Рік під санкціями: як виживають банки в РФ

Вашингтон розширив санкції ще на 11 фізичних та 15 юридичних осіб, в основному з Росії. Рівно рік тому Євросоюз ввів перший пакет секторальних санкцій, які остаточно закрили західний ринок капіталу для Ощадбанку Росії, ВТБ, Газпромбанку (ГПБ), Россільгоспбанку (РСГБ) і ЗЕБа. За рік ці банки навчилися знаходити гроші на внутрішньому ринку і почали шукати собі місце в Азії, однак до затяжної ізоляції вони все ще не готові, впевнені експерти.

Введення європейських санкцій 31 липня минулого року не стало сюрпризом для банків: на той момент вже діяли аналогічні обмеження США. Проте Європа останні десять років була традиційним ринком залучення капіталу для російських емітентів, які активно реєстрували SPV і освоювали Лондонську біржу.

Російські банки на Заході мали впізнавані бренди і навіть почали освоювати для себе європейський роздріб. Введення обмежень від основного фінансового партнера стало для банкірів швидше моральним викликом, ніж комерційним. Потрібно було міняти всю парадигму бізнесу, шукати альтернативні джерела капіталу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Питання про санкції продовжує залишатися для банків вкрай болючим: Ощадбанк, ВТБ, Газпромбанк, РСГБ і ВЕБ відмовилися коментувати річні підсумки своєї роботи з пом'якшення наслідків санкцій.

Хоча формально для п'яти найбільших банків РФ закриті тільки західні ринки капіталу, через глобальну інтегрованість інвестиційних потоків російських компаніям не менш складно знайти партнерів в інших країнах. Мине чимало часу, перш ніж Ощадбанк або ВТБ стануть брендами в Сінгапурі або Гонконгу. За заявою президента Ощадбанку Германа Грефа, через перебування під санкціями найбільша російська кредитна організація за кордоном не може залучити "ні цента".

Після втрати можливості залучати капітал на зовнішніх ринках банкам довелося задовольнятися єдиною альтернативою – займати всередині Росії, розширюючи як програми внутрішніх запозичень, так і частку коштів ЦБ в фондуванні. Для Ощадбанку і ВТБ 24, наприклад, традиційною базою фондування є також депозити населення.

Найсильніше постраждали банки через санкції побічно: зовнішні обмеження вдарили по платоспроможності клієнтів, що призвело до зростання вартості ризику та формуванню безпрецедентних резервів. Наприклад, вартість ризику ВТБ до кінця минулого року досягла 4,6%, збільшившись за рік більш ніж удвічі. Втім, банк посилив політику в області кредитування та управління ризиками, що дозволило до кінця першого кварталу поточного року знизити вартість ризику до 2,2%. Ощадбанк в першому кварталі збільшив витрати на створення резервів в 1,5 рази – до 115 млрд рублів. Однак поквартальні темпи нарощування резервів у Ощадбанку дещо знижуються в поквартальному вираженні.

Азіатський питання

Азіатські ринки капіталу могли б стати виходом для російських банків, однак у віддаленій перспективі. Справа в тому, що азіатські інвестбанкіри побоюються працювати з підсанкційними компаніями, оскільки це загрожує введенням санкцій і проти них теж. Так, наприклад, начинив Мінфін США у випадку з контрагентами іранських банків. За рік російські банкіри кілька разів бували в Азії, сподіваючись залучити капітал: Греф відвідував Сінгапур, Газпромбанк провів серію road-show по столицях Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Однак розміщень так і не відбулося.

Аналітики сумніваються в можливості форсованого підкорення азіатських ринків. "Незрозуміло, чи зможуть найбільші банки розміщуватися на азіатських ринках капіталу. Такі можливості і наміри є, але наскільки це реально? В принципі, вони хоч і з боку західних ринків, західних країн – тим не менш, вони опосередковано впливають на всі міжнародні ринки капіталу, за винятком внутрішнього. Тому тут ситуація неоднозначна. Імовірність така є, але вона мала", – пояснює джерело в банківських колах.

Аналітики побоюються, що зараз все йде до продовження санкцій на невизначено довгий термін. Якщо банки могли витримати один-два роки в режимі жорстких обмежень, то 10-річний розрив відносин призведе до тяжких наслідків.

"Подальше продовження секторальних санкцій призведе до ізоляції банків. Ми будемо скочуватися потихеньку до планової економіки. Це буде вже не ринок", – побоюється джерело в банку з топ-30. На його думку, в умовах продовження санкцій залежність банків від ЦБ і держави зростатиме.