Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Скандал в Києві: замість реконструкції давньої огорожі ботсаду будівельники забивають палі на 8 мільйонів гривень

25 лютого 2015, 08:58

Ірина Гінжул

Експерти кажуть, це можна було зробити в кілька разів дешевше

Реконструкція старовинного паркану ботсаду імені О.Фоміна, про початок якої наприкінці минулого року писала "Сегодня", перетворюється на скандал: замість реставрації аварійного паркану робочі дощенту розібрали 600 метрів старої огорожі і тепер забивають палі для новобудови. За їх словами, закінчити роботу вони повинні вже у квітні, витративши на ці цілі 8 мільйонів гривень. Хоча автор ідеї реконструкції паркану, скульптор Костянтин Скритуцький, запевняє, що паркан можна було не руйнувати, а оновити – за 2 млн грн.

ПАЛІ І ТРАНШЕЇ . До реконструкції старовинного паркану приступили ще на початку грудня 2014 року. Тоді, за тиждень до початку робіт, його проінспектував мер Києва Віталій Кличко: він і озвучив суму реконструкції в 8 мільйонів гривень. За його словами, 7 млн виділили меценати, а 1 мільйон – Нацуніверситет ім. Тараса Шевченка, на чиєму балансі і знаходиться старовинний паркан.

Зараз же будмайданчик, від центрального входу в ботсад і до пам'ятнику Щорса, огородили двометровим зеленим парканом, залишивши два метри пішохідної зони. На самому будмайданчику працює кілька десятків будівельників: троє з них за допомогою спецтехніки (невеликої бурової машини) закінчують забивати восьмиметрові палі (всього більше двохсот), а інші копають траншею. Поряд з будівництвом валяється цегла від старої огорожі.

Реклама

"Хоч вона і як моноліт, використовувати ми її не будемо. Зараз встановимо всі палі, викопаємо траншею, а потім заллємо все монолітом і почнемо викладати паркан і колони", – розповіли нам робітники. Використовують у новій огорожі лише металічні решітки: їх обпалять, пофарбують, а де потрібно – проведуть зварювальні роботи.

ВЧЕТВЕРО ДЕШЕВШЕ . З демонтажем старого паркану і будівництвом на його місці нового згодні не всі. "Ми придумали технологію і художнє рішення реконструкції огорожі ботсаду. Суть ідеї в тому, щоб максимально ефективно, але при цьому за невеликі кошти (близько 2 млн грн), зберегти старі, "намолені" цеглини огорожі шляхом бетонування їх в оригінальній опалубці. Це б зміцнило конструкцію і зберегло старі стіни. Решітки огорожі ми теж обстежили: вони вимагали зняття старих шарів фарби, заміни поперечних металевих смуг і фарбування сучасними, нетоксичними фарбами. Два прольоти огорожі, для наочності нашої ідеї, ми відреставрували: вони знаходяться біля колонади з боку бульвару Шевченка. Але нещодавно ми виявили, що невідомі знесли весь старовинний паркан, пам'ятник садово-паркового мистецтва! І судячи з усього, планують виліпити якийсь новоділ. Зі мною, як з автором ідеї реконструкції, ніхто не радився", – розповів нам скульптор Костянтин Скритуцький.

ВІДЕО ПО ТЕМІ : Як ремонтують паркан вздовж ботсаду на бульварі Шевченка

В тренді
"Це екологічний геноцид": мешканці сіл під Києвом скаржаться на смог від підпільного заводу

Директора ботсаду імені О. Фоміна Олександр Сенчило пояснює: реставрувати старовинний паркан не було можливим. "Він був побудований з міцних матеріалів, але без фундаменту. І з часом став просто розвалюватися", – розповів Сенчило.

У КМДА пояснюють: роботи обходяться так дорого, оскільки паркан ремонтується не частково, а робиться ґрунтовно, із застосуванням нових технологій: "Обсяг робіт дуже великий. Але в результаті ми отримаємо гарний паркан".

Паркан був з дерева

Як розповіли нам в музеї історії Ботсаду ім. Фоміна, перший паркан був побудований ще в 1841 році міською владою. Він був дерев'яним, а звели його для того, щоб захистити територію від небажаних відвідувачів. "У 1853 році дерев'яну огорожу замінили цегляною, і вона простояла до 1936 року. А коли була проведена капітальна реконструкція, під час кладки цеглу використовували стару – XIX століття", – розповіла нам директор музею Алла Головченко.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...