Чому в Україні активно зістарюється житло і що з цим робити

2 Жовтня 2017, 07:16

Термін експлуатації чверті житлового фонду давно закінчився

<p style="text-align: justify;">Квартири на "вторинці" подешевшали, але залишаються дорожчими за житло в новобудові</p>
Квартири на "вторинці" подешевшали, але залишаються дорожчими за житло в новобудові. Автор фото: Анастасія Іскрицька, "Сегодня"

Площа житлового фонду в Україні зараз становить 977,9 млн кв. м, і майже половину займає старе житло. Про це нещодавно повідомив Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Сайт "Сегодня" вирішив розібратися, як швидко зношуються будинки в країні, що сприяє активному зістарюванню житлофонду, і чому люди віддають перевагу новобудовам.

"Термін придатності" і неправильна експлуатація

Поступово у безлічі будинків в Україні закінчується термін експлуатації. Зараз велика частина житлового фонду країни потребує ремонту і реставрації. У кожної споруди є певні терміни, після закінчення яких будівлі потрібно приводити в порядок, усувати різні неполадки або ж зовсім зносити будинки.

Так, наприклад, згідно з нормами, які були затверджені Мінрегіоном ще в 2009 році, приблизний термін експлуатації житлових і громадських будівель становить близько 100 років. Також цей термін залежить від типу споруди. Капітальні будинки з кам'яними і цегляними стінами можуть прослужити більше 150 років, тоді як будинкиам зі шлакоблоків всього 70 років, а ось дерев'яні і брущаті живуть і зовсім не більше 50 років.

Зараз в українських містах є цілі квартали, де житло вже давно постаріло і потребує негайної реконструкції. Наприклад, якщо говорити про Київ, схожа ситуація в Дарницькому районі.

"У чверті житлового фонду термін експлуатації взагалі закінчився, це, так звані, хрущовки, ще частина будинків довоєнної побудови. Особливо таких будинків багато в Дарницькому районі, там всі терміни фізичного і морального зносу перевищують вже 100%", – коментує ситуацію директор Інституту розвитку нерухомості Олександр Рубанов.

До того ж, незважаючи на те, що є встановлені терміни, наш житлофонд старіє куди швидше через неправильну експлуатацію. Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук.

"Якщо в будинку дірявий дах і його вчасно не лагодити, то природно, що будинок прийде в непридатність. Якщо ж все робити вчасно і за регламентом, то нічого не станеться, і будинки зможуть стояти століттями", – говорить Мельничук.

Несвоєчасні ремонти, свавільне перепланування квартир або ж неправильна заміна комунікацій – все це тільки сприяє активному зістарюванню житлофонду і призводить будинки в непридатність.

Аварійне житло і програми з реконструкції

Для того, щоб будинки раптово не почали валитися по всій країні, повинні бути розроблені спеціальні програми з реконструкції, яких поки що немає.

"Про подібні програми говорили ще років 10 назад, але віз і нині там. Йдеться або про реконструкцію, або про знесення і спорудження чогось нового. Природно, необхідна програма, але у нас про це не думають. Так, наприклад, крім самих будинків, є ж ще комунікації, і вони вже не витримують ніякої критики", – роз'яснює ситуацію Рубанов.

Як підсумок, кількість аварійного житла невблаганно зростає, хоч офіційно такий статус присвоюють досить рідко. Масштабним реконструкціям заважає не тільки вічний брак грошей в бюджеті, а й повна плутанина з правами власності.

Читайте також: Аренда житла з правом викупу: що пропонують українцям

"Те, що може зробити держава – це, щоб власники нерухомості були власниками землі, це ключове питання для якихось проектів з реконструкції. Тобто, у нас людина може володіти квартирою, але не володіти землею під будівлею, на якому вона знаходиться. Це дуже ускладнює всілякі проекти реконструкції", – повідомляє Мельничук.

За словами експерта, щоб зрушити процес з мертвої точки, повинна бути нерозривність власності на приміщення та на землю. Тому що ситуація, в якій квартири в будинку належать їх власникам, а земля під будинком – місту, абсолютно абсурдна.

"Якби власники квартир були б власниками житла, тоді можна було б говорити про різноманітні інвестиційні проекти з реконструкції житлового фонду", – підсумував Мельничук.

Брак житла

У Мінрегіоні додали, що на одного українця припадає лише 23,8 км. м. житлової площі, тоді як, наприклад, в Європі, ці цифри більші в два рази. Тому зараз в країні ведеться активна забудова: так, в період за січень-травень 2017 року в експлуатацію було здано понад 2 млн кв. м. житла. У порівнянні з минулим роком, ці показники збільшилися майже на 10%, так повідомляють аналітики сайту Domik.ua.

"Будівництво нового житла необхідно – тільки для покриття цього попиту [від людей, які стоять в черзі на житло, – Ред.] Необхідно побудувати до 50 млн кв. м. нового житла. А з урахуванням заміни старого житла на якісне, і з огляду на європейські тенденції за кількістю квадратних метрів на людину – мінімум 1 млрд кв. м. житла", – заявив Лев Парцхаладзе.

До слова, зараз вторинне житло на українському ринку користується найменшим попитом. Люди віддають перевагу квартирам у новобудовах, тому що стан старих будинків залишає бажати кращого.

"До 2008 року левова частка угод на ринку нерухомості, за нашими оцінками це близько 70-75%, припадала на вторинний ринок. На сьогоднішній день ситуація з точністю, та навпаки, тобто близько 60-70% це первинка. І не стільки з метою проживання, скільки для збереження грошей. Як у нас це прийнято називати – інвестування", – пояснює Рубанов.

Ви зараз переглядаєте новину "Чому в Україні активно зістарюється житло і що з цим робити". Інші Новини нерухомості дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Анастасія Іщенко

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...