В Україні потрібно зносити цілі мікрорайони хрущовок – експерт

Не секрет (і сайт "Сегодня" писал про це нещодавно), що житловий фонд в Україні застарів. Зараз реконструкції потребує половина житлофонду країни . Міністерство регіонального розвитку довгий час обіцяло розробити законопроект , який дозволить вирішити цю проблему . І ось , днями прес – служба відомства заявила , що законопроект майже готовий , і він дозволить зносити і реконструювати застарілі будинки без 100 % згоди мешканців .

У новому законопроекті, який розробляє Мінрегіон, цю норму замінили. Так, незабаром, для початку реконструкції потрібна згода тільки 75% мешканців, а не всіх.

Як буде проходити процедура знесення і реконструкції будинків в Україні, поки незрозуміло. Так, наприклад, до недавнього часу в Німеччині знесенню підлягав кожен 10-й будинок, що місцевий уряд і зробив, таким чином, оновивши 75% житлофонду. У Польщі вирішили вдатися не до таких радикальних методів, але за реконструкцію житла також взялися, зараз у них оновлено вже більше 50% житлофонду.

Знести або реконструювати будинок – рішення непросте, тому, як повідомляють в Мінрегіоні, воно прийматиметься виважено, на підставі документів і того, в якому стані знаходиться будівля. Адже в українських реаліях дійсно є чимало будинків, які просто не підлягають ремонту. Григорій Перерва, глава агентства "Євро Рейтинг", пояснює, що існують приклади як масового знесення старих будівель, так і їх реконструкції. Основна відмінність підходів полягає в джерелах фінансування .

"Як правило, знесення старої забудови проводиться в розрахунку на заходження приватного інвестора, здатного не тільки компенсувати витрати жителів хрущовок, але і мати достатній резерв коштів, щоб побудувати нову будівлю на місці знесеної. Чим більше знесено, тим цікавіше реалізація тут нових проектів багатоповерхової забудови, оскільки можна розраховувати на більший прибуток. В силу цих причин нецікавим є знесення 1-5 будівель (за винятком центру), або будівництво на їх місці малоповерхової забудови. У свою чергу, це може привести до кількох проблем: кардинальної зміни сформованого ладшафту місцевості, зростання навантаження на інженерні мережі та соціальної і фінансової неспроможність інвестора", – заявляє Перерва .

Він додає , що , на його думку , зносити будинки будуть в масштабах кварталів / мікрорайонів і забудовувати їх висотками . Типовий приклад – забудова території в районі метро Чернігівська , де раніше розташовувалися 2-3 – поверхові житлові будинки , побудовані в 40-50 – х роках .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Юрій Піта , президент Асоціації фахівців з нерухомості України , також говорить , що в Україні дійсно потрібно зносити цілі мікрорайони , адже там повністю застаріли будинки і комунікації .

"Для того , щоб проект був успішним , потрібно зносити мікрорайони . А якщо це буде один будинок , то нічого не вийде . Треба брати мікрорайон , де 20 будинків , зводити на цьому місці новий мікрорайон . Якщо знести один будинок , то нічого не вийде , треба міняти комунікації , які йдуть до цих будинків , прибудинкову територію і т.д. Тоді буде цікаво і привабливо . А якщо знести одну хрущовку , а навколо залишити всі хрущовки – ну , що ж це буде за будинок , хто там жити захоче ?" , – підсумував Юрій Піта.

Більш докладно про те , як в Україні можна вирішити проблему із застарілим житлофондом , читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Знесення будинків без згоди всіх мешканців: що потрібно українському житловому фонду