Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Чим загрожує зміцнення гривні: експерти озвучили ризики і дали прогноз

30 вересня, 18:46

Першими від сильної гривні постраждали українські експортери

Реклама

Незважаючи на зміцнення офіційного курсу долара по відношенню до гривні на 1 жовтня до 24,2 грн, "зелений" все ще перебуває на мінімумі з січня 2016 року.

У п'ятницю, 27 вересня, коли місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) поїхала з України, долар зміцнився на сім копійок. Наступний етап переговорів – через два тижні у Вашингтоні. МВФ зберігає жорстку позицію з питання націоналізованого ПриватБанку і можливої ​​зміни керівництва Нацбанку.

Чи варто радіти зростанню курсу гривні, який перебуває на максимумі майже за чотири роки, і які ризики несе зміцнення національної валюти, – в сюжеті новин "Сьогодні".

Першими від сильної гривні постраждали вітчизняні експортери, в тому числі аграрії.

"Вони кажуть – ми ж вкладали гроші по 27 грн, зараз збираємо по 24 грн, продавати будемо в доларах, але за курсом 24 грн. Тобто ми не добираємо як мінімум по три гривні на кожному доларі. Хто нам покриє цю різницю, ці збитки?" – повідомив економічний експерт Олег Пендзин.

За словами економістів, така ситуація приводить до того, що виробляти і продавати українське стає не так вигідно, як імпортувати іноземне.

"Це, звичайно ж, гальмування економічного зростання. Тобто чим міцніша гривня – тим нижче темпи економічного зростання. Тому що у тебе експортери страждають по всьому ланцюжку", – заявив економічний експерт Ерік Найман.

Ризик другий – зменшення податків від імпорту. Наприклад, щоб ввезти в Україну телефон, який коштує 200 доларів, потрібно заплатити в бюджет 40 доларів податку на додану вартість. На початку року це було 1120 грн. Влітку – 1040 грн. А зараз вже – 966 грн.

"[В бюджет-2019] заклали доходи з імпорту, виходячи з 29,4 грн. Зараз фактична ціна – на рівні 24 грн за долар, плюс-мінус з хвостиком. Тобто мінус 5,4 грн з кожного долара імпорту сьогодні бюджет недоотримує", – сказав Пендзин.

Все це виливається в одну велику проблему – дефіцит бюджету.

"Ми вже сьогодні маємо недоотримання доходів бюджету на рівні 80-90 млрд грн. За рахунок чого це покривається? За рахунок запозичень", – додав Пендзин.

Але варто з'ясувати, чому гривня дорожчає? Зазвичай національна валюта зміцнюється, коли країна продає за кордон більше товарів, ніж ввозить. Наприклад, з України вивезли товарів на 1 млн доларів, а завезли на 800 тис. доларів. Таким чином, залишається різниця в 200 тис. доларів. Надлишок іноземної валюти зміцнює гривню. Однак, у нас зараз відбувається все навпаки. Україна імпортує товарів майже на 5 млрд доларів більше, ніж продає. За логікою гривня повинна падати.

"Чому зростає курс гривні? Продовжують заходити на внутрішній ринок іноземні спекулянти, які купують ОВДП: вони заводять долари, і на ринку дуже багато доларів. За ці долари вони купують гривню, а далі ОВДП, і вони їм забезпечують надприбутковість", – зазначив економічний експерт Олександр Савченко.

ОВДП – це облігації внутрішньої державної позики. В Україні дефіцит бюджету, і такі облігації потрібні, щоб "залатати дірки" в головному кошторисі.

Як це працює? Державі потрібні запозичення. Вона випускає облігації внутрішньої позики під 16%. Це дуже цікавить іноземців. Вони приходять в Україну, наприклад, з 1000 доларів. Продають їх, наприклад, за 25 тис. грн. На ці гроші купують українські облігації під 16%. Через деякий час інвестор здає облігації. Держава з урахуванням відсотків повертає інвесторам вже не 25 тис. грн, а 29,25 тис. грн. За цей час курс долара, наприклад, впав до 24,15 грн. Іноземець конвертує валюту і виводить з України вже не 1000 доларів, а 1211 доларів.

Ці 211 доларів, які заробив іноземець, виплатять за рахунок податків громадян України. У проект бюджету на наступний рік заклали майже 440 млрд грн на погашення боргів. Зокрема 255 млрд грн – на облігації.

"Нам потрібні прямі іноземні інвестиції, тобто інвестиції не в цінні папери, спекулятивні, а в розвиток української індустрії. Інвестиції в цінні папери – весь світ з ними бореться, крім України – дають заробляти надприбуток, який ми, українці, оплачуємо нашими високими податками", – повідомив Савченко.

Виходить, що ми продаємо ОВДП, щоб покрити дефіцит бюджету. Їх купують іноземці. Перед цим привозять свої долари для покупки гривні. У підсумку українська національна валюта зміцнюється, а надходжень до бюджету стає ще менше. Коло замикається. Борги ростуть.

"Іноземці побачили, [що це] країна небачених можливостей. У вас такі високі процентні ставки, дешева гривня. Всі умови для валютної спекуляції були створені", – підкреслив Найман.

Експерти запевняють: проблеми почнуться, коли іноземці почнуть масово виводити свій капітал з України.

"Це міна сповільненої дії, потужна", – пояснив Пендзин.

"Інвестори заходили не для того, щоб кошти швидко забрати і зі збитками для себе вивести. Треба ще пам'ятати про такий позитивний ефект, що держава фактично дедоларизує свій борг. Більше стає частина боргу в гривні – менше, відповідно, в іноземній валюті. Це захищає бюджет від валютного ризику", – зазначили в Нацбанку України.

На думку Наймана, людям доведеться розраховуватися за це восени і взимку.

"На жаль, простим людям доведеться за це розплачуватися восени і взимку, коли маятник гривні хитнеться в інший бік. І тоді ми побачимо зростання цін на бензин, на все імпортне, воно все візьме і подорожчає. Я думаю, що середину січня ми будемо зустрічати з 26-27 грн за долар. Наступний рік, я думаю, 30 грн буде", – спрогнозував експерт.

Всі подробиці в спецтемі Курс долару в Україні

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...