В Україні зросли ставки по дорогих кредитах

Українці почали частіше звертатися до кредитних організацій за невеликими короткостроковими позиками. Позичати стали активніше і більше, ніж зазвичай, пише UBR.

Незважаючи на складне становище в фінансовому секторі і в економіці в цілому, банки, нехай і в дуже обмежених обсягах, але продовжують кредитувати населення.

"Банки готові кредитувати населення тільки на короткі терміни і при цьому ретельно перевіряють кожну заявку", – зазначила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як розповів аналітик компанії "Простобанк Консалтинг" Євгеній Копейка, на 11 січня 2017 року середня ефективна ставка по кредитах готівкою в українських банках становила 79,39% річних. За рік вона опустилася на 1%.

У 2016 році ринок рухався в різних напрямках: найдешевші роздрібні кредити подешевшали відразу на 4% (до 22,6% річних), в той час як найдорожчі, навпаки, істотно подорожчали – на 30% (до 182,7% річних).

"Така різниця між мінімальною і максимальною ефективною ставками виникла через різні умови кредитування в різних банках, різні терміни, ставки і комісії, особливо щомісячні. Наприклад, мінімальна ефективна ставка – це ставка за державною програмою кредитування з енергозбереження "Тепле житло". Також досить низькі відсотки пропонуються за програмами кредитування, які передбачають наявність поручителя", – зауважив Копейка.

Грошей позичати стали менше. Максимальна сума кредиту за минулий рік скоротилася на 50 тис. грн, і становить сьогодні 200 тис. грн. При простроченні виплат банк стягує неустойку в розмірі 0,1% суми прострочення (в день), але не більше 10% від суми кредиту.

Для отримання кредиту від 50 тис. грн банк вимагає у людини довідку про доходи, а також заставу або поручителя. Базові умови найближчим часом не зміняться. Все, крім ставок, лише вони можуть трохи зменшитися.

"Швидше за все середні ставки по кредитах готівкою будуть знижуватися на фоні зменшення відсотків по депозитах. Але з огляду на ризики, пов'язані з даним видом кредитування, істотного зниження ціни очікувати не варто", – зазначив Копейка.

Яке-небудь помітне поліпшення умов кредитування населення фінансисти обіцяють не раніше кінця 2017 року. "Поки банки думають лише про виживання, тому працюють тільки дві моделі – короткострокове роздрібне кредитування і обслуговування корпоративних клієнтів", – підмітила Коробкова.

Поза банками

Пасивність банків відкриває можливості для активізації мікрокредитування небанківським фінустановам. Як і раніше, вони видають позичальникам готівку і без застави.

"Однак, кредитні ставки в таких фірмах однозначно вищі, ніж в банках. Ризики неповернення таких кредитів вищі, оскільки вони є фактично незабезпеченими (вимагають виключно мінімальний пакет документів)", – зауважила Коробкова.

На велике кредитування фінкомпанії досі вирішуються нечасто. Максимум для більшості організацій – 30 тис. грн, а середній розмір кредиту взагалі обмежується 3 тис. грн. Але багатьом позичальникам досить і цього.

Як зазначила директор компанії "Бистрозайм" Ольга Ферміна, під Новий рік і в перший тиждень після нього попит на дрібні кредити в Україні виріс на 5-15% (місяць до місяця). Більшість позик видавалося в рамках 1 – 2 тис. грн.

В цілому споживчі переваги виглядали наступним чином:

30% позичальників запитували 300-1000 грн;

50% – 1000-2000 грн;

15% – 2000-3000 грн;

5% – понад 3000 грн.

Фінансові компанії за останній рік майже не змінювали базові умови кредитування. Ставка становила від 1% до 2% в день в залежності від категорії позичальника: пенсіонер, студент або працюючий позичальник. У перерахунку на річні виходив дуже дорогу позику, особливо, якщо порівнювати з вартістю банківських кредитів – від 365% до 730% річних.

Терміни кредитування були зовсім нетривалими – від 16 до 30 днів, проте їх дозволяли багаторазово продовжувати при регулярних кредитних платежах. Стали з'являтися і перші більш довгі кредити – до 12 тижнів.

При цьому небанківські кредитори взяли на озброєння банківські спецпропозиції по пільговому нарахуванню відсотків. Те, що банкіри називали грейс-періодами: дозволяли людям не платити за перші 3 – 5 днів кредиту. Так намагалися заручитися підтримкою клієнтів.

"Зараз умови повністю відповідають потребам ринку: клієнти беруть невеликі суми на короткі терміни – їх це повністю влаштовує", – запевнила Ферміна.

Судимим відмовлять

Хоча в цілому споживачами дрібних кредитів від фінансових компаній залишилися ті ж – працючі з невеликими доходами. Однак досить активно аудиторія позичальників стала розширюватися за рахунок студентів і пенсіонерів. Тих, які раніше частіше зверталися до банків, але були змушені шукати нових кредиторів після того, як банки почали згортати/обмежувати свої кредитні програми або зовсім закриватися.

Кредитора майже завжди можна знайти. Хоча якщо говорити про відмови в кредитуванні, то тут все залежить від внутрішньої ризик-політики фінансової організації. Одні більш ретельно перевіряють позичальника, інші ні. Зазвичай для невеликої позики досить паспорта і ІІН.

Причини відмови – це ряд сукупних чинників, але зазвичай вони пов'язані з непогашенням кредитів в інших організаціях. А також з судимістю або обманом при подачі даних при оформленні позики.

При цьому позичальників продовжують нещадно штрафувати. Санкції можуть бути найрізноманітніші, тому варто дуже уважно читати умови договору. Наприклад, крім 1-5% штрафний добової ставки, можуть приплюсувати ще пеню до 6% від тіла кредиту. Або одноразово зняти 12% штрафу плюс 3% за кожен день прострочення.