Декомунізація по-київськи: які відомі пам'ятники підуть під знос

У Києві почав працювати експертна рада, яка вирішить долю об'єктів і пам'ятників комуністичного і тоталітарного минулого. А таких у столиці – близько півтисячі: пам'ятники, скульптури, бюсти, меморіальні таблички, декор... У це число увійшов і перелік з 105 позицій, складений Українським інститутом національної пам'яті. Але питання, коли всі об'єкти приберуть, позбудуться від них назавжди або кудись перенесуть, поки не вирішене.

ОБГОВОРЮЮТЬ. До складу експертної ради увійшли столичні чиновники, представники Інституту пам'яті, Мінкульту, наукових інститутів, архітектори, дизайнери. "Вони повинні визначити художню цінність комуністичних об'єктів, проаналізувати, що є пам'яткою, а що ні. На першій нараді ради навіть звучали думки, що деякі об'єкти, можливо, залишаться на колишніх місцях, з якихось будуть проведені громадські слухання", – розповідають у департаменті архітектури КМДА.

ЩОРС І ЛЕНИН. З приводу кожного об'єкта, який є в списку, буде вестися дискусія. Наприклад, суперечки вже зав'язалися навколо відомої киянам кінної статуї Щорсу на бул. Шевченко. Цей пам'ятник також потрапив в декоммунізаціонний список Інституту пам'яті, оскільки, як пояснюють тут, Микола Щорс – більшовицький військовий діяч, учасник бойових дій з армією УНР. Але, наприклад, секретар Київради Олексій Резніков каже, що пам'ятник Щорсу роздратування не викликає. "Для мене є очевидні тоталітарні особистості – це Сталін, Ленін. Інші діячі – так, вони потрапляють під закон про декомунізацію, але не є таким вже сильним подразником. Головне, щоб помилки минулого не повторювалися. За часів комунізму зносили хрести і церкви, а зараз ми почнемо все трощити. Все має бути зважене", – говорить він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Архітектор Георгій Духовичний, який є одним з членів експертної ради, також запевняє, що більшість експертів проти знесення Щорса. "У загальному списку кандидатів на демонтаж – 467 об'єктів комуністичної спадщини. Якщо говорити про пам'ятник Щорсу, то це досить якісна робота. Багато хто, і я теж, категорично проти, щоб його хтось чіпав. Зате, наприклад в переліку не потрапив пам'ятник "Булижник – зброя пролетаріату", який стоїть на Подолі і лякає всіх киян. Я запропонував додати його в список. Нам цю скульптуру подарувала Москва, можна їм повернути подарунок", – говорить Духовичний.

І подібних спірних "елементів" тоталітаризму в столиці ще багато: це і радянська символіка в колишньому музеї ВВВ, і елементи декору в підземці, та інші.

Місце для музею ще шукають

У списки кандидатів на демонтаж також потрапило більше десятка скульптур Леніну: вони є на території заводів "Будмаш", "Більшовик", "Арсенал", "Меридіан", вагоноремонтного і судноремонтного заводів, дитячого інтернату на вул. Вакуленчука і вищого інженерного радіотехнічного училища та ін. Пропонують знести пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець", бюсти Боженка, Лепсе, Островського, Примакова, стелу чекістам, радянський декор на мосту Патона, зірки на фасадах будинків по Хрещатику.

У КМДА кажуть: окрім визначення цінності кожного об'єкта, залишається ще багато інших невирішених "декоммунізаціонних" питань. А саме: скільки грошей необхідно на всі роботи, де зберігати все, що буде забиратися з вулиць. Наприклад, якщо знайти склад для меморіальних табличок трохи простіше, то про великогабаритні екземпляри цього не скажеш. Тому більшість експертів і чиновників схиляються до думки, що до 21 листопада, як того вимагає прийнятий Закон, остаточно нічого не вирішиться.

До речі, з місцем для майбутнього Парку радянської окупації під відкритим небом, за створення якого ще влітку проголосувала Київрада, так досі не визначилися. "Немає ще ні території, ні ділянки, ні поняття фінансування. Крім того, поки не зрозуміло, що в цей музей складувати, а що ні", – говорять в Київраді. Нагадаємо, з можливих варіантів для розміщення музею раніше називалися ВДНГ, ділянки в Голосієво, на Оболоні і навіть Радомишль.