Зробити стартовою
26,34
29,34
РУС

Криза віри позаду: українці перестають боятися зберігати гроші в банках

Люди зберігають гроші на рахунках до запитання і коротких вкладах

Довіра повертається. Українці зберігають в банках більше грошей в гривні, ніж в іноземній валюті
Довіра повертається. Українці зберігають в банках більше грошей в гривні, ніж в іноземній валюті.

Багато українців побоюються можливого настання кризи 2019 року, адже про це постійно попереджають вітчизняні та іноземні експерти. У такій ситуації люди обґрунтовано задаються запитанням: чи можна зберігати кровні на депозитах в банках, адже вони, можливо, стануть неплатоспроможними, як 2014-го? "Сегодня" вирішили розібратися, яке самопочуття фінсистеми країни і чи готові наші банки до нових викликів. Допомогли нам у пошуку відповідей аналітики Нацбанку і незалежні експерти.

Довіра до гривні

Довіра громадян до банків і гривні повертається, зазначають в прес-службі НБУ.

"Обсяги гривневих депозитів населення навіть перевищили докризовий рівень. Так, на початку липня 2013 року населення зберігало на рахунках 231 млрд грн, а в січні 2014-го обсяг депозитів в нацвалюті досяг 258 млрд грн. На початку ж 2019 року українці воліли зберігати в банках вже 289 млрд грн", – кажуть в НБУ.  

Але довіряти банкам гроші на тривалий термін люди все ще не поспішають, вважаючи за краще відкривати гривневі рахунки "до запитання" і короткострокові депозити. Так, на початку року на вкладах "до запитання" знаходилося 142 млрд грн, на депозитах до року – 111 млрд, а на депозитах від 1 до 2 років – лише 2 млрд. Те ж саме – з рахунками у валюті: 62 млрд грн зберігають на валютних рахунках "до запитання", 99 млрд – на депозитах до року, і лише 75 млрд – на депозитах від 1 до 2 років.

"Вклади в інвалюті зростали весь минулий рік в періоди валютних коливань. Так, в 3-му кварталі 2018-го відбулося тимчасове перетікання гривневих коштів у валютні. Але завдяки стабілізації курсу і підвищення окремими банками відсоткових ставок за депозитами в нацвалюті, в жовтні-листопаді 2018-го термінова гривнева депозитна база відновилася" , – зазначають в прес-службі.

Сьогодні саме залишки на поточних рахунках забезпечують основний приріст коштів населення в банках, особливо на тих, куди надходять зарплати і соцвиплати.

"Значна частина коштів, яка потрапляє на рахунки фізосіб в банках, – це зарахування готівки. Такі надходження менш стабільні, ніж безготівкові, які формують виплати зарплат і соцдопомоги", – уточнюють в НБУ. 

Реформи

Щоб довіра людей до банків відновилася, НБУ свого часу реалізував низку реформ.

"По-перше, ринок був очищений від неплатоспроможних банків. Були також посилені вимоги до прозорості структури власності банків, мінімізовані операції з кредитування осіб, пов'язаних з банками. Ще НБУ ввів для банків підхід know your client і посилив вимоги до капіталу. По-друге, регулятор запровадив ризик-орієнтований підхід до нагляду за банками і вивчив бізнес-моделі банків, щоб розуміти їх життєздатність. Також ведеться робота щодо посилення корпоративного управління в банках, що дозволить зробити банки стійкіше", – кажуть в прес-службі.

Ще регулятор посилює стійкість всієї фінсистеми. Для цього була введена щорічна оцінка стабільності банків, результати якої відображають стійкість установ до можливих криз в майбутньому. Також оцінюється новий норматив LCR: він показує, наскільки здатний банк розрахуватися з вкладниками в кризових умовах, коли відтік коштів триває 30 днів.

"Банки треба очистити від ризиків"

Зупинятися на досягнутому НБУ не збирається і вже розробив "Стратегію макропруденційної політики".

"У ній описано, що і як робити НБУ, щоб забезпечити фінстабільність, необхідну для економічного зростання. Стратегія спрямована на забезпечення фінстабільності шляхом підвищення стійкості системи та недопущення накопичення ризиків", – пояснюють в прес-службі.

Як це працює? В процесі діяльності фінсистеми виникають ризики, які можуть бути неочевидні в конкретний момент часу або з точки зору діяльності окремого банку.

"Але вони можуть мати довгострокові наслідки для фінсистеми в цілому", – уточнюють в Нацбанку.

Зараз такими ризиками, зокрема, залишаються: високий рівень доларизації, держкапіталу в секторі, непрацюючих кредитів тощо.

"У таких випадках Нацбанк попереджає учасників ринку про ймовірність ризику і можливих до вжиття заходів", – пояснюють в НБУ.

Експерти вважають антикризові заходи НБУ щодо оновлення фінсектора ефективними.

""Порівняно з 2014-м, українські банки стали стійкіше. Але і самі банки, як і раніше, зробили висновки з минулої кризи. Вони уважно оцінюють виклики. Тому якщо настане криза, банки пройдуть їх з меншими втратами, ніж в 2014-2015 роках", – упевнений економіст Іван Нікітченко.

Але експерт сумнівається, що довіра українців до банків відновилося повністю:

"Якщо оцінювати заощадження, більша їх частина – це вклади до запитання або на короткі терміни. Тобто люди готові зняти гроші в будь-який момент. І бояться залишати їх надовго", – пояснює Нікітченко.

Втім, є окремі банки, які своїми діями допомагають повернути населенню довіру до фінансового сектору.

При цьому раніше стало відомо, що в Україні продовжили ліквідацію ще чотирьох банків. Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) продовжив на рік ліквідацію банків "Софійський" і "Петрокоммерц-Україна", а також Укрбізнесбанку і Укрінбанку. Про це 25 березня повідомила прес-служба Фонду.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Криза віри позаду: українці перестають боятися зберігати гроші в банках". Інші Фінанси дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Коновалова Христина

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь