіше видавати кредити, а позичальникам, відповідно, їх легше обслуговувати. В такому випадку увагу комерційних банків зміщується до варіанту оформлення кредитів для населення і бізнесу з прицілом на довгостроковий період. Тут же активно розвиваються такі види позик, як автокредитування та іпотека.

Яка облікова ставка є оптимальною в Україні

Сьогодні НБУ вважає основним завданням зниження інфляції до 5% в рік. Тому регулятор намагається через показники облікової ставки знижувати інфляцію і стимулювати кредитування.

Зараз облікова ставка становить 17% при річній інфляції нижче 10%. Облікова ставка могла бути нижче, якби не побоювання НБУ про можливу девальвацію гривні. А все тому, що постійно присутні великі виплати за зовнішнім боргом країни, регулярні затримки в отриманні траншів від МВФ, рік виборів, негативний торговий баланс, слабкий приплив прямих іноземних інвестицій тощо. Відповідно, висока ставка дозволяє тримати на високому рівні прибутковість за облігаціями уряду. Таким чином уряд не може особливо багато позичати на витрати перед виборами, але для іноземців такі папери привабливі, адже в Європі ставки становлять 0%. Тому в Україні є непоганий приплив валюти по фінансовому рахунку.

Коли ж в нашій країні всі згадані ризики будуть зняті, інфляція може знизитися до позначки в 5-7%. І тоді НБУ почне більш різко знижувати облікову ставку. Щоб в Україні пожвавилося кредитування, облікова ставка повинна бути 2-3%. Плюс інфляція 3-4%. Але помітне пожвавлення на ринку кредитів буде, коли ставка знизиться до 10-12%. Тоді реальні ставки по іпотеці терміном до 10 років знизяться до 14-17%.

Раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що у квітні-2019 Нацбанк знизив облікову ставку вперше за два роки – з 18% до 17,5%. До цього регулятор чотири рази поспіль зберігав її на найвищому рівні серед країн Східної Європи, щоб забезпечити зниження інфляції. Цикл підвищення ставки в цілому тривав з травня 2017 року.

У липні 2019 року облікову ставку знизили ще раз – до 17%.

В НБУ відзначили, що базовий сценарій регулятора передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% протягом наступних років за умови стійкого зниження інфляції до мети 5%.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...