Зробити стартовою
26,19
29,83
РУС

Життя в кредит: чи варто брати в борг саме зараз

Міжнародний валютний фонд попереджає: світ знову на порозі кризи

Українці стали більше брати в борг. І добре б, у родичів, але – ні. У банків. Звичайно, це зручніше, комфортніше і грошей можна взяти більше, але – і відсотки чималі. Адже беруть найчастіше споживчі кредити – на техніку, телефони. А це дорого. На сорок відсотків збільшилися темпи кредитування в поточному році – це дані НБУ. І ринок буде тільки зростати.

У той же час, всі пам'ятають, як десять років тому ринок кредитування раптом став мильною бульбашкою і вибухнув світовою фінансовою кризою. Деякі до сих пір не оговталися. І ось – Міжнародний валютний фонд попереджає: світ знову на порозі кризи. Вона виникне, як це не дивно, через падіння цін. Подешевшає, перш за все, сировинна продукція від якої сильно залежить Україна.

2008 рік. Світова фінансова криза. Головним фактором стала депресія в кредитному секторі. Згадаймо: тоді фізичним особам позики видавали мало не під чесне слово. Кредит можна було брати в валюті, що на перший погляд, здавалося вигідним. Поки гривня не стала здавати позиції.

Тоді Україна виявилася не готовою до виклику ззовні. Слідом за кредитним бумом, настав бум неплатежів. Кількість проблемних позик збільшувалася, банки посипалися.

Зараз Міжнародний валютний фонд попереджає: в найближчі роки світова фінансова криза може повторитися.

Здешевлення основних сировинних товарів буде її причиною. В МВФ переконані: криза вдарить насамперед по тих країнах, які експортують сировину, а не готову продукцію. Україна – серед таких.

"10 років тому проблема була не тільки в тому, що банки не перевіряли платоспроможність позичальника. Зараз, по-перше, банки зобов'язані, перевіряти, по-друге, сам НБУ відстежує динаміку", – говорить Любомир Шавалюк, економічний оглядач.

Багато супермаркетів співпрацюють з банками, і ті надають позики громадянам. Навіть ходити до фінансової установи не треба.

У вас не запитають застави, що не попросять авансу. Кілька кліків, і ви вже маєте рішення по кредиту. Правда, переплата по таких позиках – чимала. Але статистика свідчить: споживачів це не лякає.

Якщо банк запропонує кредит за ставкою нижче тридцяти п'яти відсотків річних, вважайте, що ви – щасливчик. Тому що в середньому цей показник перевищує 45 відсотків. Тобто, купивши телевізор в кредит, ви повинні повернути банку півтори вартості товару.

"Уже два роки поспіль кредитний портфель фізичних осіб – а він у нас весь живий, в гривні – динамічно зростає. Річні темпи приросту 44% на сьогоднішній момент", – говорить Микола Остролуцький, начальник відділу дослідження системних ризиків департаменту фінансової стабільності НБУ.

Хоча це ще дуже далеко до показника кризового 2008-го.

Зараз весь кредитний портфель фізичних осіб в національній валюті становить близько ста тридцяти п'яти млрд грн. Для порівняння: в бюджеті цього року на соціальний захист передбачено 159 млрд.

"Портфель споживчих кредитів по відношенню до ВВП становить 3,5%. Це означає, що якщо ми моделюємо таку ситуацію, що якась частина цього портфеля раптом стане неплатоспроможною, то на ВВП це може вплинути на рівні можливо одного процентного пункту", – говорить Любомир Шавалюк, економічний оглядач.

Споживче кредитування серед українців – найпопулярніше.

Українці часто купують техніку в розстрочку, а ще багато хто має карткові кредити. Таких кредитів в загальному портфелі – чотири п'ятих. Далі йдуть кредити на покупку нерухомості тощо.

Привабливим споживче кредитування є і для самих банків.

"В середньому, 1 гривня, вкладена в споживче кредитування, в кредитування фізичних осіб, вона вдвічі прибутковіша, ніж корпоративне кредитування. Тобто для банків це – ласий шматок", – пояснює експерт.

Але чи не зловживають банки, користуючись можливістю підзаробити? І чому процентна ставка для фізичних осіб така висока?

"Це, умовно кажучи, 18% облікової ставки – вартість грошей, плюс 12% ризику. У Європі ми маємо 3%. Вони складаються з 1% облікової ставки Європейського Центрального Банку і 2% ризику. Там ринок значно більш стійкий, значно більш зрілий", – говорить експерт.

"73% всього ринку споживчого кредитування контролюється п'ятьма банками. Поки – недостатня конкуренція між банками. Все ще", – відзначає Микола Остролуцький, начальник відділу дослідження системних ризиків департаменту фінансової стабільності НБУ.

Є ще одна причина – самі споживачі. Через банальну лінь покупець вкрай рідко шукає кращі умови кредитування. Особливо, коли вподобаний мобільний телефон може бути в руках вже через 15 хвилин. Навіть, якщо доведеться переплатити 100% його вартості.

"Якщо люди перестають брати високі ставки, якщо вони розуміють, що вони переплачують і вони можуть взяти в іншому банку дешевше. У конкретному середовищі вартість товарів визначається рівнем конкуренції", – відзначає експерт.

Навіть при всіх цих умовах Національний Банк України дає позитивний прогноз на наступний рік в сфері кредитування фізичних осіб. І навіть при високих темпах приросту банківський сектор не буде перегрітим – запевняють експерти.

"У нас ринок може бути перегрітий тоді, коли є проблема зі зростанням доходів населення. А зараз доходи населення зростають досить високими темпами. Наприклад, зарплата номінальна в цьому році в першому півріччі зросла на 26%, в порівнянні з попереднім", – говорить Любомир Шавалюк, економічний оглядач.

"Населення залишається кредитоспроможним позичальником. У нього ростуть доходи, у нас запрацював кредитний реєстр – це також зменшить ризики банків", – говорить експерт.

Тому чи готові українці до потенційного наступу світової фінансової кризи, про яку так наполегливо попереджають в Міжнародному валютному фонді? Як колись було в 2008.

Курс гривні до долара штучно стримувався, а отже, в його підтримку витрачалися золото-валютні резерви. Зараз же ситуація відображає реалії економіки.

Ну, а ризики українців втратити кровні зменшаться, коли вони почнуть відповідально ставитися до своїх витрат і думати, а чи варто переплачувати 100% за розстрочку на таку бажану пральну машинку, коли в іншому банку можна взяти кредит набагато дешевше.

Нагадаємо, в листопаді-2018 в Україні запрацював закон про відновлення кредитування. У пояснювальній записці до законопроекту 6027-д автори запевняли, що він дозволить зменшити фінансове навантаження на позичальників і сприятиме активізації кредитування в Україні. 

Журналісти "Сегодня" розбиралися, на що впливають нові законодавчі норми і що буде з іпотекою:

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Життя в кредит: чи варто брати в борг саме зараз". Інші Фінанси дивіться в блоці "Останні новини"

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь