Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Історії кохання поранених героїв-десантників, які зіграли весілля в Києві

11 липня 2014, 07:56

Олександр Марущак

Церемонія пройшла в госпіталі. Дівчата сподіваються поставити чоловіків на ноги

У середу в актовому залі Головного військово-медичного госпіталю України зіграли відразу два весілля. Одружитися зі своїми дівчатами вирішили десантники 79-ї аеромобільної бригади, які отримали важкі поранення в зоні АТО – Олександр Пономарьов та Руслан Яриш. Красуні-наречені були в білих сукнях і з букетами, а женихи замість смокінгів були одягнені в тільники. "Війна – війною, а любов за розкладом", – жартують хлопці, додаючи, що їх Олени (так звуть обох наречених. – Авт.) найкрасивіші у світі. На весіллях присутні батьки бійців, родичі та медперсонал госпіталю, прийшли і сусіди по палатах – поранені бійці.

ОЛЕНА І РУСЛАН . Пара родом з Миколаєва. "З Русланом ми познайомилися випадково, він заїжджав у справі у фірму, в якій я працюю. Через деякий час він розшукав мене по соцмережах, запросив на каву... Так почався наш роман. Він пізніше мені зізнався, що закохався з першого погляду. Ми прожили в цивільному шлюбі півтора роки і в лютому планували одружитися. Але не встигли: Руслан вже служив за контрактом, і через конфлікт у Криму їх частину забрали на південний рубіж", – розповіла "Сегодня" Олена Яриш. Весь час, що Руслан перебував у зоні АТО, вони зідзвонювалися. "Ми дуже шкодували, що не встигли одружитися. А 19 червня пролунав дзвінок: Руслан отримав поранення. У мене був шок, сльози, але я відразу взяла себе в руки і зібралась з думками – головне, живий! – Виїхала в харківський госпіталь. Його підстрелив снайпер під Красним Лиманом. Куля розтрощила праву лопатку, пробила легені і потрапила в хребет. Він не може ходити", – говорить Олена.

Реклама

Коли Руслана перевезли в Київ, вони і вирішили одружитися. "Щоб доглядати за чоловіком, я переїхала до Києва, тепер ось живу з ним у палаті. У день весілля, коли одягала йому каблучку на поранену руку, бачила, що йому боляче. Молю Бога, щоб чоловік почав ходити!" – каже дівчина.

САША І ОЛЕНА. Молоді служили у військах спецпризначення. "Я родом з Хмельницького, пішла на контрактну службу, мене відправили в Кіровоградський навчальний центр. А Саша був інструктором в моїй роті. Він допомагав мені складати парашут, займався бойовою підготовкою. Зав'язалася дружба, ми їздили кожні вихідні стрибати. Коли я поверталася в Хмельницький, він мене обійняв і зізнався в любові... Незабаром я перевелася в Кіровоград і ми жили в цивільному шлюбі чотири роки. У січні подали заяву в ЗАГС. Але почалася революція, а потім – війна", – каже Олена Пономарьова.

За її словами, за три дні до поранення вона побачила фото чоловіка в списку важкопоранених військових, опублікованому в інтернеті. "Я йому подзвонила, але він каже – помилка. А вже 30 червня мені повідомили, що Сашу поранили в районі Красного Лиману. Куля пройшла зліва – через ребра і легені, вийшла через хребет... Але я впевнена: мені вдасться поставити його на ноги", – каже дівчина. За її словами, рішення одружитися вони прийняли всього за три дні до самого весілля. "Довелося добряче помотатися по магазинах у пошуках сукні! Але день весілля був найкращим у житті, ми обоє цього чекали. Тости піднімали за любов і мир. Ми обов'язково обвінчаємося, коли Саша почне ходити", – каже Олена. Молодята вдячні керівництву госпіталю за дозвіл провести весілля, фонду "Крила Фенікса", який організував виїзну церемонію, оформлення документів і покупку весільних суконь і каблучок, і волонтерам з Волонтерської сотні – за допомогу і підтримку.

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...