Як в Україні покарають боржників за комуналку за новими правилами

Згідно з новою редакцією закону "Про ЖКП" (документ прийнятий в першому читанні), всім боржникам за кожен день прострочення доведеться платити пеню в 0,1% від суми боргу. При цьому загальна сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості. Пеня буде нараховуватися після 20 числа кожного місяця. Так, якщо заплатити 30 числа, доведеться заплатити на 1% більше.

Уже зараз українці з субсидіями, які накопичили борг як мінімум за два місяці, не мають права на продовження знижки. Такі зміни вступили в силу в травні, після прийняття Кабміном постанови №300.

Як говорить юрист Олександр Плохотнік, якщо заборгованість перевищує 10 тисяч гривень, будь-який постачальник комунальної послуги може подати в суд. Суддя має право накласти арешт на машину, квартиру або інше майно і через виконавчу службу продати його в рахунок боргу. В українській практиці є прецедент, коли через заборгованість по комуналці сім'я втратила квартири. Так, в Луцьку 27-річний Олександр Швейгер в минулому році залишився без житла через борг в 50 тисяч гривень. "Двушку" продали за 446 тис. гривень, а "здачу" не повертали кілька місяців.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"З молотка" йдуть не тільки квартири, але і машини, мікрохвильові печі, телевізори і т.д. Купити арештоване майно може будь-який українець на сайті сетах. У Києві, як каже радник заступника мера Києва Юлія Грамотна, ситуацію до суду намагаються не доводити. Як зазначає чиновниця, на її пам'яті немає прикладів арешту майна киян через комунальні борги.

Замість цього постачальники і місцева влада розміщує оголошення на будинках з переліком квартир, які мають заборгованість, спілкуються з боржниками і пропонують оформити договір реструктуризації, тобто виплачувати борг невеликими частинами кілька років. "Політика міста спрямована на те, щоб працювати з кожним випадком окремо. Потрібно зрозуміти, чому людина не платить. Буває, що сім'я виїхала на дачу і три місяці не платить, а є ситуації, коли це принципова позиція і люди роками не платять. Тоді потрібно якось людей мотивувати. Можливо, у людей немає інформації, що є можливість реструктуризації, вона може прийти до постачальника і сказати: "Я згоден крім поточних платежів сплачувати частину платежу в рахунок боргу". І виконавча служба розуміє, що людина згодна платити", – розповідає Юлія Грамотна.

Набільш "суворе" покарання, яке загрожує боржникам в столиці, – весь будинок можуть відключити від комунальної послуги через борги у більшості квартир. Наприклад, в Дарницькому районі в багатоповерхівці, яка належить одному з підприємств, відключили гарячу воду. Технічної можливості для того, щоб перекрити воду тільки в частині квартир, немає.

У КМДА відзначають: постачальники гарячої води оплачують воду і газ, постачальники холодної води повинні платити за електрику. Якщо перестати платити, може порушитися весь ланцюжок і під загрозою опиниться стабільна робота цілого ряду підприємств. Правда, за словами Грамотної, культура оплати в столиці досить висока, і говорити про подібні погрози на даний момент не доводиться.

Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" писав, скільки заборгували українці за комуналку. Заборгованість за газ станом на початок літа становила 11,3 мільярди гривень. Борг за опалення і гарячу воду – 8,9 мільярдів, 3,9 мільярдів гривень за електроенергію та 1,8 мільярдів гривень за холодну воду. Практично в будь-якому багатоповерховому будинку заборгованість має як мінімум кожна десята квартира.