Зробити стартовою
25,63
28,64
РУС

Провал щодо фінансової грамотності: що спільного в українців з жителями Таїланду

Низька поінформованість в фінансах пояснюється об'єктивними причинами, кажуть експерти

Фото: Flickr

Україна опинилася на останньому, 30-му, місці в рейтингу фінансової грамотності населення. Наш результат збігається з рівнем фінграмотності поляків, опитування яких за тією ж методикою було проведене 2016 року. Але за три роки Польща випередила Україну.

Учасники фінансового ринку пояснили низький показник об'єктивними причинами. Згідно з результатами опитування, така компонента індексу фінансової грамотності, як "знання", в українців на дуже низькому рівні.

"Україна має низькі бали за фінансовими знань – 4 бали (з 7), що нижче, ніж середній бал в країнах-сусідах, – каже Юлія Вітка, заступник керівника проекту USAID "Трансформація фінансового сектора". – Ми приблизно як Білорусь, Таїланд і набагато нижче, ніж Грузія або Польща".

За її словами, українці добре знають, що таке інфляція і як порахувати відсотки за кредитом. А ось щодо вартості грошей у часі – на жаль! – пробіл.

За другим компоненту індексу – "ставлення до витрат і заощаджень" – Україна набрала 2,4 бала з 5. Це говорить про те, що українці більше думають про короткострокову перспективу і більше схильні витрачати гроші, ніж економити.

"В силу об'єктивних причин, в силу того, що люди часто змушені виживати, їх доходи не покривають витрати", – пояснює причини показника Юлія Вітка.

Куди краще у нас склалося з останньою компонентою показника – "фінансова поведінка". Українців запитували про те, чи складають вони бюджет, чи ставлять перед собою фінансові цілі.

"Тут ми показали дуже хороший бал 5,2 (з 9), – продовжила спікер. – Вище, ніж середній бал в сусідніх країнах, і лише трохи нижче, ніж середній бал по всіх інших країнах (5,4), які брали участь в опитуванні 2016 року".

Таким чином, фінансова поведінка у нас краще, ніж у чехів, естонців, грузинів. Схожий результат показали Нідерланди. Але якщо розібратися в причинах, які стоять за цифрами і відсотками, то картина вимальовується не надто райдужна.

Так, більше 80% українців (більше, ніж в інших країнах), ретельно зважують всі за і проти, перш ніж зробити покупку. Якщо врахувати, що українці половину доходу витрачають на їжу, то на решту доходів особливо не розженешся.

"На запитання, "наскільки ви зводите кінці з кінцями" 58% сказали, що протягом останніх 12 місяців були такі ситуації, що дохід не покривав витрати", – каже Вітка.

У таких випадках, як показало опитування, українці "залазять" в кредити.

Молодь розчарувала

Автори дослідження виявили закономірність: чим вище рівень освіченості і дохід – тим вище рівень фінграмотності. А найнижчий рівень фінансової грамотності показала молодь.

"Формування фінансових знань відбувалося за межами загальної середньої освіти... І в цьому, напевно, мінус. Значна частина нашої молоді відповідних знань не отримала, навички не сформувалися", – коментує опитування заступник міністра освіти Вадим Карандій.

Тому, продовжив чиновник, українська школа повинна формувати у випускників підприємливість і фінграмотність, не шляхом введення додаткових курсів, а в контексті базових предметів.

Просвітництвом в фінансах всіх верств населення повинні займатися і учасники ринку, вважають банкіри.

"Банки повинні обов'язково взяти участь в освітніх програмах і в своїх відділеннях консультувати щодо своїх продуктів, – розповів заступник голови правління банку ПУМБ Ігор Кожевін. – У нас велика програма "Народний банкір", покриваємо 7 млн ​​телеглядачів, близько 140 програм відзнято... У нас є журнал, є що пояснює все принципи роботи банківських продуктів, те, як ними користуватися. Також минулого року ми провели 55 заходів з навчання на підприємствах, в навчальних закладах".

Знання приходять з досвідом. Але не до нас

Також з'ясувалося, що рівень фінграмотності вище у тих, хто має банківський рахунок. Однак рівень довіри до банків низький – лише 12% опитаних тримають заощадження в банку. І засуджувати простих громадян за це не варто, вважає голова Ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек.

"З введенням електронного декларування стало зрозуміло, що найбагатші люди не зберігають гроші на банківських рахунках", – каже Шпек).

Втім, немає довіри і до небанківського фінансового сектору.

"На жаль, рівень нашого сектору низький і не має можливості забезпечити якість послуг на всіх фронтах, – зазначив голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) Тимур Хромаєв. – Людям пропонують хижацькі умови через ломбарди, деякі кредитні спілки. Фінансові технології дозволяють обійти багато фінансових інститутів і прямо дійти до кишень людей без запобіжників і відповідальності".

Між тим законодавство про захист прав споживачів досі чекає свого "зоряного часу".

"Уже роками слухаю ритуальні мантри про систему захисту прав споживачів фінансових послуг – ми майже нікуди не просунулися", – нарікає Андрій Оленчик, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО).

Разом з тим, продовжив він, вже час імплементації 49-ї Євродирективи 2014 року, яка зроблять систему ефективнішою, зрозумілою для людей.

Що змінить ситуацію?

Якщо врахувати, що за майже 30 років в країні практично не розвивався небанківський фінансовий сектор, наші показники за результатами дослідження досить високі, зазначив Залєтов. Тому реформи небанківського сектора здатні підвищити рівень фінграмотності.

"У нас високий потенціал, оскільки у нас незавершена пенсійна реформа... Також – реформа охорони здоров'я і введення медичного страхування... Люди почнуть спілкуватися і на таку тематику, як вартість грошей і оцінка ризиків", – вважає член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

Зокрема, повноцінна пенсійна реформа прищепить нам навик довгострокового планування, з чим у нас, згідно з дослідженням, наразі не складається.

Загалом, як зазначили автори дослідження, українці прагнуть підвищити свої знання про раціональне розпорядження грошима. І це вже позитивний дзвіночок, адже хороші фінансові звички здатні підвищити рівень добробуту і якості життя, навіть при низькому рівні доходу українців.

Нагадаємо, раніше журналісти "Сьогодні" розбиралися, чому дітям потрібна фінансова грамотність.

Крім того, ми з'ясовували, як працює новий закон про кредитування:

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Провал щодо фінансової грамотності: що спільного в українців з жителями Таїланду". Інші Фінанси дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Євгенія Давиденко

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь