В Україні змінюють закон про послуги ЖКГ: головні нововведення

Чинний закон України "Про житлово-комунальні послуги" був ухвалений 2004 року. У 2009 – 2015 рр. до нього 14 разів вносилися зміни, але вони не змогли перетворити його на ринково орієнтований, спрямований на захист прав споживачів та розвиток конкуренції в сфері ЖКГ (якщо така мета взагалі ставилася). Крім того, навіть в останній редакції цей закон погано враховував появу в галузі такого важливого учасника, як ОСББ.

Кабмін в грудні 2014 р. зареєстрував законопроект №1581, яким пропонувався новий варіант закону про ЖКП. На думку депутатів, законопроект потребував суттєвого доопрацювання, оскільки мав багато недоліків: неточні формулювання термінів; невизначеність особливостей надання ЖКП в одноквартирних будинках, гуртожитках, в житловому фонді соціального призначення; відсутність повного переліку вимог до кандидатів в керуючі тощо.

Але головне – в документі не було пропозицій, як вирішити проблемні галузеві питання, такі як:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства та створення конкурентного середовища на ринку послуг, вдосконалення системи управління підприємствами галузі, підвищення ефективності діяльності підприємств;
• технічне переоснащення галузі, скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів, створення дієвого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива;
• можливості накопичення коштів і їх використання для проведення капітальних ремонтів, реконструкції та модернізації багатоквартирних житлових будинків.

Тому в листопаді 2015-го законопроект відправили на доопрацювання до профільного комітету ВР, і 10.12.2015 р. був зареєстрований оновлений варіант – №1581-д. Його ініціаторами (авторами) названа група народних депутатів, неформально очолювана Оленою Бабак, заступником голови комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У пояснювальній записці зазначено, що в доопрацьованому проекті враховані зауваження і пропозиції Головного науково-експертного управління апарату ВР. Він узгоджений із зацікавленими сторонами: Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства; Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг; профільними асоціаціями та громадськими інституціями.

2 лютого поточного року законопроект № 1581-д був прийнятий за основу (242 голоси "за"). 21 вересня профільний комітет ВР затвердив текст документа до другого читання і рекомендував ВР прийняти його. Всього надійшло 413 поправок від 25 народних депутатів, 261 з них враховані (редакційно, частково і по суті), а 152 відхилені як такі, що суперечать концепції та завданням проекту.

У сесійній залі законопроект у другому читанні на сьогодні не розглядався.

Новації вихідного законопроекту

Як показав аналіз тексту законопроекту, його автори виходили з таких базових принципів:

• галузь ЖКГ всередині себе допускає існування різних укладів, форм роботи, які повинні бути юридично рівноправними;
• галузь приречена мати справу з монополістами, тому їх діяльність повинна бути регламентована;
• ресурси, що надаються галуззю, дорогі самі по собі, висока і вартість їх утилізації. Платити за все повинен споживач, але при цьому повинні бути державний контроль процедур ціноутворення (тарифів) і наявність системи субсидій. Також необхідні строгий облік обсягу наданих послуг і контроль їх якості;
• всі ЖКП повинні надаватися тільки на основі договорів споживачів з постачальниками. Типові договори (положення яких не можна погіршувати для споживачів) затверджуються Кабміном.

Реалізація цих принципів в тексті одного закону – завдання дуже складне, та все прописати і неможливо. Але закон, як мінімум, задає рамки, в межах яких деталізація може здійснюватися іншими законами та підзаконними актами.

Що змінилося при підготовці до другого читання

Уточнено деякі терміни і повноваження держорганів у сфері ЖКГ. Працівниками Державтоінспекції зафіксовано, що учасниками правовідносин у сфері надання ЖКП є споживачі (індивідуальні та колективні), керуючий і виконавці.

Розмежовано поняття житлової та комунальної послуги. Перша – це послуга з управління багатоквартирним будинком. Вона включає прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, утримання ліфтів, покупку електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна, поточний ремонт загального майна тощо. Комунальні послуги – це постачання природного газу, електричної енергії, теплової енергії, гарячої та холодної води, водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Права споживача доповнені двома положеннями:

• без додаткової оплати отримувати від виконавця ЖКП інформацію про ціни і тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання і порядок надання послуг, а також про її споживчі властивості;
• розірвати договір про надання комунальних послуг (крім постачання теплової енергії), попередивши про це виконавця не менше ніж за два місяці до дати розірвання договору.

Обов'язки індивідуального споживача доповнені:

• інформувати керівника, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла і про фактичну кількість осіб, які постійно проживають в житлі;
• надавати виконавцю послуг показники індивідуальних приладів обліку в порядку і строки, визначені договором.

З'явився новий пункт про права та обов'язки колективного споживача.

Змінено редакцію пункту "Ціни (тарифи) на ЖКП встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону вони є регульованими".

Визначено, що в ряді випадків (вони вказані в законі) додатково до плати за комунальну послугу з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води, водовідведення, поводження з твердими побутовими відходами споживач вносить плату за обслуговування клієнта для відшкодування виконавцю ряду його витрат.

У новій редакції викладено статті, присвячені договорам на надання ЖКП, порядку їх складання, внесення змін і припинення. Зазначено, що в разі перерви в наданні послуг на ліквідацію наслідків аварії виконавець зобов'язаний повідомити споживача про таку перерву не пізніше трьох годин з моменту початку.

Визначено, що комерційний облік комунальних послуг (крім поводження з побутовими відходами) здійснюється будинковим вузлом. Облік послуг з постачання газу і з постачання електроенергії – індивідуальними вузлами. Розподіл показань будинкових вузлів по споживачах здійснюється на основі показань індивідуальних лічильників.

Максимальний розмір пені за прострочення оплати комунальних послуг зменшений в 10 разів

Все обслуговування індивідуальних лічильників здійснюється за рахунок їх власників. Але якщо індивідуальними споживачами укладені договори з виконавцями послуг, то всі витрати з обслуговування лічильників лягають на виконавця (він їх включає до плати за обслуговування клієнта).

Максимальний розмір пені за прострочення оплати комунальних послуг зменшений в 10 разів, до 0,01% суми боргу за день.

З'явився новий пункт, який визначає порядок відключення боржників (за прострочення понад 30 днів) від надання послуг (крім електроенергії і газу – там свої норми). Надання послуги поновлюється протягом одного дня після повної оплати або укладення угоди про реструктуризацію заборгованості.

Удвічі скорочено час прибуття виконавця послуги на виклик споживача – не більше доби.

Якщо виконавець послуги або керуючий протягом п'яти робочих днів не реагує на вимоги споживача, викладені в акті-претензії, то претензії вважаються визнаними.

Чітко прописана процедура несанкціонованого доступу представника виконавця до приміщення для проведення ремонтних та відновлювальних робіт.

Набуття законом чинності

Визначено, що існуючі договори про надання комунальних послуг діють тільки протягом року з дня набуття чинності нового закону. Тобто комунальникам і споживачам доведеться пережити важку кампанію з підписання нових договорів.

Новий закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але почне діяти через три місяці з дня опублікування. Відповідно нині діючий закон про ЖКП стане колишнім. При цьому ряд норм будуть відстрочені. Так тільки з 1.01.2018 р. можна буде вимагати з керуючого і виконавців комунальних послуг штрафи за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; з цієї ж дати споживачі розпочнуть платити пеню.

На 1.01.2019 р. віднесено початок пред'явлення до керуючих кваліфікаційних вимог професії "менеджер (управитель) житлового будинку". З цієї ж дати планується, що передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату ЖКП, почнуть виплачуватися споживачеві в грошовій формі. Але питання подібної монетизації субсидій дуже складне, тому до цієї дати воно просто може бути не врегульовано урядом.