Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Медреформа у Києві через 2,5 роки: лікарями працюють ентузіасти, а платна медицина обходиться дешевше, ніж "безкоштовна"

20 червня 2014, 12:00

Аліса Ревнова

Що змінилося після медичної реформи 2012 року в Києві для городян і медпрацівників

Медики вважають, що реформа-2012 нічого не змінила. Фото: "Сегодня"

Медики вважають, що реформа-2012 нічого не змінила. Фото: "Сегодня"

Реформа охорони здоров'я, яку почали впроваджувати у 2012 році у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях і Києві, відразу ж зазнала критики, особливо з боку медпрацівників. Влада хоч і визнавала недоробки в процесі реформи, але запевняла, що вона приносить свої плоди. Зокрема, звучали заяви про підвищення зарплати медперсоналу. Редакція Сегодня.иа через майже 2,5 роки вирішила знову дізнатися у лікарів про їхнє ставлення до змін, у експертів – їхню думку з приводу реформи, а у влади – плани на неї.

"Працюють ентузіасти"

Головний дитячий інфекціоніст департаменту охорони здоров'я КМДА Віталій Євтушенко розповідає, що головні проблеми галузі, звичайно, не загострилися, але і не зникли.

"Особливо нічого не змінилося. Фонд забезпечення залишився приблизно на такому ж рівні, як і був до реформи. У плані пацієнтів, які надходять, теж нічого не змінилося, багато надходять вже доволі пізно. Основна проблема в тому, що самі батьки дітей пізніше звертаються, не довіряють місцевим лікарям. У цьому плані статус лікаря не піднявся з реформою", – каже Євтушенко.

За його словами, медустановам у столиці як і раніше необхідні обладнання та медикаменти. "Зараз ми опиняємося в такому становищі, що треба просити батьків дітей придбати якісь медикаменти. А сучасна медицина без обладнання і медикаментів не може працювати. Тому питання фінансування охорони здоров'я так і залишилося", – зазначає медик.

Питання фінансування стосується не тільки закупівлі необхідного обладнання. Воно також зачіпає і проблему низьких зарплат медичного персоналу, про що тонко натякає Євтушенко.

"Наскільки я знаю, у нас в педіатрії працюють переважно ентузіасти. Ми, звичайно, будемо працювати до кінця, але хотілося б більше підтримки хоча б у плані забезпечення обладнанням та медикаментами", – ділиться він.

Такої ж думки дотримується і президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. Він вважає, що медична реформа не поліпшила якість послуг, а навпаки – створила додатковий хаос.

"Медична реформа на якість наданих послуг пацієнтам абсолютно не вплинула. Ситуація якою була плачевною – такою і залишилася, – говорить він. – Будь-які реформи потребують фінансування. А в умовах, коли його недостатньо, реформи будуть створювати додатковий хаос і розруху".

Для пацієнтів нічого не змінилося

Реклама

Пенсіонерка Тамара Швець не помітила позитивних змін після початку реформи. "Не можу сказати, що після реформи щось змінилося. Особисто для мене тільки стало складніше розуміти, до кого і куди йти. Я звикла, що є поліклініка, ти туди йдеш і все. А тут ці центри з'явилися, сімейні лікарі якісь... Думаю, якби влада пояснила всім зрозумілими словами нову систему, а не просто проводила реформу, було б набагато краще", – вважає жінка.

HR-фахівець Євген Пархоменко, який відвідує поліклініки разом із сином, стверджує, що черги залишилися. "Черги як були раніше, так і залишилися. Просто зараз ти з дитиною стоїш у черзі до сімейного лікаря, а потім ще в черзі до вузького спеціаліста в госпітальному окрузі. Звичайно, реформу ще потрібно доопрацювати, але в цілому вона мені подобається. Якщо попадеться хороший сімейний лікар, то можна вже не ходити постійно до вузьких фахівців – він сам призначить лікування. Плюс до того, він знає тебе і твоїх дітей в обличчя і може пропустити тебе і без черги", – міркує він.

Медперсонал "зашивається"

До реформи у Києві працювало 64 поліклініки. Після реорганізації з'явилися 28 Центрів первинної медико-санітарної допомоги. Медсестра Наталя, яка працює в Центрі первинної медико-санітарної допомоги на Оболоні, вважає, що до реформи було працювати легше. За її словами, багатьох колег звільнили, а решта – "зашиваються" з кількістю хворих.

"У результаті реорганізації нашу поліклініку об'єднали з дитячою районною поліклінікою. Одразу ж було зрозуміло, що штат скоротять – тут було дві установи, а стала одна. Звільнили десь відсотків 15 персоналу, переважно – медсестер. Через те, що медсестер скоротили, а хворих менше не стало, ми ледве встигаємо всім надати допомогу. Лікарям було трохи легше – вони могли перекваліфікуватися у сімейного лікаря і все", – розповідає Наталя.

За її словами, тепер у Центрі первинної медико-санітарної допомоги лікар може тільки провести консультацію, поставити діагноз і допомогти при дрібних травмах. По суті, якщо у хворого не нежить і не забій, то його направляють до вузького спеціаліста і на аналізи. А це можна зробити вже в госпітальному окрузі, який знаходиться в зовсім іншому місці.

В тренді
Під Києвом 33-річний чоловік помер під час затримання поліцейськими: подробиці

"Подяки" від пацієнтів як були, так і залишилися. У тих же обсягах. Але, з точки зору пацієнта, йому вже треба платити двічі – у нас, у "колишній поліклініці", де вже толком нічим не допоможуть, просто направлять до вузького спеціаліста, наприклад, до кардіолога, і другий раз вже в іншому місці, самому кардіологу", – каже Наталя.

Що стосується лікарень, то в результаті реформи їх реорганізували в установи вторинної медичної допомоги – консультативно-діагностичні центри. Таких у Києві з'явилося 13. Вони, в свою чергу, увійшли в госпітальні округи, план яких влада розробила в 2012 році. Однак, як вважає лікар-кардіолог однієї з міських лікарень у Дарницькому районі Ірина, результати реформи не відчули ні пацієнти, ні лікарі.

"Думаю, єдиний результат, що дала реформа, це те, що людей заплутали. Пацієнтів тепер нам направляють з колишніх поліклінік, і дуже часто виникають ситуації, коли незрозуміло чому людину з болем у животі направили, наприклад, до офтальмолога, – розповідає Ірина. – Самі пацієнти тепер, по можливості, йдуть у приватні клініки. Ніхто не хоче витрачати час і стояти в черзі до сімейного лікаря, щоб він переправив на лікаря з вторинного ланцюга медичної допомоги, до якого потрібно знову стояти в черзі і їхати на інший кінець міста".

Приватні клініки напливу пацієнтів не відчули

Реклама

У приватних клініках у Києві після реформи не побільшало пацієнтів. За словами виконавчого директора медичної мережі "Добробут" Ганни Шевчук, клієнтська база мережі зростає постійно і щодня, і це ніяк не пов'язано з реформою.

"Медична реформа-2012 стосувалася лише державних закладів охорони здоров'я в пілотних регіонах. Але заходи, які впроваджувалися під час реформи державної медицини в нашій мережі, впроваджуються й удосконалюються з моменту її заснування", – каже Шевчук.

У свою чергу генеральний директор Медичної компанії ilaya Олексій Шершнєв також зазначає, що реформа абсолютно не вплинула на роботу клініки. Що стосується збільшення числа пацієнтів, то така тенденція дійсно є, але вона не пов'язана з реформою.

"Медична реформа абсолютно не позначилася на роботі нашого медичного центру. Справа в тому, що основна частина наших послуг належить до так званих вторинного і третинного рівнів медичної допомоги – це високотехнологічні операції, – каже Шершнєв. – Число наших пацієнтів збільшилося, але хочу уточнити кілька моментів. По-перше, реформа ще не закінчилася і, скоріше за все, зазнає змін у зв'язку зі зміною влади. По-друге, кількість пацієнтів приватних клінік зростає незалежно від проведення державних реформ, цьому, насамперед, сприяє зміна системи цінностей людини, підвищення її добробуту. По-третє, як не дивно, платна медицина обходиться пацієнтові дешевше, ніж "безкоштовна".

Водночас, держава, можливо, буде щільніше співпрацювати з приватними клініками. "Ми плануємо поряд з державою розвивати так звану первинну допомогу – цього року будемо відкривати власні міні-амбулаторії європейського зразка ilaya family", – підкреслив директор.

Страхова медицина

Варіант впровадження системи страхової медицини в державі обговорюється вже давно. На думку Віталія Євтушенка, реформа такого плану була б набагато ефективнішою, ніж вже існуючі зміни.

"Введення страхової медицини було б більш глобальною зміною. Страхова медицина дисциплінує самих пацієнтів", – каже він.

До того ж, страхова медицина в змозі вирішити проблему з вакцинацією в Києві. "В умовах страхової медицини вирішується досить складний момент з вакцинацією. Наприклад, зараз низькі показники щодо вакцинації дітей від дифтерії, поліомієліту. Дякувати Богу, поки що немає спалаху, але охоплення тих, хто вакцинувався, не дуже велике, тому це загрожує спалахом захворювань", – підкреслив Євтушенко.

Як повідомляють у департаменті охорони здоров'я КМДА, впровадження страхової медицини існує в їхньому плани. Зокрема, минулого місяця МОЗ розробило проект Концепції нової системи охорони здоров'я України і направило його до КМДА.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...