За останні п'ять років наша країна пережила п'ять виборчих процесів. Ми встигли двічі вибрати президента, двічі – народних депутатів і один раз – органи місцевого самоврядування. І ось вже настає активна фаза підготовки до виборів у місцеві ради, які відповідно до Конституції України мають відбутися в останню неділю жовтня. При цьому досі неясно, за якою виборчою системою вони будуть проходити. Відомо, що обіцянку змінити систему місцевих виборів і відкрити партійні списки прописано в коаліційній угоді. Позначені й чіткі строки змін – перше півріччя 2015 року. А значить, у парламентської коаліції залишилося зовсім небагато часу на те, щоб виконати свою обіцянку і таки змінити діючу систему народного волевиявлення: відкрити партійні списки, узаконити голосування за мерів у два тури, визначитися з виборами на окупованому Донбасі. Народні депутати стверджують, що з цим завданням впораються до кінця червня. А це означає, що нові правила для політичних гравців, виборчих комісій і самих виборців будуть озвучені всього за два місяці до старту кампанії.
ЩО ПРОПОНУЮТЬ?
Першими свої пропозиції щодо внесення змін до Закону подала фракція "Батьківщина". Її представники пропонують відкрити партійні списки, але наполягають на праві місцевого партійного осередку визначати порядок розміщення в них кандидатів.
Блок президента (БПП) збирається запропонувати Раді на виборах в обласні ради і міськради великих міст (обласні центри і міста з населенням більше 90 тис. осіб) ввести систему відкритих списків. А вибори мерів у таких містах проводити у два тури. Навколо прохідного бар'єру для партій поки ведуться внутрішньофракційні дискусії – 3% або 5%.
Деякі експерти, у свою чергу, пропонують ввести чисту мажоритарну систему з багатомандатними округами. Тобто переможцями ставатимуть відразу кілька (залежно від величини округу) кандидатів. Однак, існує, хоч і слабка, але все таки ймовірність, що вибори не відбудуться взагалі. Зокрема, на перенесенні дати на початок наступного року наполягають деякі провладні кандидати, та й західні політики стверджують, що нові вибори варто проводити лише після внесення змін до Конституції.
Скільки ж буде таких законопроектів, спрогнозувати поки важко. Це стане зрозуміло 28 травня, коли закінчиться термін їх подачі.
СТОЛИЦЯ
Вибори київського міського голови та депутатів Київради повинні відбутися 25 жовтня 2015 року, незважаючи на те, що позачергові місцеві вибори у Києві пройшли торік. Адже вони проводилися з умовою, що і мер, і депутати обираються на півтора роки – до наступних чергових виборів.
Скільки саме політсил спробують поборотися за владу в Києві – поки неясно. Однак, вибирати буде з чого. Експерти з Комітету виборців України зафіксували справжній "бум народження" нових політсил за останній рік: всього було створено 66 нових партій – 39 у 2014-му році і 27 – у 2015-му. Для порівняння: до 2014-го року в середньому за рік створювалися близько 5-7 нових партій. Серед новинок багато назв, які нічого не говорять виборцям: "Партія гармонійного розвитку", партія "Простих людей", політична партія "Поряд" тощо.
Фото: Григорій Салай
Незмінними гравцями залишаться представники влади. У кулуарах мерії кажуть про "розлучення" Кличка та Порошенка і про те, що чинний мер піде на вибори самостійно, без підтримки глави держави. Говорять і спроби "Солідарності" домовитися з "Ударом" про єдиний фронт. Подейкують, що розрив між Кличком і Порошенком стався тоді, коли першим заступником міського голови з подачі Банкової був призначений великий забудовник Ігор Ніконов. За чутками ж, відповідати в Ударі за вибори буде інший забудовник, колишній "регіонал" Вадим Столар. Тоді ж Кличко став демонстративно боротися з незаконними забудовами в столиці, піднятими цінами на хліб, МАФами, хаотичними парковками, таким чином розпочавши свою, окрему гру в майбутній політичній гонці.
ЯК БУЛО У 2014
Свої мандати, хоч і тимчасові, торік отримали 120 депутатів. Партія "УДАР" з них – 78, Радикальна партія Олега Ляшка — 7, ВО "Свобода" — 6, партія "Самопоміч" — 5, "Нове життя", "Громадянська позиція" та ВО "Батьківщина" — по 3, "Єдність", "Демократичний альянс" і Демократична партія України — по 2, самовисуванці — 9.
Гречки, як це було раніше, на позачергових виборах у Києві роздавали менше. Ймовірно, кандидатів трохи налякало, що підкуп та фальсифікацію визнали не адміністративним правопорушенням, а таким, яке тягне за собою кримінальну відповідальність, яку, до речі, поклали на обидві сторони процесу.
Фото: Григорій Салай
Якщо говорити про технології, які використовували ті, хто прагне влади, то на минулих виборах у Київраду ми спостерігали відхід від використання адміністративного ресурсу. Партія регіонів, яка набила руку в цій справі, втратила можливість масово звозити бюджетників на мітинги, а нова влада, судячи з усього, остерігалася повторювати досвід попередників. Ще однією цікавою технологією стало використання партійної символіки, стилю оформлення і гасел кандидатами по мажоритарних округах, які до цих самих партій офіційного відношення не мали.
Незмінним інструментом політтехнології були, втім як і раніше, соціологічні дослідження, що балансували на межі між необхідною виборцям інформацією та маніпулюванням. Новини про рейтинги партій, як правило, широко тиражувалися і мали свій вплив на остаточне рішення виборців. Зокрема, рейтинг партії Садового злетів вгору після публікації результатів опитувань, в яких партія проходила бар'єр у 5%. Володимир Паніотто, директор Київського міжнародного інституту соціології, тоді заявив, що до оприлюднення цього рейтингу виборці, які симпатизували львівському меру, мали намір віддати голоси за "прохідні" політичні сили, а коли у нової партії з'явилася надія, вирішили підтримати її. Якби не був опублікований рейтинг, чи пройшла б "Самопоміч" до парламенту? Не факт.
ЯК БУДЕ?
Перші прикмети наступних виборів місцевої влади зовні вже помітні в столиці. Рекламні щити з гаслами, автори яких вийдуть на люди ближче до осені, наростаюче пожвавлення в партійних штабах, метушня навколо скандальних забудов у Києві, термінове облагороджування інфраструктури міста тими чи іншими громадськими організаціями та комерційними структурами, які обов'язково прилипнуть ближче до осені до тієї чи іншої політструктури, перші скромні розкладки з листівками, що тиснуть на патріотизм киян і розповідають про масу проблем у столиці.
Експерти обіцяють непогані рейтинги локальним політичним проектам, які стануть підтримувати ідею децентралізації. Свої кампанії вони, як припускають політологи, побудують на вимогу від центральної влади виконання принципу субсидіарної європейської хартії самоврядування, до якої Україна приєдналася у 1998 році, перерозподілу бюджетних відносин, і тієї децентралізації, яка була обіцяна коаліцією після парламентських виборів.
"У тренді – підвищення якості адміністрування, поглиблення особистого контакту з виборцем, побудова довгої історії відносин, – каже політконсультант Гнат Коробко. – Штаби покращують бази, напрацьовані на виборах 2014".
Зокрема, в Києві вже "активні" потенційні кандидати, особливо – зі списку "лузерів" травневих виборів 2014-го.
МЕРське КРІСЛО
Вже зараз – задовго до виборчої кампанії – на вулицях столиці роздають передвиборчу пресу. Зокрема, газета "Ми – кияни" не могла не звернути на себе увагу. За інформацією, яка розповсюджується серед журналістів, належить цей продукт нардепу від БПП, куму Віктора Ющенка Олександру Третьякову. Не виключено, що він взявся вибити мерське крісло з-під боксера. Перейти на його бік може депутат Київради, давній соратник, однокласник і діловий партнер Володимир Каретко. У його команду скоріше всього увійдуть Вікторія Муха, яка стала депутатом від "Удару" по мажоритарному округу №46 та Наталія Чумакова, яка з 2013 року є членом Громадської ініціативи "Третя Українська Республіка", одним з лідерів якої був саме Олександр Третьяков. До проекту Третьякова прибився депутат Київради від "Удару" Артур Баленко – син власника мережі "Фуршет" і мультимільйонера Ігоря Баленка. Очевидно, причина такого підходу полягає в тому, щоб диверсифікувати ризики – може і у Третьякова вийде завести з десяток людей у наступну Київраду. Крім цього, з Третьяковим зібрався попрацювати ще один народний депутат від "Блоку Петра Порошенко" Гліб Загорій, генеральний директор фармацевтичної фірми "Дарниця", син Володимира Загорія – творця і власника даного підприємства.
Хоча падіння рейтингу чинного мера обіцяють Кличку практично всі політтехнологи, той збирається за нього поборотися. Проти Кличка гратиме економічна ситуація, що погіршилася в країні і в Києві зокрема, дорога комуналка, його напружені відносини з главою держави. За – його спортивне минуле, звичка народу голосувати за владу і небоязнь виходити до натовпу.
Фото: Григорій Салай
Відомо, що команда Кличка нині чекає результатів соціологічних досліджень, які повинні прийти вже в кінці цього місяця. Результати внутрішніх соцопитувань стануть підставою для прийняття рішення щодо формату участі у виборах команди чинного мера. "Ми хочемо побачити, в якому випадку буде вищий відсоток довіри – якщо ми підемо самі чи ж разом із "Солідарністю", – заявив у пресі народний депутат і соратник Кличка Артур Палатний. Він підкреслив, що в партії УДАР не має наміру приховувати отриману від соціологів інформацію, але оголосять її тільки після того, як партія зробить свій вибір. У самому ж оточенні міського голови думки розділилися: йти на майбутні вибори разом з пропрезидентською "Солідарністю" чи ні. Хтось стверджує, що це розчинить УДАРівців серед інших кандидатів і знизить їх до рядових членів, які не зможуть потім претендувати на затишні крісла. У той же час в оточенні Кличка розповідають, що той дуже ревниво ставиться до створеної ним партії і ставиться до неї, як спортсмен, який поставив на неї і не бажає програвати. У той же час мер боїться, залишившись наодинці, програти вибори в Києві.
Віталій Кличко. Фото: Григорій Салай
За даними ЗМІ, які посилаються на внутрішню соціологію партії, взимку 2014 року електоральна підтримка партії знизилася до 4%. Нагадаємо, що Віталій Кличко виграв позачергові вибори мера Києва 25 травня минулого року, набравши майже 57% голосів виборців.
У БПП головними своїми суперниками на столичних виборах називають партію "Самопоміч" мера Львова Андрія Садового. Хоча, в "Самопомочі" поки що заперечують претензії свого лідера на крісло київського градоначальника. У той же час, на Банковій шукають і запасні варіанти. Якщо Кличко відмовиться балотуватися, Банкова може висунути на посаду голову Верховної Ради Володимира Гройсмана, у якого достатній рейтинг, щоб протистояти Садовому. Втім, поки Віталій Кличко ще не прийняв остаточного рішення і не заявляв про своє бажання відмовитися від посади градоначальника.
ТОП ЙМОВІРНИХ ПОЛІТТЕХНОЛОГІЙ, ЯКІ, НА ДУМКУ ПОЛІТОЛОГІВ, СТАНУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ КАНДИДАТИ У ЦЬОМУ РОЦІ
1 . Гречка й цукор, олія, консерви, що органічно доповнюють її. Люди стали бідніші, наполягають політологи, а тому від додаткової прикормки не відмовляться.
2. Спорудження (можливо, навіть хаотичне) дитячих майданчиків, встановлення спортивних вуличних тренажерів. (Можливо, з підручних засобів без дотримання техніки безпеки).
3. Використання теми децентралізації, загравання з місцевим населенням і всіляке протиставлення свого, рідного, київського, "понаєхавшему" донецькому, львівському, вінницькому.
4. Всілякі публікації рейтингів, адже народ, як відомо, любить переможців.
5. Практично біля кожного будівництва з'являться "захисники" інтересів місцевого населення та екології. Вони будуть голосно кричати про порушення й обіцяти розібратися з будівельниками після їх обрання в Київраду.
6. В місті стане більше хлопців у балаклаві, військовій формі, готових у будь-який момент фізично довести неправоту опонента.
7. Будуть виникати тут і там газети-листівки з одкровеннями про особисте життя (обов'язково непорядне) того чи іншого кандидата.
8. Активно кандидати підхоплять тему патріотизму. У вишиванки стануть одягати всіх, навіть своїх йоркширів, проводити тематичні концерти, виставки, організовувати майстер-класи з мотанок, розписування яєць у жовто-синій колір.
9. Серед найбільш популярних тем, на межі маніпуляції свідомістю, політики виберуть: медичну реформу, брак дитячих садків, проблеми переселенців у Києві та воїнів, які повернулися із зони бойових дій, зростаючу комуналку, вартість проїзду в міському транспорті, зростаючі ціни в продмаркетах, хаотичну забудову столиці.
10. Регулярними стануть мітинги під Київрадою. Контингент протестувальників також різко помолодшає. Благо, тем для виявлення невдоволення в країні достатньо і, звичайно, в першу чергу, причиною для нього стане порожній гаманець.
ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ
Серед головних новацій цього політсезону в столиці політологи називають "корінних киян". Так, на думку Директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, охочі пройти в Київраду стануть тиснути на містечковий патріотизм столичних жителів і виставлять свої кандидатури, як альтернативу "понаєхавшим" донецьким, львівським, вінницьким. "Цього разу буде багато скандалів. Люди стануть ловити кандидатів на підкупі виборців. Це не важко зробити з тією кількістю гаджетів, які зараз у людей на руках. У той же час, підкуп нікуди не дінеться. Просто він стане більш витонченим. Гроші будуть передавати не так відкрито. До речі, тим, хто очікує поживитися на виборах, раджу на це не розраховувати. В країні криза і багато людей готові виходити на мітинги, махати прапорами за невеликі суми. Думаю, разова акція буде обходитися кандидату в 50-100 гривень на одну людину, можливо і дешевше. Дорожче коштуватимуть молоді люди в камуфляжі і балаклаві. Тут, залежно від завдання, вони обійдуться кандидату в суму від 200 до 500 грн. Їх, до речі, також можна вважати новацією політсезону. Якщо на минулих виборах кандидати робили ставки на волаючих бабусь, то цього разу популярними стануть молоді люди, які влаштовують заворушення. У тому числі на численних будовах у місті. Що стосується продуктових наборів, то вони будуть. Щоправда, можуть спрацювати лише в деяких районах міста. Наприклад, гречка та інші товари можуть піти на Троєщині, Святошино, в Оболонському районі. Там люди бідніші і братимуть їжу. У центральних же районах столиці кандидати зроблять ставку на облаштування інфраструктури: дитячі майданчики повідкривають, спортивні турнікети поставлять, залатають подекуди дірки в асфальті, обгородять клумби, поставлять лавочки", – прогнозує експерт. За його словами, особливої зміни політичної конфігурації в складі Київради чекати не доводиться. "Залишаться ті ж політсили, вже розкручені, проте хороший шанс матиме якийсь з організованих патріотичних рухів. Мабуть, це єдина зміна, якої варто очікувати", – говорить Вадим Карасьов.
Фото: Сергій Ніколаєв
"Найбільший цебер бруду за майбутню кампанію, звичайно, виллється на Кличка. У численних листівках, газетах будуть звинувачувати у матеріальному становищі киян, що різко погіршився. Сюди увійде комуналка, проїзд у транспорті, продукти, що подорожчали, незавершена медична реформа, і т. д. І, судячи з усього, супротивникам таки вдасться підрізати рейтинг мера. У нього вже не буде такої підтримки, як минулого разу. Думаю, може вирватися в лідери "Самопоміч", гідні шанси мають громадські організації, якщо вже візьмуться і включаться в передвиборну гонку", – впевнена старший науковий співробітник Інституту соціології НАНУ, голова Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.
На думку голови правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергія Тарана, Київрада збереже нинішню політичну конфігурацію. Основним гравцем за місця в Раді він вважає Блок Петра Порошенка. "Доля Кличка і його партії буде багато в чому залежати від того, які у нього складуться відносини з БПП. Якщо прохолодні, то Блок виставить на вибори свого, досить сильного кандидата, який за популярністю зможе змагатися з чинним міським головою. Якщо політики домовляться, то суперники будуть слабкі. Щодо підкупу виборців, то я не впевнений, що кандидатам вдасться витратити багато грошей. Наші люди стали досить активними, у всіх є телефони, планшети і вони стануть стежити за політиками, підловлюючи їх на махінаціях", – каже Таран. Однак, політолог радить дочекатися рішення Верховної Ради і подивитися, чи змінять депутати саму систему виборів. "Якщо списки відкриють, то з'являться нові особи, авторитети, так би мовити. А якщо все залишиться по-старому, нових осіб не буде", – вважає експерт.
Великою загрозою для блоку Кличка директор Центру досліджень суспільних процесів "Експерт" В'ячеслав Ковтун називає холод. А точніше – початок опалювального сезону. Експерт упевнений: "Якщо восени температура знизиться рано і влада буде змушена включити опалення, наприклад, у вересні, то збільшені суми в платіжках можуть значно знизити рейтинг чинного мера. Якщо ж буде тепло, то люди не встигнуть відчути фінансові втрати, а значить, за інерцією підуть голосувати за провладну силу. Не секрет, що багато так і роблять – голосують за того, хто вже й так у владі", – впевнений В'ячеслав Ковтун. Експерт також впевнений, що продуктові набори збережуть свою актуальність, але до гречки додає соняшникову олію, цукор, консерви. Участь у мітингах оцінює в 150-200 гривень на людину.
"Гречку під час цих виборів будуть роздавати всі кандидати. І брати її також всі будуть. Проте, це скоріше можна назвати не підкупом виборця, а роздачею "боргів". У той же час, продуктовими пакетами любов виборця вже не завоюєш. Люди навчилися розпізнавати маніпуляції і проголосують, як вони самі захочуть. Серед новацій, які зроблять ставку політтехнологи – відцентрування. Багато співатимуть дифірамби того чи іншого округу, протиставляючи його центральній владі. Це нагадує якийсь "містечковий сепаратизм", проте, це може спрацювати набагато ефективніше, ніж гречка", – вважає президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв.
Загальну ж, неофіційну вартість виборчої кампанії того чи іншого кандидата по Києву політолог Ігор Рейтерович оцінює залежно від початкової розкрутки кандидата: "Якщо людина буде балотуватися від партії, то грошей їй необхідно мало, від 60–70 тисяч доларів. Це всього лише на поліграфію, буклети, листівки, пакети, невеликі концерти, презентації. Якщо ж кандидат не розкручений і не буде підтримуватися тією чи іншою силою, то він, швидше за все, стане просто купувати голоси виборців, і для цього викладе 2–2,5 мільйона гривень. Обмежені в коштах стануть зводити дитячі майданчики, багаті – обіцяти реконструювати площі, знести ту чи іншу забудову, під прожектори відеокамер роздавати в дитячих будинках одяг і їжу. Нікуди не дінеться "чорний" піар. Буде маса газет-одноденок, які розкривають всю "темну" сутність того чи іншого кандидата. Проплачувати такі інформлистки стануть конкуренти "очорненого", – говорить Рейтерович. За його ж словами маніпулятивні технології в столиці будуть дещо відрізнятися по районах міста. Там де люди бідніші – їх просто стануть купувати продуктовими наборами, навіть гривневими.
"Найпопулярнішим підкупом виборців, враховуючи складну економічну ситуацію, цього разу будуть гроші. Насправді кандидату не так важко розщедритися і роздати кожному дідусю і бабусі в окрузі навіть по 500 грн. Не думаю, що буде велика сума. Ця ж частина населення Києва залишається найбільш схильною до такого роду маніпуляцій. Звичайно, можна говорити про якусь вікову заборону для голосування або ж обмежити доступ на виборчі дільниці, наприклад тих, хто прожив у Києві менше п'яти років, скажімо, але це буде неконституційно. Тому, залишається сподіватися, що активна столична громадськість буде припиняти моменти підкупу виборців", – говорить директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Фото: Сергій Ніколаєв
Як би виборці не обурювалися через реклами на білбордах, "джинси" у пресі, показну гру на камеру, плутану мову, лицемірство або нахабство того чи іншого кандидата в депутати чи мери – тим не менше, вибирати доведеться. Варто пам'ятати, що над засобами маніпуляції думкою людини працювали психологи, соціологи та інші фахівці, які чудово розуміють, як змусити виборця поставити галочку в потрібному місці. Тут дуже важливо не піддатися інформаційним маніпуляціям і відрізнити інформацію від пропагандистських повідомлень. Головна ж зброя в боротьбі з передвиборчим обманом – це обізнаність. Володіння різноманітною інформацією з максимальної кількості різних джерел дозволить створити найбільш об'єктивну думку про кандидатів і політичні сили. Думка і вибір не повинні залежати тільки від побаченого і прочитаного в ЗМІ. Слід стежити за джерелами різної політичної спрямованості, як провладними, так і опозиційними ЗМІ, телебаченням, офіційними сторінками кандидатів та інформацією у соціальних мережах.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми