У звітах міської адміністрації Києва найчастіше згадують або про структурні зміни, такі, як створення прозорого он-лайн бюджету, відкритої роботі комісій, публічні земельні торги та інші питання, пов'язані з боротьбою з корупцією, або про соціальний захист – збереженні системи допомоги нужденним: від соціального хліба до транспортних пільг. Комунальне господарство – це "чорнова робота", джерело політичних ризиків і антипіару для будь-якої влади. Тим часом і тут, як вважають у мерії, відбуваються суттєві зрушення.
Вперше за багато років...
Цю фразу регулярно доводиться використовувати, коли йдеться про проекти, які реалізує київська мерія. І далеко не завжди ця робота – на виду.
Наприклад, у Києві вперше за багато років почали ремонтувати проїзди між кварталами і дворами. Ця діяльність не так помітна, як ремонт доріг, якими користуються всі кияни, проте в соціальних мережах все частіше зустрічаються записи здивованих мешканців того чи іншого будинку, які раптом виявляють перед своїми під'їздами свіжий асфальт – там, де дорожніх робітників не бачили по 30-40 років. Всього в київській мерії називають до півтисячі адрес, де до кінця року буде проведена така робота.
Також вперше в Києві в інтернеті можна знайти всю інформацію і чіткі терміни по ремонту доріг – що, де і коли буде реконструюватися. У мерії обіцяють, що до кінця серпня, до Дня Незалежності, буде закінчений капітальний ремонт на вулицях Братській, Західній, Тулузи на ділянці від Кільцевої дороги до бульвару Ромена Роллана, частини Сортувальної, Віскозної, на площі Перемоги, Святошинському та Ковельському шляхопроводах. До речі, ремонт на площі Перемоги викликав у багатьох киян щире здивування – тим, що дорожні роботи проводилися... в нічний час: було зроблено все можливе, щоб місця з інтенсивними трафіком не перетворювалися в безнадійні затори.
Вихід є завжди
Київська адміністрація чесно визнає, що стримати зростання комунальних платежів – не в її владі. На рівні міста формується лише один тариф – на квартплату, і, за рішенням мерії, він не підвищився. У нього входять прибирання території, вивезення сміття, обслуговування ліфтів. Всі інші тарифи затверджуються на рівні уряду, і вони продовжують рости.
"У Києві живуть інтелігентні люди, які розуміють, що, за отримані послуги потрібно платити, – говорить Віталій Кличко, – і у нас більше 90% таких людей. А наше завдання зробити все, що в наших силах, щоб полегшити цей фінансовий тягар".
Не маючи можливості зупинити зростання платежів владним рішенням, київська адміністрація пішла іншим шляхом.
По-перше, були знайдені важелі тиску на комунальних монополістів: їх діяльність перевіряє міжнародна аудиторська компанія, що забезпечить максимальну прозорість та обґрунтованість формованих тарифів.
По-друге, вводяться технології контролю над обсягом поставлених послуг. Причому, встановити лічильники тепла в житлових будинках зобов'язали тих же монополістів, які раніше могли отримувати додатковий дохід "з повітря" – коли не було точного обліку споживання тепла в оселях киян.
І, нарешті, ті ж технології дозволять оперативно регулювати подачу тепла. Різниця між реальним споживанням з одного боку та нарахуваннями "зі стелі" і "опаленням вулиці" з іншого може становити до 30%, а це – реальна економія для киян. Одночасно в київській адміністрації не втомлюються підкреслювати, що економія та енергоефективність – це і справа кожного городянина.
"У нас застарілі технології, – говорить Кличко, – і середньостатистичний українець споживає в 5 разів більше енергії, ніж європеєць. Наприклад, ми використовуємо старі "терморегулятори", які називається кватирка або вікно. Холодно стало – ми зачинили вікно, стало жарко – ми його відчинили. Ми повинні більш економно ставитися до енергії".
Худий бюджет "авгієвих стаєнь"
"Незважаючи на авгієві стайні, які нам дісталися, і то величезна кількість вузлів, які були зав'язані, ми продовжуємо крок за кроком системно вирішувати проблеми", – каже Кличко.
Аналогія з "авгієвими стайнями" стає майже буквальною, якщо поглянути на проблему київського каналізаційного колектора. Непридатним і небезпечним для використання його було визнано ще в 1999 році. І з тих пір не було зроблено майже нічого. Сьогодні містом виділені 40 мільйонів гривень на будівництво нового колектора.
"З дня на день повинні бути підписані документи про виділення ще 160 млн, – говорить мер Києва. – Якщо буде фінансування (а я впевнений, що воно має бути – іншого варіанту у нас немає), то в наступному році ми запустимо першу нитку нового колектора, а в 2017-му повинні повністю закінчити будівництво об'єкта.
Схожа ситуація з ліфтами. Ремонту потребують близько 10 000, а до кінця року буде модернізовано або замінено 120. Здавалося б – небагато, але і ті гроші, які вдалося на це знайти, – це більше, ніж за кілька останніх років разом узятих.
Між тим, Київ продовжує жити в умовах бюджетної дискримінації. У столиці вилучається 60% податку на доходи фізичних осіб. Хоча в усьому світі саме цей податок становить основний дохід місцевого самоврядування.
"Я хочу звернутися до киян – важливо набратися терпіння, – каже Кличко. – Нам хотілося б ось так взяти і в один момент вирішити всі питання, але на це потрібні і гроші, і час – проблеми, як я вже говорив, накопичувалися роками. Реалізація проектів розрахована на багато років вперед, основу змін ми заклали і крок за кроком рухаємося вперед. Позитивна динаміка конкретних справ і дій є, і ми впевнені, що рухаємося в правильному напрямку".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми