Жителі столиці отримали можливість самостійно вирішувати – яким же буде їх поки що єдиний міський велотрек. Довгий час старий столичний велотрек, побудований ще на початку минулого століття, руйнувався часом, дощами, вітрами і, звичайно, людськими руками. Раніше він належав профспілкам, але під час їх господарювання прийшов в запустіння, до нього впритул підібралася цивілізація у вигляді багатоповерхівок і паркінгів, які його обступили. Унікальний історичний і спортивний об'єкт, ставши фундаментом під черговим житлово-офісним комплексом, міг би піти в прірву, але завдяки старанням міських активістів і просто любителям велосипедного спорту, велотрек отримав другий шанс на життя.
ЯК БУЛО
Велотрек з трибунами на 2000 місць був побудований в 1913 році за ініціативою звичайних киян. Його розташували біля вулиці Богдана Хмельницького на місці Афанасіївського яру, який вирішили засипати через те, що через нього в річку Либідь стікало чимало дощової і талої води. На новому спортивному об'єкті тоді відкрили велопрокат, літній театр з оркестровою ямою. Під час війни це місце практично не постраждало, а тому капітальний ремонт велотреку провели тільки в 1980 році. Тоді ж замінили бетонне полотно на дерев'яне, розширили трибуни до 3 тисяч посадочних місць. У 1991 році дерево знову замінили бетоном. У 1998 році київський велотрек визнали найстарішим в Європі, а також пам'яткою історії та архітектури. Але вже в 2007 році почесний статус у нього забрали, а вже через два роки почали щільно забудовувати будинками. Минуло довгих сім років протистояння влади, профспілок, бізнесу та громадськості. І нарешті, в жовтні минулого року об'єкт таки вдалося передати на баланс Мінкульту, де його знову внесли до реєстру нерухомих пам'яток історії та архітектури. Тепер, очікують активісти, справа за малим: щоб Кабмін передав споруду міській владі, і тоді громадськість отримає законне право зробити з велотреку – велотрек.
"Це були довгі роки протистояння і нарешті, громадськість отримала у власність об'єкт, який і повинен по праву належати їй. Залишилася справа за малим, щоб всеукраїнська влада передала велотрек на баланс міста. Але я впевнений, що за цим справа не стане. Я дуже хочу, щоб цей спортивний об'єкт знову почав працювати і збирати на своїй території спортсменів, аматорів. Зрештою в Києві повинна розвиватися велокультура, яка вже давно стала невід'ємною частиною міської інфраструктури багатьох європейських столиць. І потім, спорт – це корисно для здоров'я. Адже ми хочемо, щоб жителі столиці стали трохи здоровішими. Тому з боку районної влади буде максимальна підтримка волонтерів та активістів, які візьмуться за відновлення об'єкта. На жаль, грошима ми поки допомогти не зможемо, однак, спробуємо зробити все можливе для залучення інвесторів" – заявив Олег Гаряга, голова Шевченківської РДА.
ЯК БУДЕ
Де шукати інвесторів і яка точно сума необхідна на відновлення спортивного об'єкту, активісти ще не знають. Однак, вже мають чимало планів щодо відновлення велотреку. Кажуть, що при розумному підході він зможе працювати цілий рік.
"Наш міський велотрек повинен бути багатофункціональний. Звичайно, в першу чергу велодоріжки. Потім, ми пропонуємо виділити екстрим-зону, яка, власне, зможе працювати і влітку і взимку. Тут необхідно обладнати велопрокат, стоянки, майстерні, універсальний спортивний майданчик, знайти місце для музею столичного велоспорту, майданчики для дитячих спортивних занять, зони відпочинку, корпуси адміністрації. Можливо, ми розглянемо проект даху для велотреку. Будь-які ідеї небайдужих до спорту людей нам будуть цікаві", – запевнив один з авторів реконструкції столичного велотреку Володимир Мельник.
Приєднатися до відновлення об'єкта може кожен киянин, запевняє активіст, будь-то спортивні міські організації або ж просто спортсмени-аматори. Головне – любити місто і дійсно бажати зробити його кращим. Вже зголосився допомагати активним киянам міський департамент містобудування. Тут пообіцяли в найкоротші терміни розробити технічне завдання для конкурсу на кращу конструкцію нового-старого велотреку.
НАВІЩО
Катання на велосипеді приносить організму величезну користь. Під час велосипедної прогулянки зміцнюються м'язи ніг, підвищується їх витривалість, поліпшується діяльність серцево-судинної і дихальної систем. Під час тривалих велосипедних поїздок на свіжому повітрі легені починають працювати на повну силу. При цьому кров збагачується киснем, який надходить до клітин головного мозку і інших життєво важливих органів. Особливо корисні заняття велосипедом людям, які багато курять. Завдяки посиленій аерації легенів під час катання, вони звільняються від токсичних речовин, одержуваних при вдиханні тютюнового диму. Їзда на велосипеді – це відмінний спосіб загартовування і підвищення імунітету. Катання на велосипеді приносить нашому організму величезну користь.
Прості поради від велосипедистів-професіоналів:
- Не сідати на велосипед відразу після їжі;
- Не навантажувати суглоби до знемоги і чергувати їзду з відпочинком;
- Правильно відрегулювати висоту сидіння, керма;
- Перед поїздкою зробити кілька присідань, щоб розігріти суглоби;
- Під час катання вживати рідину, щоб уникнути зневоднення;
- Регулярно перевіряти стан гальм, шин, ланцюги.
Найбільш популярні веломаршрути Києва на сьогоднішній день:
1. Голосіївський парк. Найкоротший. Тривалість 1,5 години, 15 км. вул. Гайдара – вул. Короленківська – вул. Казимира Малевича – вул. Миколи Грінченка – бул. Дружби Народів – Голосіївський просп. – Вул. Генерала Родимцева – вул. Блакитного – Голосіївський просп. – бул. Дружби Народів – вул. Горького – вул. Жилянська – вул. Гайдара.
2. Труханів острів. Найкомфортніший. Тривалість 3 години, 22 км. вул. Гайдара – вул. Жилянська – вул. Шота Руставелі – вул. Басейна – вул. Хрещатик – Володимирський узвіз – Набережне шосе – Парковий міст – вул. Труханівська – пляж Довбичка – вул. Труханівська – Набережне шосе – Фунікулер – вул. В. Житомирська – вул. Володимирська – вул. Л. Толстого – вул. Жилянська – вул. Гайдара.
3. Відрадний парк. Найзеленіший. Тривалість 2 години, 18 км. вул. Гайдара – вул. Жилянська – вул. Толстого – вул. Липківського (Урицького) – вул. Стадіонна – вул. Богданівська – Повітрофлотський просп. – Вул. Курська – вул. Єреванська – вул. Іскрівська – вул. Вадима Гетьмана – вул. Лебедєва-Кумача – Відрадний просп. – Вул. Михайла Донця – Відрадний парк – Відрадний просп. – Вул. Гарматна – просп. Перемоги – вул. Жилянська – вул. Гарматна.
4. Пуща-Водиця. Найдовший. Тривалість 5 годин, 42 км. вул. Гайдара – вул. Жилянська – просп. Перемоги – вул. Туполєва – вул. Стеценко – вул. Міська – вул. Червонофлотська – вул. Гамарника – вул. Міська – вул. Стеценка – вул. Щусєва – вул. Мельникова – вул. Артема – вул. Чорновола – просп. Перемоги – вул. Жилянська – вул. Гайдара.
5. Кирилівська церква. Найбільш історичний. Тривалість 2 години, 20 км. вул. Гайдара – вул. Жилянська – вул. Толстого – вул. Урицького – вул. Ползунова – вул. Лукашевича – Повітрофлотський просп. – Вул. Чорновола – вул. Артема – вул. Мельникова – Парк Бабин Яр – Кирилівська церква – Врубелівський узвіз – вул. Фрунзе – вул. Щекавицька – вул. Костянтинівська – вул. Сагайдачного – Фунікулер – вул. В. Житомирська – вул. Володимирська – вул. Л. Толстого – вул. Жилянська – вул. Гайдара
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми