Дитячі садки Києва: всі секрети і особливості. Частина перша

Влаштувати дитину в дитячий сад – питання не завжди просте незалежно від міста в Україні. Складнощі виникають майже всюди: місць на всіх не вистачає. Правда, в Києві в цьому році ситуація стала трохи простішою: після запуску електронної черги легко відстежувати вільні місця в дитячих установах і, якщо місцезнаходження дитсадка не критичне – "прилаштувати" малюка можна за лічені дні. На сьогоднішній день на порталі в 567 дошкільних закладів столиці подано 112 398 заявок, в дитсадки оформлені 32 324 малюки.

Ми зустрілися з Інною Антонівною (ім'я змінено – ред), завідуючою одного з дитячих садків Києва, щоб поговорити про особливості роботи садків столиці.

На сьогоднішній день потрапити в державний садок в столиці можна тільки через електронну чергу – "впливові знайомства" не допоможуть.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Зайти в електронну чергу не може навіть міністерство освіти. Була ситуація, коли люди дзвонили знайомим в МОН з проханням влаштувати дитину в конкретний садок – це нереально, нікого не влаштували. Якщо вкрай потрібно віддати дитину в садок – в системі можна знайти заклад, в якому є вільні місця, і стати туди в чергу. Так можна опинитися навіть першим або другим, система підтягує і направляє запрошення. Я так двом дітям вибрала сади і їм на наступний день прийшли запрошення. Це легально, це нормально, просто батьки не вміють цим користуватися. Але якщо ти хочеш в якийсь конкретний садок – треба ставати в чергу, як тільки дитина народилася", – пояснює нам завідувачка одного з київських дитячих садків.

Де є місця і з якого віку приймають дітей

Прописка в електронній черзі не має значення – в столичних садках приймають дітей, навіть якщо вони не є киянами. В системі батьки можуть встати в чергу в п'ять закладів, в будь-яких куточках міста.

Як працює електронна черга. Інфографіка: КМДА

При виборі закладу батьки часто орієнтуються на розташування саду, в основному кияни шукають садки біля свого будинку. Тому, розподіл місць є нерівномірним. У густонаселених мікрорайонах закладу переповнені більш ніж 150%, а ось деякі садки мають вільні місця, наприклад, на Лісовому масиві і навіть на Печерську, кажуть в КМДА.

"Групи дійсно переповнені, дітей багато, за законом має бути 20, за фактом їх 25-28, буває по 30. Є садки, в яких навіть по 34. Вирішиться це питання тільки тоді, коли всі установи, які колись віддали в оренду, повернуться у комунальну власність, в них відкриються місця для дітей, і малюків туди приймуть. Дітей багато, але, скажу з практики – важко, проте працюємо, вихователі дітей до школи готують, і вони справляються", – говорить Інна Антонівна.

За даними департаменту освіти КМДА, найбільша потреба – в місцях для дітей 3 – 4 років, батькам яких потрібно виходити на роботу. А ось місця для дітей старшої вікової групи в дитячих садках міста є. Тим часом, в деяких садах приймають і зовсім маленьких.

"Є такі установи, які приймають від одного року, у них є дві ранні групи – з року до двох, і з двох до трьох. Але більшість садів – з двох до трьох, це ясельна група, і молодша – з трьох до чотирьох. Далі – групи з чотирьох до п'яти і з п'яти до шести", – пояснює завідувачка.

Однак, віддаючи дитину в садок, не варто записувати її в групу, яка не відповідає її віку – це не буде корисно маляті. Тому, занадто рано дитину готувати до навчання не потрібно.

"Дуже часто батьки говорять: моя дитина маленька, але розумна, треба нам йти не в ясла, а відразу в молодшу. Не треба. По-перше, в школу їх раніше потім все одно ніхто не візьме, а найголовніше – дитина психологічно ще не готова. Якщо вони в яслах просто грають, то в молодшій групі більше йде навчання в ігровій формі. В яслах вони звикають і акліматизуються, в молодшій групі їх вже більше вчать малювати, там за програмою починаються вивчення математичних понять, розвиваючі заняття з мови", – розповіла Інна Антонівна.

Також ніякої користі не буде, якщо діти, яких за віком ще не беруть до школи, ще на рік залишаються у "випускний" групі садка.

"Це дуже велика помилка. Нехай дитина краще два роки посидить у молодшій групі, ніж два роки в старшій. Слухати два роки поспіль навчальну програму дитині не буде цікаво і не дасть особливого розвитку, а в молодшій групі діти більше грають, їм цікаво з однолітками, вони більше розвиваються. Все повинно бути в свій час", – пояснює педагог.

На який час можна залишити дитину в садку

Більшість столичних дитсадків працюють з 7:00 до 19:00, особливо ті, які знаходяться в спальних районах Києва. Є такі, що працюють з 7:30 до 19:30. Але, якщо батьки не встигають забрати дитину вчасно – їх дочекаються.

"Увечері, на жаль, вихователі є певними заручниками. Як би вони не сварилися з батьками – є ті, хто приходить за дитиною о восьмій. Буває, що потрапили в затор, або щось трапилося, ми все розуміємо. Але є люди, які і не намагаються прийти раніше. А вихователі не можуть піти, і, хоча їх робочий день закінчився о сьомій, вони повинні сидіти і чекати, поки не віддадуть дитину батькам. Є багато теорій про те, що можна викликати правоохоронців, відвести дитину в дитячу кімнату поліції, викликати соціальну службу – це все вигадки: вихователь з дитиною не має права піти з території садка", – пояснює Інна Антонівна.

Також в Києві є дитсадки, де діти можуть перебувати цілодобово, як в інтернаті.

"Це садки санаторного типу, там вихователі з нянями залишаються на ніч. Дітей туди можна влаштувати, на вихідні їх забирають додому, але потрапити туди складніше – їх просто набагато менше, не більше 20", – розповіла нам завідувачка.

Чим займаються з дітьми в садках протягом дня

У більшості державних і комунальних дитсадків Києва з дітьми займаються за загальнодержавною програмою "Дитина" – по ній працюють близько 90% установ. Також вихователям подобається "Я в світі", її недавно перевипустити. Але часто педагоги використовують елементи інших програм, доповнюючи офіційну. Це вони відзначають в своїх плануваннях.

"Все залежить від особливостей психологічного розвитку дітей. Вихователі цю різницю знають і відчувають. В принципі, якщо в результаті вони виконують всі завдання і програму – вони вільні у виборі своїх методів", – пояснює завідувачка.

Серйозно програми між собою не відрізняються – тільки нюансами, формою подачі, але все зміст більш-менш однаковий, каже педагог. Але є і новації – в деяких садах дітям пояснюють основи сучасних економічних знань, які їм знадобляться у житті.

"Дуже часто програми в садах доповнюються. Наприклад, заклад працює за програмою "Дитина" і її доповнюють проектами – зараз дуже популярна програма "Афлетод", це економічне виховання дітей дошкільного віку. Їх знайомлять з банківською системою, – звичайно, на рівні дитячого садка, – що таке платіжні картки, як можна заплатити через банкомат або термінал, або платіжну систему", – розповідає Інна Антонівна.

Навчання в садках проходить в першу половину дня, тому важливо не спізнюватися, пояснює педагог.

"З дітьми займаються в ігровій формі, а в старшій групі – це ще й психологічна підготовка до школи. Тут вже дитина повинна розуміти, як проходять уроки в школі, тому заняття організацією більше схожі на шкільні, а за змістом – діти грають. В залежності від вікової групи у малюків – одне або два заняття, в решту часу – ігри", – говорить завідувачка.

Всі садки в Києві – україномовні. За програмою можна вчити й іноземні мови – є англійська мова, з додатковими освітніми послугами може бути німецька і французька. Це залежить від садочка і від того, що хочуть діти і батьки. День в дитячому саду – досить насичений. Якщо вихователь сумлінний – у нього немає часу на відпочинок: одна діяльність переходить в іншу, а ще треба дітей вивести на вулицю.

"Якщо з неба не падають камені, немає морозу -15 – за законом і санітарним регламентом діти йдуть на прогулянку. Вони і заспокоюються, і для здоров'я корисно, і сплять тоді краще", – посміхається Інна Антонівна.

Другу половину дня діти в саду відпочивають, у них сюжетно-рольові ігри та художня діяльність, але навчання все ж триває. "У більш легкій формі, але з дітьми теж займаються – з ними читають, їх вчать в більш ігровій формі", – пояснює педагог. Тому, радить: після дня в садку дитину не слід навантажувати надмірною кількістю додаткових занять.

"У батьків починається: "Давайте ми запишемо дітей на 325 гуртків, і можна ще п'ять разів на тиждень плавання". Це все дуже добре, але дітей важливо не перевантажити, тому що потім починаються проблеми зі здоров'ям, старанністю, сприйняттям – дитина страждає і психічно, і фізично", – попереджає завідувач дитсадка.

Харчування в дитячих садах

Режим харчування в садах залежить від часу, в який працює заклад, і затверджується його керівником. Меню складають завідувач разом з медсестрою і завгоспом, воно засвідчується в санітарній службі і дуже ретельно перевіряється фахівцями – щоб було достатньо овочів, фруктів, якісного м'яса і молока. Після пильної перевірки затверджується двотижневе меню – на осінньо-зимовий і на весняно-літній періоди.

"Далі на основі двотижневого плану завідувач і медсестра щодня складають меню – з сьогодні на завтра. Вони вибирають: наприклад, у нас буде гороховий суп з грінками і до нього буде пюре з котлетою з яловичини, або пюре з гуляшем. Це залежить від того, що завезла база, що є в коморі, кількості дітей. Потім складається список, за яким продукти дістаються з комори, зараз все розраховує спеціальна програма. Вранці приходять кухарі, в залежності від графіка роботи – хтось з п'ятої, хто з шостої години ранку, – і готують. З вечора дозволено робити заготовки, але далеко не всі", – пояснює завідувачка дитсадка.

У різних садочках меню відрізняються – може бути кілька різних страв. При цьому, батьки не можуть впливати на меню.

"Як би там зараз не кричали, що дітей у садочках годують незрозуміло чим – це неправда. Сади забезпечені нормально – і курятину завозять, і яловичину, і молоко свіже, хліб, овочі, фрукти. У принципі, харчування збалансоване. Можливо, в деяких садах варто переглянути меню. Батьки дуже часто незадоволені тим, що дітям дають взимку солоні огірки і помідори, що це занадто для шлунка і підшлункової. Але вони потрібні для того, щоб діти отримували свою порцію овочів і фруктів на рік. Тут якщо переглядати – то на рівні міністерства освіти і міністерства охорони здоров'я саму інструкцію по харчуванню", – пояснює Інна Антонівна.

Педагог говорить, що в даний час дитсадки столиці добре забезпечені харчами, але в деяких закладах можуть красти на кухні.

"Завідувач, завгосп і медсестра повинні контролювати, щоб ніхто не крав. А вже їх контролює районне управління. Також важливим є контроль з боку батьків – якщо вони бачать і по меню, і по дітях, що малюків не догодовують – повинні виникати питання до завідуючого: що з харчуванням", – попереджає вона.

Щоденна вартість харчування в київських дитсадках для молодших, середніх і старших груп становить 19,59 грн, і близько 13 грн – за харчування в яслах. Батьки платять з цієї суми 70%.

Інклюзивне навчання

У київських дитсадках протягом останніх років почали активно з'являтися інклюзивні групи, хоча це досить тривалий процес: потрібна згода батьків, адміністрації установи та спеціальна підготовка персоналу. В цілому, все займає близько року.

Інфографіка: КМДА

"Адміністрація закладу пише клопотання до районного управління, там залучаються фахівці для навчання вихователів і психологи для роботи з батьками, вводиться окрема штатна одиниця – асистент вихователя. У садочках зазвичай більше умов, ніж в школах – наприклад, на першому поверсі в садах вже є пандуси. В інклюзивній групі не може бути більше 10 дітей, з них не більше п'яти дітей з особливими освітніми потребами, і у них повинна бути схожа особливість. Наприклад, якщо це дитина з синдромом Дауна, то це особливість розумового розвитку і, як правило, туди вже не беруть дітей із затримкою психічного розвитку, так як особливості роботи з цими дітьми дуже відрізняються", – пояснює Інна Антонівна.

Педагог зазначає, що батьки по-різному сприймають, що їх дитина буде вчитися в інклюзивній групі.

"Так само, як будь-які дорослі у нас в суспільстві. Хтось каже – це добре, моя дитина повинна спілкуватися з такими дітьми, вони теж члени суспільства. Хтось ставиться зі злістю – "цій дитині будуть приділяти більше уваги, ніж моїй, я не хочу такого", хтось – середньо, хтось просто мовчки йде. Це проблема не просто батьків, це проблема спільна для нашого суспільства", – констатує педагог.

Вона зазначає, що вивчення питання інклюзивного навчання зараз дуже актуальне в педінститутах столиці.

"Наприклад, у Київському університеті Грінченка, в Інституті людини, є ціла кафедра інклюзивної освіти, де вони вчать майбутніх педагогів працювати з батьками і з дітьми, вчать вчити вихователів. Так само при Академії педагогічних наук є кафедри, які цим займаються", – говорить Інна Антонівна.

Інфографіка: КМДА (для збільшення натисніть на картинку)

"Не думаю, що інклюзія погіршить якість нашої освіти. Я схильна до того, що вона поліпшить адекватність нашого суспільства, тому що поки у нас дуже мало емпатії, і багато злості", – підсумувала педагог.

Продовження читайте незабаром на сайті "Сегодня".