Біткоіни і злочинність: як криптовалюти допомагають "відмивати" гроші

9 Серпня 2018, 15:48

Влада ще не знає, яким чином боротися з "відбілюванням" капіталу через криптовалюти

<p style="text-align: justify;">Фото: AFP</p>
Фото: AFP

Швидкі і анонімні транзакції, які пропонують криптовалюта, не могли не зацікавити зловмисників. Тільки за минулий і поточний рік через криптовалюти "відмили" понад 1,2 млрд доларів. Це дуже приблизна цифра, адже точних даних ніхто назвати не зможе. Сюди ж можна приплюсувати суму криптовалют, вкрадених з гаманців користувачів або бірж. У зв'язку з цим, великі світові економіки нарешті вирішили почати боротися з "криптопральнею", пише LetKnow.

Американська компанія, що спеціалізується на кібербезпеці у сфері блокчейна, CipherTrace детально дослідила процес "відбілювання" грошей через криптовалюти і визначила головні етапи схеми. 

Перший етап – нашарування. У традиційній фінансовій сфері він включає покупку дорогих активів за "брудні" гроші. Наприклад, нерухомості. Далі цей актив перепродується кілька разів, що ускладнює визначення початкового покупця.

У кріптомірі цей етап включає купівлю криптовалют. Далі, за допомогою різних бірж і спеціальних сервісів-міксерів, початкові монети дробляться і конвертуються в інші криптовалюти. Гроші можуть пройти сотні адрес, що ускладнює відстеження початкового власника.

Причому сервісів-міксерів дуже багато. Вони у вільному доступі і, судячи з усього, ніхто не збирається заважати їм працювати. Принцип роботи подібних сервісів простий. Вони беруть криптовалюту у різних клієнтів, перемішують її, і "на виході" виходить "збірна солянка", яка не дозволяє відстежити власника грошей. Зазвичай, міксери вимагають від 1% до 3% від суми транзакції в якості плати за свої послуги.

За твердженням CipherTrace, проблема ускладнюється тим, що міксери активно використовують великі рекламні майданчики в інтернеті, і привертають все більше нових клієнтів.

Проблема з дедлайнами

Обговорення проблеми відмивання грошей через криптовалюти на глобальному рівні почалося недавно. Японія стала першою країною, яка запропонувала врегулювати це питання між найбільшими країнами. На початку весни 2018 року представники Японії вимагали обговорити на березневій зустрічі G20 можливі кроки по боротьбі з "брудними криптовалютами". 

Влада інших країн почула заклик і доручила Financial Action Task Force (FATF) – міжурядовому органові, який бореться з відмиванням грошей – розробити конкретні заходи до чергової липневої зустрічі "великої двадцятки".

Правда, FATF не встиг виконати завдання до дедлайну і на липневій зустрічі його перенесли на жовтень 2018 року. Саме тоді організація повинна озвучити, як існуючі методи боротьби проти відмивання грошей можна застосувати до криптовалют.

Розуміння того, як боротися з відмиванням грошей через криптовалюти, не вистачає і на локальному рівні. Яких-небудь серйозних штрафів або кримінальних справ практично немає. По суті, за останній час було всього кілька прецедентів і всі вони пов'язані з біржами.

Наприклад, у березні 2018 року японський фінансовий регулятор покарав шість місцевих криптобірж. Причиною стала невідповідність торгових майданчиків правилам по боротьбі з відмиванням грошей (AML). Правда, закінчилося все "полюбовно". Біржі погодилися посилити свої системи і уникнули будь-яких грошових штрафів.

Інший приклад – Південна Корея. На початку цього року фінрегулятор цієї країни посилив правила регулювання і змусив криптобіржі ретельніше вивчати транзакції клієнтів. Якщо біржі помітять великі транзакції, вони повинні повідомити про це владу. Останні ж самі проведуть розслідування щодо походження цих грошей. Довго нововведення не пропрацювало, і вже до липня влада ослабила обмеження.

Повільність G20 в цілому, і окремих країн зокрема показує, що влада ще просто не знають, як боротися з відмиванням грошей через криптовалюти. Крім того, в урядів немає для цього дієвих інструментів.

Операційний директор 10Guards Віталій Якушев впевнений, що навіть якщо G20 щось і придумає, то це скоріше будуть регуляторні обмеження, адже технічно обмежити процес відмивання поки неможливо.

"У них є тільки одна точка контролю – стик фіат-криптовалюти. Тобто намагатися регулювати вони будуть через біржі", – упевнений Якушев. 

Великі і найвідоміші біржі вже давно впровадили правила KYC і AML в свою роботу і вимагають від клієнтів верифікувати свою особистість. Але що робити біржам, якщо гроші до них приходять після "міксерів" – невідомо.

Також залишається відкритим питання про сотні криптобірж, які працюють "в темну". Навряд чи, на глобальному рівні країни зможуть заблокувати їх роботу. Тут варто згадати досвід Китаю, який закрив усі криптобіржі на своїй території. Правда, китайці як торгували криптовалютою, так і продовжують цим займатися.

Також влада Таїланду заборонила фінансовим організаціям будь-які операції з криптовалютами . Рішення було ухвалене через те, що криптовалюти можуть бути використані для фінансування тероризму або відмивання грошей.

До слова, схожої думки дотримується кіберполіція України, яка вимагає або легалізувати криптовалюти, або заборонити їх, але не підтримувати законодавчий вакуум у цій сфері. Статус біткоін і інших криптовалют в Україні залишається невизначеним:

Ви зараз переглядаєте новину "Біткоіни і злочинність: як криптовалюти допомагають "відмивати" гроші". Інші Новини криптовалют дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...