"Експеримент "Сегодня": як ми перевіряли перший електронний квиток на проїзд

3 Липня 2018, 07:00

Е-квитки продаються строго за днями, а оплатити проїзд за двох вельми проблематично

<p style="text-align: justify;">Житомир. Більшість тролейбусів в місті вже обладнані стаціонарними валідаторами для зчитування е-квитків. У кондукторів - портативні</p>
Житомир. Більшість тролейбусів в місті вже обладнані стаціонарними валідаторами для зчитування е-квитків. У кондукторів - портативні. Автор фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

Трохи більше року тому, в травні 2017-го, набув чинності закон про е-квиток - єдиний проїзний документ на всі види громадського транспорту. Нагадаємо, е-квиток – це пластикова карта, яку можна поповнювати на певну кількість поїздок і за якою можна їздити в комунальних автобусах, тролейбусах і трамваях і метро. Оплата проходить за допомогою валідатора, встановленого в салоні, – потрібно лише докласти до нього карту, і з неї спишуться гроші.

Коли закон був ухвалений, багато представників місцевої влади проявили інтерес до такої можливості і зайнялися її впровадженням, проте більшість проектів ще знаходяться на стадії проектування і проведення тендерів. Але є і першопрохідці – в Житомирі єдиний квиток вже працює більше року, і місцева влада дуже задоволена результатами. "Сегодня" вирушила до "міста єдиного квитка" і випробувала всі принади на собі.

В пошуках картки

"Єдину" поїздку вирішуємо почати з центру міста – вулиці Київській. Місце жваве навіть рано-вранці: діловито снують городяни, бадьоро їздять тролейбуси, набиті пасажирами-єдинобілетчиками, проте стати володарем заповітного квитка виявляється не так просто на перший погляд. Ні терміналу з продажу квитків, ні будь-яких оголошень на зупинці ми не знайшли. Вирішуємо зателефонувати до диспетчерської. На тому кінці дроту після невеликої паузи нам порадили... зайти до будь-якого тролейбуса і задати це запитання кондуктору.

Нічого не вдієш – заскакуємо до тролейбуса 15А, що під'їхав, і шукаємо в ньому кондуктора. Перше, що впадає в очі, – новенький, з голочки валідатор, важливо закріплений на видному місці в салоні старого пошарпаного життям тролейбуса. Валідаторами тут обладнаний майже весь комунальний транспорт, а це понад 100 одиниць. Вони бувають двох типів: стаціонарні – в салонах і переносні – ними озброєні кондуктори. Поки що стаціонарних – по одному на салон, але в найближчому майбутньому додадуть ще по одному.

Протиснувшись до валідатора, пробуємо з ходу оплатити проїзд звичайною банківською картою. Упс! – Нічого не сталося.

1301634

Не вийшло. Звичайною картою оплатити проїзд нам не вдалося

Довелося здатися на милість кондуктора і оплатити проїзд по-старому – готівкою. "За двох шість гривень", – строго заявила нам власниця мобільного валідатора і тут же вибила на ньому два талончика вельми допотопного вигляду із зазначенням дати, маршруту і часу поїздки. Але тут на зупинці зайшов молодий хлопець, пробрався до валідатора і вже звичним жестом дістав е-квиток і моментально узаконив своє перебування в салоні.

"Зручна річ. Користуюся вже декілька місяців. Їздити доводиться багато, тому купую собі безліміт. За саму карту заплатив 20 гривень, а поповнив на 100 з чимось гривень, точно вже не пам'ятаю. За таким тарифом можна їздити хоч цілодобово", – розповів Максим.

Випитуємо, де ж можна обзавестися заповітної карткою:

"З 27-го по 4-те число кожного місяця можна в будь-якому кіоску на зупинках, а в інші дні – це вже проблема".

Після першого знайомства з е-квитком вирішуємо проїхатися усім маршрутом. Але нас спіткала невдача. За півгодини поїздки, крім Максима, більше ніхто не скористався стаціонарним валідатором – всі підходили до кондуктора. Вона, в свою чергу, вертко просочуючись між сумками і пасажирами, спритно всіх обілечувала. На наше запитання про те, де купити е-квиток, жінка сумно відповіла:

"Напевно, в депо. Але взагалі через ці квитки всіх кондукторів звільнятимуть. Скрізь автоматика буде, люди вже й не потрібні будуть. А у моєї родини кредити, зарплати в 5 тисяч гривень ледве вистачає звести кінці з кінцями".

Вислухавши скарги кондукторші, виходимо біля депо, вирішивши все-таки з'ясувати, чи немає у них єдиних квитків. Але виявилося, і там нам не змогли допомогти.

"У нас квитків немає, але якщо вам дуже потрібно, їдьте на базар, на Лятошинського. Там є ларьок, де і в середині місяця можна купити квиток".

Поїхали!

Чергова депо виявилася настільки доброзичливою, що не тільки проводила до потрібного трамваю, а й зайшла разом з нами, після чого попросила кондуктора показати, де знаходиться потрібний нам кіоск.

"Так, я знаю, де він знаходиться. Біля бочки з квасом", – важно відповіла кондуктор, після чого взяла з нас 6 гривень і за 10 хвилин довезла нас до "бочки з квасом", за якою ми нарешті знайшли кіоск.

О чудо! У продажу є квитки на будь-який смак – безлімітні квитки на місяць і на квартал (140 і 420 грн). З урахуванням того, що ми звернулися за квитком 19-го числа, то краще купити на 10 поїздок. Беремо один е-квиток – 20 гривень за саму пластикову карту і 29 грн за 10 поїздок. Касир відразу ж попереджає – заплатити за проїзд двох осіб однією карткою буде проблематично:

"Від одного зчитування до іншого має минути кілька хвилин".

Щоб повернутися до центру міста, мені треба було б спершу проїхати і в трамваї, і в тролейбусі. У трамваї валідатора на поручні не виявилося – він був тільки в руках кондуктора. Приклавши картку, ми роздрукували талончик і поїхали – операція зайняла секунди три, як в київському метро, коли платиш карткою. Цього разу в салоні зустрілося кілька власників е-квитка. Проїхавши кілька зупинок, ми пересіли до тролейбуса, в якому був стаціонарний сканер, і спробували заплатити за двох. Щоправда, довелося умовити пильного кондуктора дозволити нам 10 хвилин проїхати "зайцями", мовляв, в порядку експерименту. Все пройшло успішно – гроші списали, талончики видалися, а контролери нам так і не трапилися.

1301638

Е-квиток. З такою карткою можна їздити в трамваях і тролейбусах

Немішаєве: пільги за карткою

Невелике містечко в Київській області Немішаєве стало одним з перших, хто ввів в ужиток своєрідний прототип електронного квитка. Ним стала "Соціальна карта немішаївця", яка забезпечила громаді 100% обліку і 90% економії коштів на перевезення пасажирів пільгових категорій. Для цього місцева влада влітку минулого року оснастили всі маршрутки зчитуючими пристроями, які були закуплені за бюджетні кошти. Вся кампанія обійшлася всього в 10 тис. грн, а окупилася вже за перші три тижні. Система працює таким чином: пасажир-пільговик, заходячи в маршрутку, прикладає карту до сканера. Після цього інформація про конкретного пасажира відправляється до центру обробки даних. За результатами місяця влада компенсує перевізнику гроші строго за кількість перевезених пільговиків. Як показали перші результати, максимальна кількість перевезених пільговиків за один день – 53 особи. При такій динаміці за рік сума виплат перевізникам – всього 27 560 грн, хоча раніше на ці цілі виділялося 379 тис. грн щорічно.

Плюси: зайці і поїздки в кредит

Житомирський градоначальник Сергій Сухомлин і його заступник Дмитро Ткачук кажуть, що запуск е-квитка був не з легких. За їх словами, минулого року ситуація серед транспортників, та й серед населення була на межі бунту – народ з недовірою сприйняв ініціативу влади, але, на щастя, з часом градус знизився.

"Кондуктори-пенсіонери скаржилися, що, мовляв, не зможуть освоїти ручні валідатори. Але минуло всього три місяці, і вони навчилися не тільки користуватися ними, а й друкувати на них "ліві" квитки, щоб забирати гроші собі! Не знаю, може, цього їх навчили просунуті внуки, але нам довелося усувати ці лазівки", – посміхаючись, каже Сергій Сухомлин.

Говорячи про плюси проекту для міської скарбниці, в мерії зазначають, що нова система допомагає їм з'ясувати багато потрібних цифр. Наприклад, різницю між фактичним числом пасажирів і кількістю тих, хто заплатив за проїзд в конкретному тролейбусі.

"Бачачи ці дані на екрані планшета, який знаходиться в будівлі мерії, можна направляти наряд контролерів до того тролейбуса, де є різниця між числом пасажирів і числом тих, хто заплатив за проїзд. Тобто їдуть туди, де є зайці", – говорить Сергій Сухомлин.

За його словами, система працює за допомогою спеціальних датчиків, встановлених в транспорті і непомітних звичайному пасажиру. Втім, навіть не це найголовніше в системі. За словами Ткачука, нововведення дозволяє відстежувати реальний пасажиропотік, щоб на завантажені маршрути відправляти більшу кількість транспорту, а з менш завантажених, навпаки, знімати на користь пікових.

"Завдяки цьому можна складати і графіки, які відповідатимуть вимогам пасажиропотоку", – говорить Сергій Сухомлин.

При цьому уточнює, що нинішній електронний квиток – лише перший крок. Модель майбутнього, за словами Сухомлина, це коли по одному квитку городянин зможе проїхати, скажімо, з пересадкою на інший вид транспорту, до пункту призначення. І додає, що в перспективі у Житомира – створення двочіпової банківської картки.

"Тобто вона буде працювати і як банківський продукт, і як додатковий міський сервіс. На другий чіп будуть записані і транспортні програми, і аптечні пільги. У нас вже підписані всі договори. Планується, що проект стартує найближчими днями", – уточнює Сухомлин.

За його словами, на банківських картках передбачена і така опція, як одна поїздка в кредит – гроші списуватимуться після поповнення карти.

За словами міської влади, кожен стаціонарний валідатор коштує близько 40 тис. грн. Загальна вартість системи – 20-25 млн грн, гроші були взяті з міського бюджету.

"Але система вже майже окупила себе. Якщо підрахувати, що після установки другого валідатора ми скоротимо 200 кондукторів, то ця система повністю окупить себе в термін до року", – говорить Сухомлин, підтвердивши намір розпрощатися з кондукторами.

При цьому уточнив, що без роботи вони не залишаться, бо будуть вакансії контролерів.

"У нас інша проблема в місті. Складно знайти працівників. До речі, деякі з кондукторів пішли на курси водіїв тролейбусів на трохи більшу зарплату".

Одночасно з впровадженням е-квитка влади міста ввели і плаваючу ціну на проїзд. З 4-ої до 6-ої години ранку і після 23:00 до півночі вона становить 6 грн, в інший час – 3 грн. Але їздити з карткою навіть в "дорогі" години вигідніше – валідатор в будь-який час доби списує 3 грн. А якщо поповнити картку на 50 поїздок, то одні "покатушки" обійдуться і того дешевше – в 2 грн 50 коп. Все це дало свої плоди. Сергій Сухомлин, каже, що щоденна виручка зросла на 25%. Якщо до введення системи кондуктори здавали близько 87 тис. грн на день, то після – до 100 тис. грн.

1301650

Чек. Після оплати валідатор видає паперовий чек

Київ: поїдемо цього року

Влада столиці продовжує підготовку до запуску єдиного квитка. Запрацювати повноцінно нова система повинна цього року. Пасажирам для зручності обіцяють відразу кілька варіантів оплати проїзду: від одноразового квитка до "Картки киянина", яка працюватиме як проїзний.

Зазначимо, що перші 500 комплектів техніки для е-квитка, що складаються з бортових комп'ютерів і валідаторів, "Київпастранс" закупив ще минулого року. Але всього потрібно 1500 валідаторів – від двох до п'яти штук в одному салоні транспорту залежно від його розміру. Все "екіпірування" обійдеться в 400 млн грн.

Насамперед валідаторами обладнають електротранспорт: тролейбуси і трамваї, потім автобуси. А ось 300 зупинок транспорту обзаведуться терміналами з продажу одноразових квитків і електронних пластикових карток, а контролерів забезпечать зчитуючими пристроями для перевірки сплаченого проїзду.

Оплатити проїзд після запуску е-квитка пасажири зможуть декількома способами: одноразовим квитком з QR-кодом, через додаток в смартфоні (ще в розробці), електронним проїзним (придбати їх можна буде в метро), банківською безконтактною карткою і "Карткою киянина". Останнім варіантом зможуть скористатися не тільки пенсіонери та пільговики, але і всі городяни – власники "Картки киянина". У мерії обіцяють, що поповнити поїздками "Картку киянина" можна буде через термінали на зупинках і на станціях метро і через створений портал в "Кабінеті киянина". Крім того, на перших порах допомагатимуть пасажирам приборкати валідатори кондуктори.

А де ще: Вінниця майже готова, Львів – в процесі

Крім Житомира, так чи інакше намагаються впровадити єдиний квиток та інші міста України. Наприклад, в Дніпрі з січня 2018 року обкатують пілотний варіант в трамваї 1-го маршруту. А ось в мерії Чернігова буквально днями затвердили правила користування єдиним квитком і вже наступного місяця приступлять до його впровадження на тролейбусних маршрутах міста. До кінця року обіцяють запустити нововведення і в Вінниці.

"У травні ми провели тендер, а 27 червня на сесії міськради буде затверджено впровадження оплати проїзду, види і типи проїзних документів. Уже в грудні може початися тестування системи. Буде запущений весь цикл – налагодження роботи терміналів для поповнення рахунку, почнуть працювати точки з продажу карт, валідатори в транспорті", – розповіла "Сегодня" керівник КП "Вінницякартсервіс" Катерина Бабіна, зазначивши, що для людей з інвалідністю передбачена можливість онлайн відстежувати час прибуття на зупинку низкопідлогового транспорту.

Гроші на цю ініціативу, близько 8 млн євро, виділяє ЄБРР. За словами Бабіної, у Львові система ще не запущена, але місто працює над тим, щоб її впровадити. "Зараз вони в процесі розробки, залучили консультантів, але тендер вони ще не оголошували. Тому цього року у Львові єдиного квитка не буде", – говорить Бабіна. І додає:

"Установка устаткування триває в Харкові. До них прийшов приватний інвестор. Деякі жителі виявилися незадоволені (через збої обладнання), але, думаю, що до кінця року транспортники налагодять систему".

Як повідомляла "Сегодня", після того як в грудні минулого року в Харкові почали впроваджувати е-квиток, вандали пошкодили 25 терміналів для продажу проїзних.

1530035904.1233

Харків. Триває установка терміналів для продажу е-квитків

Ви зараз переглядаєте новину ""Експеримент "Сегодня": як ми перевіряли перший електронний квиток на проїзд". Інші Новини транспорту дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Ігор Сєров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...