Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Українців продають разом з гуртожитками: що зміниться в питанні приватизації

4 листопада, 14:45

Мешканці воюють із власниками будівель і чекають на законодавчі зміни

Реклама

В Україні спостерігаються непоодинокі випадки продажу гуртожитків... разом з людьми. Незважаючи на мораторій на виселення, жителів просять забрати речі і піти. А тим, хто чинить опір, відключають електроенергію і газ. Наприклад, в Мелітополі жителі, яких продали разом з будівлею, залишилися без тепла і з частково відключеною каналізацією – при тому, що за комуналку платили справно. А приватизувати кімнату в гуртожитку, якщо він перебуває в приватній власності, люди не мають права. Господар будинку в будь-який момент може здати його в оренду. Тепер влада задумалася про передачу гуртожитків підприємств об'єднаним громадам.

Отримати право власності на кімнати в гуртожитках – і зараз проблема. За часів СРСР людям давали хіба що тимчасову прописку. В Україні цей документ не свідчить про те, що житло належить саме цій людині.

"Підставою такої прописки на момент реєстрації була часто навіть усна вказівка керівництва підприємства. І що ми маємо наразі? У багатьох гуртожитках, які належать до відомчого житла, проживає дуже багато людей. І люди не можуть довести правову підставу свого проживання", – пояснює юрист з нерухомості Володимир Клим.

Перші гуртожитки в Києві з'явилися ще на початку 1950-х років, останні – в середині 1980-х. В цілому в столиці за цей час їх побудували понад 200. Найчастіше це трьох- і 12-поверхові будівлі зі спартанськими умовами. Вартість ліжко-місця в радянські часи становила близько п'яти карбованців. Зараз у середньому 1500-2000 гривень. Гуртожитки діляться на три категорії: студентські, робочі і відомчі. Жити в них могли як самотні люди, так і цілі родини. Заселяли на час, але люди не переїжджають і по 30-40 років.

"Гуртожитки, побудовані в радянські часи, хоч і були побудовані за народні гроші, дотепер перебувають у власності організацій, які незаконно включили їх до своїх статутних фондів. І люди стали фактично кріпаками", – говорить президент всеукраїнського об'єднання громадян "Асоціація мешканців гуртожитків Україна" Анатолій Будник.

Новини "Сьогодні" потрапили до гуртожитка, який нагадує режимний об'єкт або декорацію для фільму жахів. Тут є загородження з шин, чергові перед дверима і решітки на вході і в коридорах. Все це, за словами мешканців, встановили співробітники приватної охоронної фірми, яку найняла компанія-власник будинку. Вона збирається виселити людей, але мешканці 32 кімнат тримають оборону. Усі вони – колишні співробітники компанії "Київміськбуд", і їх прозвали "рейдери в тапочках".

Читайте також: Скандал у Запоріжжі: людям зі слабким зором відмовили в приватизації житла

Поруч з будинком – невідомі, які заявляють, що теж охороняють приміщення. Правда, "рейдери в тапочках" спростовують ці слова і показують відео бійки, яка сталася тут ще влітку. Кажуть, що охоронці тоді увірвалися в гуртожиток і позривали всі засоби обліку.

Зараз цей гуртожиток перебуває у приватній власності підприємства "Київміськбуд 2". Яким чином побудована в 1950-ті роки будівля стала власністю підприємства, створеного в 1990-ті, – не загадка, каже Анатолій Будник. За його словами, люди стали заручниками приватизації та перепродажу нерухомості. А недосконалість українських законів дозволяє продавати і перепродавати гуртожитки як з людьми, так і без. Правда, в "Київміськбуді 2" спростовують слова Будника і запевняють, що мешканців гуртожитку відселяють через те, то будівля перебуває в аварійному стані.

"Гуртожитки закриваються на реконструкцію. У цьому проживати заборонено, але жителі нехтують цією забороною і живуть там", – говорять в компанії і запевняють, що людей переселятимуть в інше місце.

Новини "Сьогодні" показують, куди планують відселити людей. У кімнат непоганий вигляд: нові пластикові вікна, шпалери, теплі батареї і є світло. Правда, сам стан будівлі викликає запитання: на стінах – грибок, а спільні кухні занедбані і з відбитою плиткою. З плюсів квартплата – лише 100 гривень за місце. Але головне – людям видадуть ордер на проживання.

"Кожній сім'ї видається ордер, розпорядження підприємства, безстроковий договір найму", – розповідає навальнік відділу з обслуговування гуртожитків Василь Виклінец.

Мешканці нещасливого гуртожитку все це заперечують і показують інший договір. Згідно з ним, угоду потрібно буде відновлювати кожні півроку, а вартість одного місця становитиме 1600 гривень.

Гуртожитків в Україні було майже вісім тисяч, але залишилося близько трьох. Півмільйона людей стоять у черзі на соціальне житло. А ось отримати його або домогтися приватизації кімнати в гуртожитку вдається одиницям. Проте скоро все може змінитися.

"Після появи нового законопроекту, він уже є, мешканці гуртожитків усіх типів зможуть отримати підстави на приватизацію", – розповідає голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища громадської ради при КМДА Олег Попенко.

А поки новий законопроект лежить у Верховній Раді, ситуація наближається до точки кипіння.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" також розповідали про те, що в місті Решетилівка на Полтавщині мешканці трьох будинків ніяк не можуть приватизувати своє житло . Як з'ясувалося, 12 років тому будинки віддали у власність агропідприємству. Коли люди заселялися, житло було державним. Після розпаду Радянського Союзу люди приватизувати квартиру вже не змогли. Юристи 11 років намагалися довести в судах, що приватна компанія не мала права приватизувати будинок.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...