Якщо вам здається, що люди перестали читати – подаруйте другу книгу. І самі відкрийте ту книжку, яку давно збиралися прочитати. Прямо сьогодні ввечері, замість Фейсбуку, і продовжуйте завтра в метро!
Анастасія любить спостерігати за тими, хто читає в столичній підземці. Якось вона переглядала в інтернеті фотографії читаючих нью-йоркців і подумала, що в Києві любителів книг не менше і виглядають вони також – прекрасно. Потім до дівчини прийшло рішення – фотографувати книголюбів і викладати їх знімки в мережу. Для цього Настя створила окрему сторінку в соцмережі. Фотографій там уже зібралося чимало.
Фото: Анастасія Бондаренко
"Найчастіше фотографую людей без їхньої згоди. Особливий такий вид вуайєризму. Нещодавно був випадок, коли сфотографованого героя фотографії впізнала і відмітила його знайома. Він здивувався, але відреагував швидше позитивно, написав, яку конкретно книгу читав. Якщо ж людина проти фотографії – я без питань видалю знімок. Іноді я вже наважуюся і питаю, що читають, прошу сфотографувати для блогу. Люди погоджуються частіше, ніж відмовляють. Я фотографую на напіврозбитий четвертий айфон. Коли вагон не рухається, і, якщо ні я, ні той, хто читає, не виходять, я фотографую в HDR. Це важливо, тому що в підземці мало світла для нормальної фотографії. Крім сенсорної, кнопкою спуску фотоапарата на айфоні виступають бічні кнопки збільшення "+" і зменшення "-" гучності. Багато хто про це не знає, а з ними зручніше фотографувати, не видаючи себе. Також на сторіночку я ставлю знімки, які надсилають мені учасники групи", – розповідає адміністратор групи у Фейсбуці "Підземне київське читання" Анастасія Бондаренко.
Анастасія намагається біля кожної фотографії зробити підпис – що людина в момент фотографування читала. Розглянути назву книги не завжди вдається. Тим більше, якщо це електронна "читалка". Вона придумала свою, нескладну техніку розпізнавання твору. Дівчина заглядає в текст, намагаючись прочитати і записати швидше одну строчку, чітко і дослівно. Потім, вона "гуглить" цю цитату і так дізнається назву книги. Складнощі виникають, коли Настя бачить кілька читаючих людей. Адже, наприклад, три цитати можуть змішатися в голові.
"Підглядати цікаво і не так вже страшно. Людина, занурена в читання, не звертає уваги ні на кого навколо. Навіть якщо об'єкт зйомки піднімає очі, швидше за все він їх опустить в наступну ж секунду. Веселіше буває з сусідами читаючих, вони цілком можуть дивитися на вас, як на міського божевільного", – ділиться Настя.
Сама дівчина читати в метро не встигає. Більше стежить за іншими. Розповідає, що книголюбів в Києві – дуже багато і вони різного віку. Читають і дорогі видання, і пошарпані книги, і їх електронні версії. Проаналізувати, який жанр воліють кияни, Настя обіцяє пізніше, коли накопичить достатньо інформації. А ще вона мріє про фотоапарат, щоб знімки в метро виходили якісними і чіткими.