Порятунок старовинних будівель: чому Києву варто повчитися у Європи

Після обвалення в лютому будинку на вул. Б. Хмельницького, 12-14 (в ньому обвалилися всі перекриття), який був пам'яткою архітектури, влада вирішила всерйоз зайнятися порятунком подібних об'єктів. І це дуже важливо, адже в місті налічується 3500 об'єктів культурної спадщини, з них близько 3 тис. – старовинні будівлі.

За попередніми даними КМДА, близько 70 особняків знаходяться в поганому або аварійному стані. Ну а поки влада Києва думає, як їх рятувати, "Сегодня" дізналася, як це роблять в Європі.

ІТАЛІЯ. У стані, де знаходиться 51 пам'ятник всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (для порівняння – в Україні таких об'єктів всього 7. – Авт.), дуже дбайливо ставляться до культурних надбань, адже величезний прибуток держава отримує саме від туристів (в рік – близько 50 млн осіб).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"В Італії круглий рік їдуть туристи. Вони витрачають гроші на те, щоб побувати в Колізеї і соборах, подивитися на архітектуру будинків і незвичайні фонтани. Контролює стан культурної спадщини влада, але багато об'єктів реставрують за рахунок приватних компаній. Наприклад, на Колізей більше 20 млн євро виділила взуттєва компанія, а ремонт найбільшого фонтану в Римі – Треві – оплатив один із знаменитих італійських будинків моди, витративши кілька мільйонів євро. Такі меценати отримують від держави податкові пільги, а також право використовувати ці об'єкти в своїй рекламі. Але бувають і меценати, які вкладають величезні гроші в реставрацію пам'яток архітектури, щоб залишити своє ім'я в історії, адже про них пишуть ЗМІ, і всі їхні знають. І це стає модним", – розповіла нам українка Наталія Россо.

ЧЕХІЯ. У Чехії щорічно реставрують близько 60 об'єктів: на це витрачають дуже багато коштів з держбюджету. Іноді тут влаштовують всенародне голосування, на якому чехи визначають, який саме пам'ятник потрібно відновлювати першочергово. Варто відзначити, що в Чехії, як і у нас, багато пам'ятників архітектури знаходяться в приватній власності, але, щоб провести в них реконструкцію або реставрацію, власники погоджують кожен крок з владою, а проводити роботи на такому об'єкті може лише майстер, який має держліцензію.

"У Чехії дуже популярні замки і старовинні особняки – їх часто купують, щоб відкрити готель або пивоварню. Купивши, наприклад, старовинний замок, новий власник може отримати від держави солідні дотації в кілька сотень тисяч євро, але тільки на потреби, пов'язані з відновленням пам'ятника архітектури. Більш того, якщо всередині знаходяться якісь цінні предмети (меблі або картини), то власника змушують дотримуватися обмежень навіть по температурі повітря в таких будинках! Але якщо раптом власник вирішив продати спадщину, то він в першу чергу повинен запропонувати його викуп державі", – розповіла нам ріелтор з Праги Ольга.

ФРАНЦІЯ. У Франції заради порятунку спадщини продається ціле село Боден: місцева влада вирішила продати село, де збереглися старовинні споруди XIX століття (магазини, фабрики, фонтани), на аукціоні. Стартова ціна – 150 тис. євро. Причина продажу – велика вартість реставраційних робіт: "До відновлення культурної спадщини приваблюють волонтерів з усього світу – вони, крім 4-6 годин роботи, влаштовують тут екскурсії", – каже нам українка з Парижа Інна Трелецька.

Штрафують до 170 тисяч

У Києві з власниками занедбаних будинків-пам'яток поки борються штрафами, суми яких навряд чи здатні їх налякати. "Якщо ми виявляємо, що пам'ятник архітектури перебуває в аварійному стані, то штрафуємо власника на суму від 17 тис. до 170 тис. грн. Але через часті перепродажів не завжди можемо з'ясувати, хто справжній власник особняка! Деякі власники платять штрафи, а деякі заперечують їх в суді: зараз у нас близько 80 судових розглядів. Ремонт старих будівель повинен робити їх власник, а якщо він неплатоспроможний – повернути будинок у комунальну власність, як це було з особняком Мурашка. Але забрати будівлю дуже важка процедура", – розповів нам Сергій Груздо, керівник Управління охорони культурної спадщини КМДА.