Цифрове майбутнє України: чому безготівка ще не перемогла

Одне із завдань нового українського уряду на найближчі три роки – увійти до ТОП-3 в сфері відкритих даних. Це один з компонентів побудови "України в смартфоні". Інша мета – розвиток cashless-економіки, тобто перехід на безготівкові розрахунки, впровадження безконтактної оплати і т.д.

Поки Україна в цьому плані не відстає від світового тренду. Однак ті проблеми, які заважали розвитку cashless-економіки кілька років тому, як і раніше, залишаються. Що потрібно для розвитку фінтеху в Україні і на які виклики змушена буде відповідати банківська сфера, сайту "Сьогодні" розповіли учасники Visa Cashless Forum.

Банк "в кишені"

Національний банк (НБУ) рапортує: в Україні стрімко зростає популярність оплати покупок карткою або через смартфон. Мовляв, це швидко, зручно, і, звичайно, модно. Вже майже половина операцій відбувається за безготівкою.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Частка безготівкових розрахунків платіжними картками майже досягла 50%. За кількістю безготівкових операцій – ще більше. 8 з 10 операцій з платіжною карткою – безготівкові", – сказав заступник голови НБУ Сергій Холод.

При цьому українці охоче прощаються з традиційними правилами взаємин з банками. Охочих відвідувати відділення стає все менше, а користувачів інтернет-банкінгу – все більше.

"2014 року тільки 20% транзакцій відбувалися через дистанційні канали, а 80% – через касу відділень. Тепер 87% йдуть через дистанційні канали, і тільки 13% – через касу", – поділився статистикою голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

За його словами, саме банківська сфера – і в Україні, і в усьому світі – найвідкритіша до впровадження техноінновацій.

"За останні 5 років банкінг став драйвером процесів діджиталізації української економіки <...> Ми перебуваємо на старті великого, дуже потужного ривка, але для цього необхідні інфраструктурні речі", – сказав він.

Проблеми доступу

Відверто кажучи, важко екстраполювати атрибути cashless-економіки на реалії українських сіл. Адже досі є села, де щоб зателефонувати, потрібно "зловити мережу" – забратися на підвищення.

"Для розвитку фінансових послуг все ще важливі два великих фактори. Перше – це розвиток мобільного зв'язку, – пояснив Андрій Логвин, генеральний директор маркетплейса Kasta.ua. – У регіонах широкосмугового мобільного зв'язку ще немає. І, думаю, наступні рік-два це питання ще буде актуальним".

Фото: REUTERS/Denis Balibouse

Ще один фактор – психологічний. Адже розширення cashless можна провести і за рахунок залучення населення на периферії. Однак для цього бізнесу потрібно працювати на ментальному рівні – над підвищенням фінансової грамотності потенційних споживачів.

Тож фізичні відділення банків, що б не говорили фінтех-візіонери, ще не скоро підуть в історію, адже населення банально потребує коучів – працівників фінустанов.

"Ці процеси не настільки прості, щоб з мінімальними зусиллями з боку клієнта підключити його до сервісів. І в цьому питанні відділення, тобто фізичний контакт, працює непогано", – сказав голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

Прозорий бізнес – рупор перетворень

Другим важливим стримуючим фактором для розвитку cashless в Україні є тіньова економіка.

"Доти, доки в Україні продукт з'являтиметься контрабандним шляхом, поки ніхто не платитиме податки, – буде і мотив далі по всьому ланцюжку торговцям розраховуватися кешем", – зазначив бізнесмен Андрій Логвин.

Опір переходу на безготівку, зазвичай, надають ті підприємці, які звикли працювати поза законом. Адже з безготівковими розрахунками важче приховувати реальні обороти, а значить – складніше уникнути оподаткування. Для цього податкова вже запропонувала розширити застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій). Відомство виступило з ініціативою поширити норму про обов'язковий РРО на підприємців 2-4 групи спрощеної системи оподаткування. Це рішення разом з законом про кешбек допоможе побороти тіньові обороти, вважають податківці.

"Ми витримали тиск щодо обов'язкової видачі паперового чека. Це не просто обов'язково – це критично для індустрії. Чому зменшиться кількість шахрайств і тіньової економіки? Тому що фіскалізація відбуватиметься на сервері ДПС (Державної податкової служби. – Ред.). А сьогодні фіскалізація відбувається на фіскалізаторі касового апарату і з цими фіскалізаторами можна за допомогою сучасних технологій зробити все, що душа забажає", – сказав керівник ДПС України Сергій Верланов.

Поряд з цим анонсували ще одну опцію для бізнесу – можливість обійтися без фізичного обладнання, в тому числі касових апаратів.

"Парламент ухвалив закон про внесення змін до регулювання застосування РРО, яке дозволить використовувати програмне РРО – новітнє, безкоштовне, яке може бути об'єднане з POS-терміналом прямо в вашому телефоні. Мені здається, це буде прорив на тактильному рівні у відносинах між податковою, державою, громадянами та підприємцями", – сказав чиновник.

Як ми раніше писали, дрібний бізнес не підтримує такі ініціативи. У підсумку реалізація плану податкових змін виявилася під питанням. У Раді вже зареєстрували документи про скасування згаданих законопроектів.

Банкіри додають: істотно прискорити процес цифровізації економіки може прихід великих іноземних гравців в сфері фінтеху на український банківський ринок. Такі компанії створюватимуть і конкуренцію, і кооперацію для обміну передовим досвідом, кажуть експерти. Однак такому розвитку подій перешкоджають не тільки законодавчі обмеження.

"Стримуючим фактором для приходу таких гравців є передусім те, що наш ринок дуже маленький, дуже бідний. Тут і місцевим гравцям важко: начебто і населення велике, але воно дуже бідне", – поскаржився Сергій Черненко.

Нові досягнення – нові виклики

Загалом для розвитку діджиталізації необхідно вирішити кілька стратегічних завдань:

• розширення мобільного покриття;
• боротьба з контрабандою;
• підвищення фінграмотності і матеріального рівня населення.

Читайте також:

Українських школярів навчатимуть фінансової грамотності

"Якщо дійсно буде створена сприятлива екосистема, якщо будуть створені можливості і пільги для бізнесу на державному рівні, то ця структура і екосистема почнуть працювати краще", – резюмувала Ольга Горбановська, керівник практики Human Capital EY Ukraine.

А ось змоделювати цілісний образ банківської сфери в Україні на середньострокову перспективу – завдання складне, кажуть експерти. Є думка, що з часом банківські відділення підуть в історію, що вони відмовляться від платіжної функції... Але, мабуть, всі учасники ринку поки сходяться лише на думки, що розвиток фінтеху і банкінгу найближчим часом прискориться. А значить – ці сфери повинні навчитися відповідати на нові виклики.

"Питання захисту даних буде в найближчі 20-30 років – катастрофічно важливим завданням, – сказав заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован. – Банки сьогодні захищені проти атак сьогодні. Сподіваюся, вони дуже швидко виконуватимуть свої завдання, пов'язані із захистом даних, витрачатимуть більше часу і зусиль, щоб захистити споживачів. Наразі все нормально, проти сьогоднішніх ризиків все працює, а з завтрашніми ризиками банкам потрібно буде набагато швидше змінювати операційні системи".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" також писали, що, за словами нового прем'єр-міністра Олексія Гончарука, Україна з 1 жовтня повинна повністю відмовитися від паперового документообігу. Таке завдання він поставив перед міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом 2 вересня.