Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Новини Сьогодні
Зробити стартовою
26,78
30,12
РУС

"В Україні 100% громадян матимуть медстраховку": інтерв'ю з Павлом Ковтонюком, частина 2

Заступник міністра охорони здоров'я в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповів про результати першого етапу реформи медицини і плани на 2019 рік

Павло Ковтонюк. Фото: А. Лесик
Павло Ковтонюк. Фото: А. Лесик.

Сайт "Сегодня" публікує продовження інтерв'ю з заступником міністра охорони здоров'я Павлом Ковтонюком. У першій частині заступник міністра розповів, що у МОЗ вийшло 2018-го, а що ні, як відомство збирається ввести безкоштовні пологи і діагностику, навіщо для роботи лікарем потрібна буде ліцензія, і т.д.

У другій частині нашої бесіди читайте про те, чи буде в Україні обов'язкове медичне страхування? Чи приїде "швидка", якщо у дитини висока температура? Що чекає медреформу після виборів?

"В Україні на температуру 38,5 у дитини їде екстрена допомога. Якщо буде виклик на ДТП, то ця машина вже зайнята"

- Давайте поговоримо про реформу вторинки. Цього року має запускатися пілотний проект в Полтавській області. Розкажіть, як це буде. Як взаємодіятиме первинний рівень з вторинним, пацієнт із лікарем, як формуватимуться тарифи?

- Краще я вам розповім, як це працюватиме в країні через один рік. Модель фінансування амбулаторної та госпітальної медичної допомоги буде схожа на принципи, які ми впровадили на первинній ланці. Потрібна буде підстава, щоб людина опинилася в стаціонарі. Таких підстав є дві. Перша – це направлення, друга – екстрений випадок, який обслуговує система швидкої допомоги і привозить людину до стаціонару. В стаціонарах оплачуватиметься пролікований випадок, а не кожен рух лікаря, медсестри, або кількість днів, яку пацієнт провів в лікарні. Якщо пацієнт виписався, то це вважається закритим випадком.

Так само напряму укладатимуться договори між Національною службою здоров’я і медичним закладом. І для кожного закладу визначатиметься, які послуги він може і має надавати в рамка роботи з НСЗУ. Чому я окремо про це заговорив? Адже не всі послуги, які надаються в лікарнях, потрібні населенню, яке в ній обслуговується. Часто люди отримують у стаціонарі послуги, які можна отримати у сімейного лікаря. Деякі лікарні мають відділення, які стоять порожні. Наприклад, є така практика, особливо у райцентрах, коли депутат дуже хоче показати своїм виборцям, що він дбає про свою лікарню. Він купує дороге обладнання, але на цій території реально не має людей, яким це обладнання потрібно. А собівартість послуги на цьому обладнанні буде така висока, що НСЗУ ніколи не погодиться її оплачувати.

Стосовно Полтавської області, то цього року там відбуватиметься відпрацювання цієї моделі у 56 лікарнях області. Але відпрацьовуватимуться переважно технічні відносини між НСЗУ і закладами. Як укладати договір, як нараховувати бюджет за послугами, а не просто за лініями фінансування, як звітувати, тощо. Лікарня – це велика і складна організація, тож можуть бути зони ризику для кожного з цих процесів, які ми зараз не бачимо. Також ми побачимо, як перерозподілятиметься бюджет на медзаклади у межах області, коли гроші підуть за пацієнтом. Вони можуть перерозподілитись доволі серйозно і "піти" не так, як раніше, коли не пацієнти, а чиновники вирішували, яку лікарню на скільки фінансувати. Проект у Полтавській області покликаний показати, як відреагує область на нову модель і визначити, де є зони ризику, щоб їх передбачити і уникнути 2020 року.

- 2019 року запускатиметься реформа "швидкої ", яка розділить допомогу на екстрену та невідкладну. Як вона працюватиме, на які виклики реагуватиме? Чи можна буде викликати швидку дитині, якщо в неї температура? Як це визначатиметься на відстані, як диспетчер реагуватиме на такий виклик?

- Екстрена невідкладна допомога – це високотехнологічна допомога, де є реанімобіль, який обладнаний реанімаційним обладнанням, бригада високопрофесійних людей, і вона призначена для того, щоб працювати у випадках, коли є пряма загроза життю: велике ДТП, інсульт у людини. Якщо в цих випадках негайно не надати людині реанімаційні послуги – вона загине.

Неекстрена невідкладна допомога – це коли людині треба допомогти швидко, але загрози життю немає. У західних країнах неекстрена невідкладна допомога надається в різні способи. Є країни, де вона повністю покладена на пацієнта – він сам повинен дістатися до лікарні, наприклад, в США. Але там у більшості людей є автомобілі. Якщо говорити про європейські країни, то там є спеціальні служби допомоги, але це все фактично сервіс із перевезення пацієнтів до лікарні. В Україні немає такого розмежування: на температуру 38,5 у дитини їде екстрена допомога. Це означає, що якщо буде виклик на ДТП, то ця машина вже зайнята. А 38,5 – це збити температуру і вранці прийти до лікаря, це міг би і сімейний лікар підказати. У крайньому випадку сімейний лікар може приїхати додому або розказати батькам, що робити. Я сподіваюся, що така практика стане поширеною, адже все більше людей обирають своїх сімейних лікарів.

Але до розподілу викликів ми дійдемо в останню чергу. Спочатку ми зробимо якісні диспетчерські служби. Від них залежить набагато більше, ніж від машини та обладнання. Адже які б класні машини у нас не були, якщо вона пізно приїде, це людині не допоможе. Потрібно побудувати логістику. Тому з наступного року областям, які вже побудували диспетчерські служби, придбають спеціальний софт, який покращить якість диспетчеризації. Це дасть швидше прибуття допомоги. Потім ми почнемо навчати фахівців, які працюють в екстреній допомозі. Медики будуть фінансово мотивовані його проходити – їм доплачуватимуть за підвищення кваліфікації. Також в наших планах закупити нові автомобілі. Коли це зробимо, тоді реорганізовуємо систему викликів. Тому з січня жодних кардинальних змін для пацієнта не буде, ми лише почнемо підсилювати службу швидкої.

"100% громадян матимуть страховку"

- Чи планується перехід на обов'язкове медичне страхування? Наприклад, в Туреччині 95% громадян мають страховий поліс, іноді навіть два – і приватний, і державний.

- В Україні 100% громадян матимуть страховку. І частина громадян матимуть і державну, і приватну. В Україні впроваджується не така модель, як у Туреччині. У нас упроваджується модель британського типу. Щоб порівняти, ви можете ознайомитися з досвідом таких країн, як Велика Британія, Іспанія, Швеція чи Канада. У цих країнах логіка однакова: є покриття на пакет послуг від держави – це можна називати державним страхуванням або може не називатися, але суті це не змінює. Додатково людина може застрахуватися у приватній страховій.

В Україні така модель запрацює, коли ми за три роки повністю запустимо нову модель фінансування. У нас виникне ситуація, що у кожної людини є покриття на первинну, вторинну, стаціонарну, екстрену допомогу від держави. Це такий страховий пакет, який забезпечує Національна служба здоров'я. І є можливість, якщо людина хоче швидший або кращий сервіс, купити собі приватну страховку. 

Те, що люди часто називають медичним страхуванням, коли роботодавець робить внесок або із зарплати вираховує відсоток до спеціального фонду – цього в Україні не буде. Це рішення було прийнято при розробці медичної реформи з дуже простої причини: сьогодні навантаження на фонд оплати праці в Україні дуже високий, і велика частина роботодавців працюють в тіні. Це вже призводить до дефіциту зборів пенсійного страхування. Ми вирішили не створювати ще й медичний фонд, до якого теж недовноситимуть. Тому ми взяли британську модель, де кошти збираються із загальних податків, таких як ПДВ, акцизи, які люди платять, щось купуючи. Це забезпечує кожному громадянину покриття – йому не треба купувати поліс, бо у нього є паспорт громадянина або документ про постійне проживання. За цим документом він знаходиться в системі Національної служби здоров'я, укладаючи декларацію з лікарем. Всі ті послуги, які входять до гарантованого пакету від НСЗУ, – людині гарантованіы.

- Але в такій системі є ризики. Парламент щороку ухвалюватиме бюджет на охорону здоров'я. Одного року може покриватися одне, а вже наступного – менше. Це будуть постійні політичні суперечки. І цього можна було б уникнути, як, наприклад, зробили в Польщі – не збільшуючи податкове навантаження, із податку на доходи взяли фіксований відсоток, який направлявся на медицину.

- У кожній системі є свої плюси і мінуси. У системі, яка працює у Польщі або Туреччині, плюсом є те, що кошти гарантовано надходять до Фонду. І можна вважати, що на ці гроші ніхто не зазіхне. При цьому я не згоден, що це не збільшить податкове навантаження. В Польщі воно серйозно збільшилося, якщо я не помиляюся – біля 13%. Тому на практиці я собі не уявляю, як збільшити податок в Україні.

"Будь-політичній силі буде вигідніше довести реформу до кінця"

- Але ж все одно бюджет на охорону здоров'я формується із загальних податків, чому би не взяти їх фіксовану частку?

- Технічно відраховувати кошти автоматично можна тільки з єдиного соціального внеску. Це пов'язано із особливістю його збору: можна чітко зафіксувати момент його внеску, а потім він розподіляється у різні фонди. Якщо говорити про загальні податки, то не можна частину резервувати від акцизу або ПДВ. Якщо ми купуємо мобільний телефон, то 20% його вартості ми сплачуємо у вигляді ПДВ. Технічно неможливо утримати з цих 20% щось на медицину. Це робиться пізніше, коли кошти уже в бюджеті. .

З приводу ризику, що уряд і парламент приймають політичне рішення, він існує, але він теоретичний. Я не знаю жодного прикладу країн, коли уряд або парламент свідомо і своїм рішенням зменшили відсоток на медицину. Є зворотній досвід – щойно країна переходить на оплату послуг, уряд і парламент знають: той бюджет, який ми виділимо, забезпечить людям конкретний пакет послуг. Мені здається, ця модель навпаки підштовхуватиме політичні сили до збільшення видатків на медицину.

- Наступного року вибори. Від деяких кандидатів звучать досить тривожні для реформи висловлювання. На момент виборів реформа буде все ще на початковій стадії. У вас є якісь запобіжники, які дозволять реформі продовжуватися?

- Найголовніший запобіжник – це проникнення змін в життя людей. Якщо ті, задля кого ми ці реформи проводимо, відчують результати і вони їм сподобаються, скасувати реформу жоден політик не насмілиться. Жоден політик не скаже сімейним лікарям, що їм зменшать зарплати. Так само і з вибором лікаря. Ті здобутки, які вже є на рівні первинної допомоги, я думаю, знаходяться в безпеці, бо їх оцінили. Те ж саме буде і зі спеціалізованою допомогою – сподіваюся, результати ми побачимо ще до виборів. Ризиком є те, що за бажання можна "не пустити" реформу до стаціонарів. Але мені здається, що вже буде настільки хороший досвід моделі, яка діє однаково і на первинній допомозі, і в діагностиці, що не розповсюджувати його на стаціонарну допомогу буде невигідно. Будь якій політичній силі буде вигідніше довести реформу до кінця. Ні в кого наразі немає альтернативної програми і не буде, бо будь-який альтернативний план приведе до цього. Це єдина дорога, якою йшли всі країни.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " "В Україні 100% громадян матимуть медстраховку": інтерв'ю з Павлом Ковтонюком, частина 2". Інші Інтерв'ю зірок дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОРЫ:

Тетяна Негода , Віталій Андронік

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.