Інтерв'ю з першим космонавтом України Леонідом Каденюком: "Аналогів нашим двигунам немає"

Леонід Каденюк сьогодні – президент Аерокосмічного товариства України, радник голови державного космічного агентства України, радник Інституту стратегічного розвитку і активний помічник країни з наведення мостів з "великою космонавтикою". Він розповів "Сегодня", як йдуть справи в нашій космічній галузі і над якими завданнями ламають голову вчені всього світу.

- Леоніде Костянтиновичу, українська космонавтика сьогодні ще на щось здатна?

- Попри все! На жаль, держава не усвідомить, наскільки важлива для неї ця галузь, адже високі технології – локомотив цивілізаційного розвитку. Але статус однієї з небагатьох країн світу, що мають повний цикл виробництва космічної техніки (таких близько 10), ми зберегли. Космонавтів зараз не готуємо: відрядити одного на міжнародну станцію в складі збірного екіпажу коштує близько $150 млн. Політ, який скоїв я, відбувся за домовленістю двох президентів, Україна він нічого не коштував, а проведені експерименти були обопільно вигідними. А зараз наші біологи працюють над темами для експериментів, тільки проводити їх поки нікому.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- А можемо похвалитися чимось конкретним?

- Звичайно! Хоч би і новими двигунами на рідкому паливі серії "Маяк" – три класи двигунів залежно від ваги, що виводиться на орбіту. Дуже цікава тема – плазмові двигуни, розроблені для пересування апарату вже в космосі (для виведення на орбіту потужність замала) для сервісного обслуговування супутників на орбіті, очищення її від сміття, виведення супутників на геостаціонарну орбіту. Всі ці розробки – тільки на папері: у скарбниці немає грошей, щоб втілити новинки.

- Невже ідеї ляжуть під сукно?

- Ми не сидимо склавши руки: беремо участь в міжнародних програмах, співпрацюємо з американцями – їм сподобалася праця наших інженерів-конструкторів. Компанії США, що займаються виробництвом космічної техніки, теж працюють над такими двигунами, але наші зробили краще: аналогів розробкам поки немає. Серед керівництва цих компаній є мої друзі-астронавти, намагаємося через них просунути наші плазмові двигуни. Паралельно шукаємо контакти з іншими країнами.

- Космічна наука зараз в пошуку нової рушійної сили для ракет?

- Принцип використання реактивної тяги вже вичерпав себе. Він ще довго прослужить людству, але для польоту на Марс або за кордону Сонячної системи потрібні інші механізми. Наприклад, побудовані на застосуванні гравітаційних сил. Вони є всюди у Всесвіті і, вміючи їх використовувати, не доведеться накопичувати енергію на борту літального апарату. Думаю, коли природу гравітації розгадають, почнеться ера абсолютно нових двигунів. Поки люди продовжують літати в ближньому космосі і вивчати вплив стану невагомості на організм. І 20 років тому, і сьогодні медицина стверджує, що, незважаючи на досвід польотів, наука тільки на початку вивчення процесів, що викликаються невагомістю. А далі – польоти на Місяць і на Марс. Місяць, на мій погляд, найбільш перспективна для землян. Одна з причин – енергетична криза: років через 30-40 ми вичерпаємо надра Землі, а на Місяці – мільйони тонн ізотопу гелію-3 (1 т еквівалентна 180 т нафти). Пора потурбуватися про екологію. Знаєте, мене жах охопив, коли в ілюмінаторі побачив тоненьку оболонку атмосфери. Життя існує лише завдяки цьому вразливому прошарку, а ми зовсім її не бережемо! До речі, наші вчені під керівництвом академіка Юрія Туниці написали "Конституцію екології планети Земля" – я теж свої думки виклав. Зараз вона на розгляді ООН.

- А що з космічним туризмом – питання вже неактуальне?

- Він виник, щоб здешевити польоти (перші туристи платили по $30-40 млн), але зараз американські шаттли перестали літати, а в російських "Союзах", що доставляють космонавтів на міжнародну космічну станцію, немає вільного місця. Але зараз готуються суборбітальні польоти на апаратах SpaceShipOne, SpaceShipTwo. Людей будуть доставляти за кордону атмосфери і "катати" кілька хвилин: вертикальний старт, політ на висоту 120-140 км без витка навколо Землі і повернення. Чи встигнуть помилуватися Землею з космосу. Хоча орбітальний політ не рівня суборбітальних: ніяких перевантажень, надшвидкостей, та й панорама з висоти 120 км і 300 км – ніякого порівняння. Списки туристів на суборбітальні польоти вже складені, кожен сплатив $200 тис. Але літати в космос "на уїк-енд" будемо ще не скоро: випробувальний політ був невдалим".

Нагадаємо, в березні 2015 року відбувся випробувальний суборбітальний політ, але він зазнав катастрофу: один пілот загинув, інший отримав важкі поранення.