Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,84
30,19
РУС

Борис Колесніков: "Головна задача влади – домогтися миру в Україні"

Політик розповів, як, на його думку, мають проводитися реформи в Україні: починаючи від виборчої і закінчуючи реінтеграцією Донбасу

Колесніков: "Основне в нашому проекті Конституції - децентралізація, самоврядування". Фото: прес-служба Б.Колеснікова
Колесніков: "Основне в нашому проекті Конституції - децентралізація, самоврядування". Фото: прес-служба Б.Колеснікова.

Голова Опозиційного уряду розповів про пріоритети в розвитку країни, новій системі виборів, своє ставлення до прагнення в НАТО і до дискусії про реінтеграцію Донбасу, про книги для молоді та виховання доньки.

- Борисе Вікторовичу, країна вже вступила в новий політичний сезон. Які ваші прогнози його розвитку, які питання, на ваш погляд, мають в першу чергу вирішувати українські політики?

- Я вважаю, що в країні, де йде війна, слово "сезон" взагалі не коректне. Зараз політикам має бути не до відпочинку і канікул. За час цих канікул на фронті загинули десятки молодих людей, бійців ЗСУ, еліта нації. Тому слово "сезон" в устах нашої влади звучить цинічно.

Про завдання. Все суспільство сподівається, що влада вирішить головну проблему – миру в країні. Потрібно закріпити в Конституції децентралізацію. Ми з колегами з Опозиційного уряду більше двох років тому ухвалили концепцію Основного закону, в якому втричі скорочується, наприклад, кількість депутатів ... Але головне в нашому проекті Конституції – децентралізація. Вводиться виборність губернаторів, закладаються по-справжньому демократичні засади місцевого самоврядування. Світ в країні і децентралізація розв'яжуть нинішній вузол проблем і забезпечать Україні розвиток. Паралельно треба вирішувати накопичені економічні питання. Це головне, чого чекають наші громадяни.

- Відомо, що в планах парламенту стоять як першочергові завдання обрання нового складу ЦВК і ухвалення Виборчого кодексу. Чи все ж таки починати треба не з цього ?

- Про пріоритети я вже сказав. Що стосується проблеми обрання ЦВК, то це взагалі, на мій погляд, ганьба для влади. Як можна стільки часу бути не в змозі обрати людей, які просто порахують голоси? Нагадаю, що ЦВК лише підсумовує цифри з отриманих протоколів. Вся перемога політичними силами, як прийнято говорити, кується на виборчих дільницях. Потрібна перемога – їдьте туди, агітуйте за себе улюбленого ...

В Україні нині діє змішана, в тому числі мажоритарна система виборів. А ця система – найголовніший, потужний фундамент корупції в країні. При ній влада завжди буде просто скуповувати округу, щоб домогтися обрання своїх людей. Упевнений, що на сьогодні для України немає альтернативи пропорційній системі виборів з відкритими партійними списками, коли кожен виборець знатиме, за кого він голосує. Це в справі справжньої боротьби з корупцією важливіше, ніж всі антикорупційні органи, разом узяті, на чолі з Антикорупційним судом. Ці органи нічого не дадуть, якщо не буде нового закону про вибори, про положення якого сказав вище. Так, в першому читанні закон ухвалений, але тепер влада хитрує, щоб не ухвалити його остаточно. Але це маніпуляції, які не можуть тривати нескінченно.

- Як вважаєте, чи зможуть нинішні народні обранці зняти, нарешті, з себе недоторканність?

- Гадаю, що ні. Наприклад, в першій коаліції нинішньої влади, в 2014 році, було 300 з гаком голосів. Чому ж недоторканність не зняли ще тоді? Це питання, щоб його раз і назавжди вирішити, має бути прописаним в новій Конституції.

- Ще одне очікування в роботі парламенту – дискусія щодо закону про реінтеграцію Донбасу, в  якому території так званих "ДНР" і "ЛНР" вважаються окупованими, а Росія – країною-агресором. Як ви вважаєте, яким може бути результат такої дискусії?

Принаймні ця дискусія – формальність. Бо якщо Мінські угоди не виконані, зрозуміло, що дію цього закону потрібно знову продовжувати. Іншого шляху просто немає, в Мінських угодах все сказано. Може бути, потрібна ще погодинна карта до Мінських угод ... Але, в принципі, вважаю, що закон знову пролонгують, і це нічого не змінить в ситуації, що склалася.

- А останні події на Донбасі, наприклад, вбивство Захарченка, можуть щось змінити в цій ситуації?

- Я вважаю, що не можуть. Адже зрозуміло, що всі ці "керівники" так званих "республік" – фігури абсолютно технічні. І до Мінських угод, до їх виконання це не має ніякого відношення.

--1_18

Про головне. У Колеснікова і колег своє бачення розвитку країни. Фото: прес-служба Б.Колеснікова

- Повернемося до питань економіки. Найважливішим її фактором є курс гривні до долара. Деякі прогнози невтішні, кажуть інколи про різке падіння цього курсу в недалекому майбутньому. Який ваш прогноз?

- Я не здивуюся курсу навіть в 50 гривень за долар. Згадаймо трохи історії. Якщо говорити про часи УРСР, то економіка республіки була п'ятою в Європі. Треба розуміти, що економіка тоді була сильно мілітаризована, майже половину її займала продукція ВПК, навіть беручи до уваги ту, яка мала подвійне призначення. І ця продукція не продавалася на міжнародних ринках. Нині ж влада низкою блокад влаштувала так, що ми не тільки не заробляємо валюту, але і змушені її витрачати, наприклад, на закупівлю імпортного вугілля.

Усередині ж країни ситуація сильно криміналізована. Про це говорять західні експерти і інвестори, з якими я розмовляв. Влада не тільки не приваблює нові інвестиції, але і не здатна захистити тих, хто вже працює на нашому ринку. Сьогодні нападають, трощать і захоплюють окремі заклади, завтра можуть бути й інші ...

- У бюджеті України  закладена цифра 30 гривень за долар до кінця року. Це реальна цифра ?

- Гадаю, що перед виборами влада намагатиметься зберегти такий курс, не перевищити його. Але справа не в цифрі, а в стані економіки. Західні експерти кажуть нашій владі: як же так, ви просите 1 мільярд євро в борг, йдете на будь-які поступки для цього, але при цьому втрачаєте 4 мільярди євро за рік на контрабанді. Так дайте ладу! Скажу чесно: проблеми з контрабандою в Україні були завжди, але таких масштабів, як зараз, не було.

Втрачає Україна і внаслідок інших порушень. Візьміть хоча б ситуацію з так званими євробляхами. В Україні близько 10 мільйонів автомобілів, понад 9 мільйонів свідомих громадян заплатили митні збори, а інші не хочуть! Ну нехай вони хоча б заплатять ПДВ за оригіналом рахунку, якось же треба вирішувати цю проблему. Причому в даному випадку це не контрабанда, а шахрайство. Коли людина бере автомобіль, ввозить його, заявляючи, що він співробітник іноземної компанії, потім порушує встановлені терміни ввезення – він шахрай. А його спільники – іноземні громадяни. Повірте, як тільки в Польщі чи Литві буде хоч один вирок у такому шахрайстві, цей чорний імпорт відразу закінчиться.

- Якщо вже зайшлося про міжнародні позики, то чи варто нам і надалі позичати гроші в таких масштабах?

- Ні звичайно. Позичати можна під цільові проекти. Наприклад, щоб побудувати швидкісну автостраду Київ – Дніпро. Є євробонди, будуйте. Вклали, скажімо, 3-4 мільярди євро, і бізнес вкладе, як показує практика, ще в півтори рази більше. Заправні станції, магазини, ресторани, дорога дає новий розвиток регіонам, де вона проходить ... Це розумна позика, і зрозуміло, чим її віддавати. А брати гроші в борг на проїдання неприпустимо. Віддавати доведеться адже з бюджету, половина якого, до речі, в тіні. Плюс безліч нероб при владі. Україною нині керує приблизно у 8-10 разів більше людей, ніж за часів УРСР.

- Які ж ви бачите шляхи виходу з нинішньої економічної ситуації?

- Перш за все – чесний діалог з бізнесом. Влада має відмовитися від усіх зайвих державних витрат, скоротити правоохоронні органи, які сіють корупцію і вимагання в бізнесі. Продати всі державні підприємства, крім стратегічно важливих, на кшталт "Укрзалізниці". І захищати приватний капітал, особливо малий і середній. Все це створить інвестиційну привабливість для України. Ми повинні показати всьому світу, що наша країна вигідніше і конкурентніші, ніж Польща, Чехія, Китай і так далі. Важливо також повернути в економіку ті гроші, які люди тримають удома, не довіряючи ані банкам, ані державі. Влада має дати цим людям гарантії, що їх вклади не пропадуть. Це близько 100 мільярдів доларів, які можуть влитися в нову економіку.

--2_01

Запоріжсталь. У політика є відповіді на більшість питань. Фото: прес-служба Б.Колеснікова

- Як ви ставитеся до бажання закріпити в Конституції прагнення України в НАТО і ЄС?

- На мій погляд, це чистої води популізм – говорити про прагнення до міжнародних інституцій, куди нас не запрошують. Адже в НАТО і ЄС нам прямо кажуть: в найближчі 25 років про членство в них нам годі й думати. Спочатку треба отримати запрошення, потім провести референдум, а вже потім говорити про норми Конституції ...

Якщо говорити про позицію мою і моїх колег щодо НАТО, то вона постійна і незмінна – позаблоковий статус України. Такий статус дозволив, наприклад, Швейцарії, Фінляндії, Швеції, Австрії десятки років прожити без війни і створити провідні економіки в Європі. Що стосується членства в ЄС, то коли і якщо Україна наблизиться за доходами для громадян і стандартами на 70-80% до країн Євросоюзу, слід спочатку отримати запрошення від ЄС, провести референдум і вирішити це питання.

- Кажуть також про повний розрив договору з Росією. Ваше ставлення до цього? І до пропозицій припинити навіть залізничне сполучення з Росією?

- Розумієте, всі ці речі – розмови про зміни до Конституції, про розрив цього договору, війна на релігійному фронті, куди держава взагалі втручатися не повинна, – виникли за півроку до президентських виборів. Це все популізм. Розривати договір, я вважаю, не слід. Адже там прописані речі, які вимагають глибокого підходу. Наприклад, там позначені кордони ...

Що стосується припинення залізничного сполучення з РФ, тож є міжнародна конвенція, яка не дозволяє нам цього зробити в односторонньому порядку. До того ж урвуться вантажні перевезення, і ще десятки тисяч наших людей втратять роботу. Більш того, я вважаю, що і авіаційне сполучення з РФ треба відновлювати, бо в цій постанові КМ (про скасування авіасполучення) немає ніякого сенсу, а є тільки знущання над громадянами України.

- Невдовзі ухвалюватимуть бюджет України на 2019 рік. На ваш погляд, зможуть його ухвалити вчасно?

- Більшість формальна авжеж в парламенті при владі є, отже, ймовірно, знайдуть необхідні голоси. Але це нічого особливого країні не дасть. Треба розуміти, що потрібно вводити вже трирічне бюджетне планування. Якщо ми беремо приклад з Заходу, потрібно переходити на процентне співвідношення секторів економіки, соціальної політики, коли суми, що виділяються, наприклад, на оборону і безпеку або охорону здоров'я, визначаються квотами, а не під настрій депутатів. Причому в центральному бюджеті мають залишитися оборона з безпекою, зовнішня політика і та частина інфраструктури, яка не під силу регіонам. Все інше – це регіональні бюджети, в областях, районах і містах. Ті, хто говорить, що децентралізація, федералізація – це погано, просто зацікавлені в збереженні центральної влади. Вони живуть за рахунок бюджету, причому маю на увазі не білі доходи, а зовсім інші ...

- Уряд в черговий раз збирається підняти ціну на газ для населення. На ваш погляд, це необхідно або можна обійтися?

- Давайте говорити об'єктивно: ціни на вуглеводні в світі зростають. Але в нашому "Нафтогазі", на мій погляд, споживання для населення підраховано неправильно, як, вибачте, температура хворих в середньому по лікарні. Треба спочатку зачистити корупційну систему, все підрахувати, а потім монетизувати пільги для населення. Тобто замінити пільги виплатами. Ще п'ять років тому при населенні в 45 мільйонів у нас було 23 мільйони пільговиків. Яка економіка витримає таке навантаження? А отримавши живі гроші, як у всьому світі, люди будуть замислюватися: витрачати їх всі або економити газ, електрику, тепло і таке інше.

Звичайно, у людей є безліч інших потреб, не тільки "комуналка". І більшість потреб вимагають грошей. Скажімо, освіту. Експерти підрахували, що вся вища освіту в країні коштує 5 мільярдів гривень. І після зміни влади ми зробимо вищу освіту за всіма інженерними, технічними, технологічними спеціальностями безкоштовним. Але тільки одну вищу освіту. Причому всі, хто встигає, мають отримувати стипендію. А якщо людина хоче стати політологом – будь ласка, але за свій рахунок.

Я нещодавно був в університеті садівництва в Умані, спілкувався з молоддю. Ми говорили про те, що на фахівців високого рівня є попит у всьому світі. Завдання нашої держави, звичайно, утримати кращі кадри в країні, надати їм тут престижну і добре оплачувану роботу. Але навіть якщо її зараз немає, і ви поїдете за кордон, де вам запропонують кращі умови, то все одно ви в більшості своїй рано чи пізно повернетеся в Україну. Це ваша країна, говорив я студентам, і вам її будувати.

--3_01

На виробництві: "Необхідно вести чесний діалог з бізнесом". Фото: прес-служба Б.Колеснікова

- Ви голова Опозиційного уряду України. А є ще Кабінет міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом. Є у вас якась взаємодія, якщо так, то в як вона втілюється? Може, проводите зустрічі, переговори, обміни думками?

- Я радий, що більшість речей, які ми свого часу пропонували, враховані діючим урядом. Наприклад, з приводу виведення зарплат з тіні, припинення порочної практики виплат "в конвертах", підвищення розміру мінімальної заробітної плати. Бо будь-яке масштабне будівництво, наприклад, в Києві оточіть – і через місяць, образно кажучи, подвоїте бюджет міста. Тому що там переважна більшість робочих належним чином не оформлені, отримують тіньові зарплати ... Але переговорів і прямої взаємодії у нас з Кабміном немає, всі наші пропозиції ми публікуємо у відкритому доступі.

- Країна, як ми вже говорили, готується до президентських і парламентських виборівЯкі ваші особисті амбіції в цьому плані, будете кудись висувати свою кандидатуру?

- Я не вірю, що існуюча модель влади може принести Україні успіх. А якщо не вірити в успіх, то навіщо цим займатися? У президента є повноваження: висунути міністрів оборони, закордонних справ, генпрокурора, керівника СБУ. Він може також розпустити парламент. Усе. У нього немає жодної економічної функції, що дозволяє поліпшити життя людей. Отже, абсолютно всі учасники президентської гонки брешуть виборцям вже на старті. Тому я не збираюся боротися за президентське крісло. Ми з колегами націлені на парламентські вибори і формування уряду, а потім вже на ухвалення нової Конституції. Підкреслю: поки у нас не буде парламентської республіки з мінімальною кількістю депутатів (не більше 150 осіб), поки не буде швидко і прозоро формуватися коаліція і уряд, країну не чекає якісний прорив вперед на шляху розвитку. І ніякі легіонери-іноземці стан не врятують. У нас у владі вже їх було чимало, тепер вони роз'їхалися експатами по інших країнах. Де обіцяні реформи, де зміни на краще? Ось в спорті, коли запрошують легіонерів? Коли вони на щабель кращі за місцевих спортсменів. Так має бути і у владі.

- До речі, ви, коли впроваджуєте важливі рішення в життя, радитесь з кимось? З рідними, близькими, з друзями?

- Якщо це родинне рішення, то, звичайно, є сімейна рада. А політичні рішення ухвалюють партії, а не приватні особи.

- Ви цього літа відпочивали або працювали? Якщо відпочивали, то де, якщо не секрет?

- Трохи відпочивав, їздили з родиною на море. Решту часу був тут, працював над кількома проектами в агросекторі, в харчовій промисловості ...

- Стартував черговий навчальний рік. Які кілька книг ви б порадили прочитати тим молодим людям, які незабаром закінчать свою освіту і будуть готуватися до самостійного виходу у великий світ?

- Вважаю, молодим людям обов'язково потрібно прочитати хоча б дві: книгу Маргарет Тетчер "Мистецтво управління державою" і книгу Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона "Чому одні країни багаті, а інші бідні. Походження влади, процвітання і злиднів".

- Вашій доньці 14 років. Чому ви навчаєте її і чому, можливо, вона може навчити вас? І ким вона збирається бути?

- Звичайно, їй, як дівчинці, ближче мама. Хоча, дійсно, зараз важко сказати, хто кого вчить: мама Катю або навпаки ... Процес одностороннього навчання закінчився, виникають суперечки. Я, в свою чергу, намагаюся пояснити доньці, що майбутня жінка – це не просто домогосподарка, часи "трьох К" давно пройшли (німецькою: кухня, діти, церква. – Авт.). Чим більше вона отримає знань, тим успішнішою буде в житті. Зрозуміло, ми з дружиною хотіли б, щоб донька обрала в майбутньому те, чим ми займалися все життя, тобто харчовою промисловістю, агросектором. Але вибір, звичайно, за нею.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Борис Колесніков: "Головна задача влади – домогтися миру в Україні"". Інші Інтерв'ю зірок дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Корчинський Олександр

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.