Як Київ готується до зими: столична "комуналка" готова до холодів на 40%, а на нову снігоприбиральну техніку грошей немає

Приказку про те, що "сани краще готувати влітку", в повній мірі можна віднести до комунальної галузі. Багато киян ще тільки планують свою відпустку, а влада вже почала активну підготовку до зими. Як пояснили Сегодня.иа у Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА, з 10778 об'єктів житлового фонду паспорти готовності до опалювального сезону отримала майже половина – 41,3%.

"Ремонт внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання виконаний у 4612 будинках, що становить 41% від запланованого. Ремонт каналізаційних мереж виконано на 42%, а центрального гарячого водопостачання – на 42%", – повідомив нам директор Департаменту Дмитро Новицький.

За його інформацією, ще в 3431 об'єктах житлового фонду проведено заміну систем опалення. Правда, підготовка котелень поки дещо відстає від інших показників – на сьогодні вдалося підготувати до роботи 91 котельню або 35% від загальної кількості. Якщо ж говорити в цілому, то, за офіційною статистикою, столична "комуналка" поки готова до зими приблизно на 40%. Втім, до осені ще є час.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Статистиці не вірять

Правда, офіційні дані викликають серйозні сумніви у експертів. "Я поки не бачу, щоб щось робилося", – говорить директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко. За словами експерта, підготовка до зимового періоду не проводиться на належному рівні.

Як зазначив Сергієнко, звичайна справа, коли влада перетворює підготовку до зими в гучний захід. Однак, як тільки починається опалювальний сезон, відразу виникає купа проблем і аварій. Думку експерта підтверджують і офіційні дані: лише за період з 23 квітня по 1 липня під час планових випробувань тепломереж було виявлено 719 пошкоджень тепломереж, переважно магістральних. У 63 випадках діаметр ушкоджень перевищив 500 мм. Всього ж з початку року комунальникам вдалося виявити 3551 пошкодження.

"Потрібно глобально змінювати систему водопостачання і теплопроводів. З 4,5 км труб теплопроводів близько 50-60 відсотків виробили свій ресурс – тобто їм більше 25 років. Тому потрібна програма їх системної заміни, але її немає. Поки ж їх ремонтують лише у випадках жорстокої необхідності", – зазначив директор "Інституту міста".

"Порожні" крани

За інформацією "Київенерго", на сьогодні близько 4846 споживачів залишаються без гарячої води. Причини різні – починаючи від аварій і закінчуючи плановими роботами. Найбільше відключень сталося через проведення гідравлічних випробувань тепломереж.

"Через випробування відключено 3653 споживачі. Серед них 1842 – у Деснянському, 852 – в Оболонському та 904 – у Солом'янському районах", – повідомили у "Київенерго".

За інформацією столичних енергетиків, на сьогодні виконано більше 50% запланованих робіт з підготовки до опалювального сезону.

"В активній фазі – наймасштабніші проекти з реконструкції та повної заміни ділянок теплових мереж, що відслужили свій 25-річний ресурс. Всього виконуються роботи на 18 дільницях як магістральних так і розподільчих тепломереж у різних районах, зокрема, в густонаселених масивах – на Теремках, Троєщині, Борщагівці, Нивках", – пояснили нам у "Київенерго".

На магістральних тепломережах енергетики змінюють старі труби на нові металеві, а на розподільних – на пластикові.

Ремонт труби. Фото: А.Темченка

"До вересня планується замінити ділянки загальною протяжністю понад 70 км", – зазначили в "Київенерго".

Печаль водія

Ще одна проблема, з якою знову ризикують зіткнутися жителі столиці, – сильні снігопади та ожеледь. З останнім борються як за допомогою техніки, так і по-старому – посипаючи піском і сіллю. Так, у січні цього року в особливо важкі дні на вулиці Києва щодоби висипали кілька сотень тонн солі.

"Це погано позначається на автомобілі, викликає корозію, що, в підсумку, знижує його вартість. Доходить до того, що машини, чиї власники живуть у передмісті, коштують дорожче за "міські", – розповіла Сегодня.иа киянка-автолюбителька Ганна.

"При сильному снігопаді ніяка кількість техніки не справляється. Тут справа радше полягає в ефективності її роботи – машини повинні бути заздалегідь відремонтовані і заправлені. Цього якраз і не вистачало в попередні періоди, в часи Попова і Черновецького", – каже Сергієнко.

Втім, поки чекати яких-небудь нововведень у цій сфері не варто. Як повідомили в КМДА, в поточному році в бюджеті Києва не були закладені кошти для придбання нової снігоприбиральної техніки.

"До роботи в осінньо-зимовий період у ЖЕО міста готується 453 одиниці снігоприбиральної техніки, у тому числі 206 тракторів. Також заготовлено 3970 штук шанцевих інструментів", – пояснили столичні комунальники.

Гроші повинні залишатися в місті

Одна з головних складових успішної підготовки до зими, каже екс-мер Києва Олександр Омельченко, – якомога більш ранній старт.

"При мені підготовка до зими починалася з 1 травня – як тільки закінчувався опалювальний сезон. У першу чергу займалися тим, що людині потрібно найбільше – водою, світлом і теплом", – пояснив Сегодня.иа Олександр Олександрович.

Втім, підкреслює екс-мер, не можна забувати і про київські дороги, стан яких інакше як плачевним не назвеш: "Дороги, мостові і переходи в аварійному стані – латка на латці і "штопати" вже нікуди".

Для вирішення цієї проблеми, за його словами, потрібно, щоб всі гроші з київського бюджету працювали на користь громади, а не відраховувалися до держбюджету, який "впродовж 8 років розкрадали".

До речі, аналогічної позиції дотримується і нова влада столиці. Минулого тижня Київрада попросила Кабмін внести зміни до Бюджетного кодексу, які дозволять залишати у міському бюджеті 50% податку на дохід фізосіб (близько 8 млрд гривень щорічно, які зараз вилучаються у державну скарбницю). Втім, навіть якщо уряд піде на цю поступку, зміни наберуть чинності з 2015 року. Поки ж мерові Кличку і його команді доведеться думати, як вирішувати проблему дефіциту київського бюджету в розмірі 3,5 млрд гривень