Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні Новий радник мера Києва Максим Бахматов вже більше місяця працює в команді столичного градоначальника. Він відповідає за стратегічні питання, в тому числі – транспорту. Вникнувши в дорожню ситуацію столиці, Максим Бахматов заявив, що збирається почати викорінювати затори в центрі Києва. А розповісти про це журналістам сайту "Сьогодні" погодився під час пішої прогулянки містом. Її ми почали з двору КМДА, біля виїзду на вулицю Пушкінську.
- Максиме, нещодавно ви оголосили війну столичним заторам. Як збираєтесь подолати затори?
- Всім привіт! Ми створили спеціальну групу, яка називається Kyiv Traffic Group. До її складу увійшли представники різних структур і департаментів КМДА – КП "Київпастранс", КП "Київтранспарксервіс", КК "Київавтодор", КП "Центр організації дорожнього руху", експерти з трафіку, активісти, велосипедисти і патрульна поліція Києва. За одним столом сидять люди, близько 15 осіб, які керують трафіком в місті: регулюванням руху, евакуацією транспорту і покаранням водіїв. У нас вже є певні успіхи, але є ще й купа роботи... Ось все, що пов'язано з цією купою, і подивимося з вами на вулицях в центрі.
Почнемо з Пушкінської. Частину її відремонтували, а частина ще в процесі ремонту. Але "розумні люди" вже встигли туди всунути цілий МАФ, який ми прибрали через дві години після його установки... А автомобілісти паркуються на новій велодоріжці і доріжці для людей з обмеженим зором, відучуємо їх від цього штрафами.
- Які конкретні "ін'єкції" від київських заторів ви вже придумали впроваджувати в місті?
- Передусім це евакуація авто, припаркованих в недозволених місцях, і штрафи автомобілістам, які зупиняються не там і не так. З цього тижня ми починаємо перекриття всіх в'їздів до Києва для транзитного вантажного транспорту в години пік з 7:00 до 10:00 і з 17:00 до 22:00. Робимо це на підставі рішення Київради від 2013 року. Адже фура, яка виїжджає на вулиці, створює вп'ятеро більше проблем, ніж звичайні автомобілі. І що важливо – наближаються зимові затори і снігопади. Тому готуємося. Як то кажуть: готуй сани влітку, а затори розвантажуємо з листопада.
До речі, ви знали, що Південний міст – це єдина автотранспортна артерія, яка з'єднує правобережну і лівобережну Україну, і наступний найближчий транзитний міст знаходиться в Черкасах? Це 300 кілометрів від столиці. Туди водії фур не хочуть їхати, а їдуть чомусь саме через Київ. Через транзитний транспорт кияни стоять в заторах. Так не має бути! Наше завдання – робити насамперед добре киянам. Заборона на в'їзд до міста в зазначений час діятиме на всіх напрямах. У тестовому режимі розпочнемо з Житомирського, Одеського та Бориспільського. Всіх заздалегідь попереджаємо, тестуємо, дивимося, що виходить. Перевізникам роз'яснимо популярно, що Київ не гумовий.
Заборона стосуватиметься вантажного транспорту вагою від 4,5 т і вище, усіх інших пропускатимемо. Загалом до Києва в'їжджає за певними напрямами в години пік до 100 тисяч автомобілів на годину. Це: Ірпінь, Буча, Ворзель, Бориспіль, Бровари. Всі їдуть до Києва! Так, це якір, так, це центр і місце роботи, навчання для 4-5 мільйонів осіб. І природно, що чим швидше і чим жорсткіше ми почнемо регулювати міський трафік, тим краще буде тим людям, які тут живуть. У пріоритеті у нас залишаються: громадський транспорт, пішоходи, велосипедисти і тільки потім приватний транспорт.
Якщо ми бачимо, що навантаження на в'їздах до міста не падає, а йде, наприклад, сильний снігопад, то закриватимемо в'їзди до міста з 6-ої ранку до 9-ої вечора для всього вантажного транзитного транспорту.
- На Петропавлівській Борщагівці затори починаються з самого ранку. З чим це пов'язано і коли закінчиться цей кошмар?
- Так сталося, що у нас одночасно збіглися ремонти на Окружній, Борщагівському і Шулявському шляхопроводах. Так, нам довелося обмежити рух транспорту, тому ще певний час будуть невеликі проблеми. Але 1 листопада відкрили відремонтовану ділянку на Окружній, закінчуємо міст на Борщагівці. Проблема в тому, що трафіком в місті до цього ніхто не займався. Точніше, сяк-так намагалися, але системно це, на жаль, не виходило. А ми працюємо тільки два тижні, стараємося. Повірте, буде краще!
На сьогодні патрульною поліцією Києва чітко контролюються в місті всі смуги для громадського транспорту. Оштрафовані понад 4 тисячі автомобілістів-порушників на суму понад 2,5 мільйона гривень. І громадські смуги – запрацювали. Тепер, якщо ви користуєтеся автобусом або маршруткою, то ви приїдете в потрібне місце швидше, ніж на приватному автомобілі.
- Міські світлофори якось модернізуватимуться? Вони не завжди допомагають, а іноді навіть шкодять, коли їх вчасно не вимикають або включають. Їх роботу планується якось удосконалити?
- У нас є 66% світлофорів, які входять до єдиної транспортної системи, а ще 34% – 300-400 світлофорів, які потрібно впровадити в систему, щоб працювали в автоматичним режимі. А після цього треба буде напрацьовувати систему управління ними. Ми поки почнемо ними управляти своїми силами, а якщо побачимо, що є потреба використовувати досвід інших міст, то залучатимемо фахівців.
Головне завдання: нам необхідно регулювати транспортні потоки, щоб середня швидкість руху вулицями становила 30-45 кілометрів на годину, а вона сьогодні становить – 25-27 км/год. І ось, як тільки ми її збільшимо, все налагодиться. Хоча, якщо чесно, ми поки самі не розуміємо одиницю вимірювань заторів. Ні, ну є там якісь бали, але з чого вони складаються, нікому не зрозуміло, розбираємося. І після цього зможемо щодня, наприклад, двічі на день показувати киянам, що відбувається на дорогах за допомогою різних додатків, в тому числі і служб таксі. Вони ділитимуться з нами інформацією, і ми зможемо впливати на пзатори в місті.
- Ви згадали про Шулявський шляхопровід. У Києва зараз хочуть вилучити з міського бюджету майже 4 мільярди гривень. Чи не зупинить це будівництво моста та інших об'єктів по місту?
- Будівництво Шулявського шляхопроводу це точно не зупинить. Також не загрожує це Подільсько-Воскресенському мосту. А ось інші інфраструктурні об'єкти, які заплановані на наступний рік, найімовірніше, можуть від цього постраждати... У Києва забирають на користь держави і так більше на 20%, ніж у інших міст, а тут ще намагаються "позичити" майже 4 мільярди. Це може істотно вплинути на життєдіяльність киян. Зараз ми ведемо системні переговори з Кабміном і парламентом, щоб цього не сталося. Пояснюємо, що Київ – це не дійна корова. Аргументуємо, що краще ці гроші витрачати на киян, робити це зрозуміло і прозоро. Тим більше, у міста прозорий бюджет і подивитися його може кожен житель на сайті КМДА. До речі, ми доб'ємося такої ж прозорості з введенням е-квитка і на міському транспорті.
- Чи розв’язалося питання знесення корпусу заводу "Більшовик", щоб побудувати на Шулявці транспортну розв'язку?
- Воно розв’язане. Є вже гроші на демонтаж корпусу заводу. У найближчі два місяці ви побачите, як його розбиратимуть, а до Нового року, за нашими планами, я сподіваюся, ми вже покажемо, що Шулявським шляхопроводом можна проїхати. Думаю, це буде спочатку в тестовому режимі. А розв'язки і з'їзди з мосту будуть дороблені пізніше.
- Років 5-6 тому в Києві активно обговорювалося на рівні КМДА будівництво підземних тунелів, навіть суми приблизні називалися. Вони можуть стати реальністю чи це питання, як і раніше, з галузі фантастики?
- Ми спілкуємося з представниками Світового банку та транспортними експертами з приводу різних транспортних моделей для розвитку Києва на найближчі 10-20 років. Напрацювань багато. Я знаю історію про тунелі, і також знаю, що це дуже дороге задоволення. Я – за максимально ефективне використання бюджетних коштів та отримання комфортних умов для киян. Всі ці пропозиції потрібно вивчити і вибрати найоптимальніший варіант для реалізації.
Наприклад, ми могли будувати Шулявський міст старим дідівським способом зі звичайними кранами. Це було б довго – 3-5 років, розбираючи його, збираючи... Але ми залучили голландську компанію, яка насунула величезний міст протягом всього одного тижня, і тільки на одну ніч перекривши при цьому проспект Перемоги. Люди навіть не встигли відчути незручності! Так, це виявилося дорожчим за грошима, але ми не перекривали проспект Перемоги на два роки або більше, чим вберегли нерви і здоров'я киян, зробивши все максимально швидко і якісно. Так само і в історії з тунелями – якщо це буде дуже дорого, але ефективно для городян, то потрібно починати будувати ці великі інфраструктурні об'єкти.
- Коли з вулиць міста почнуть активно прибирати автомобілі порушників за допомогою евакуаторів? І чи вистачає їх для міста?
- З вулиць Києва прибирають 50 автомобілів порушників на добу. За моїми відчуттями, цей метод боротьби потрібно збільшувати вдесятеро. І тоді ви побачите, що в місті зменшаться затори на більшості транспортних вузлів. Нам сьогодні не вистачає евакуаторів – ремонт, інші потреби. Ми закінчуємо процес договірних умов з підрядними організаціями, яких кілька. Кожна з них працюватиме в певній зоні міста. І ми зможемо евакуювати набагато більше авто порушників. Є прекрасна приказка: одного покарай – сотню виправиш. В цьому і полягає наше завдання – простими точковими рішеннями наводити порядок на вулицях міста.
- Раніше в КМДА озвучували ідею скорочення в місті маршруток, мовляв, вони створюють в столиці затори і регулярно потрапляють в ДТП. Прибиратимете маршрутки?
- Скажу так – природа не терпить порожнечі. Щоб місту повністю відмовитися від маршруток, то Києву необхідно, за скромними підрахунками, понад два мільярди доларів і вже завтра дістати і покласти! Ми розуміємо, що у міста є інші пріоритети, і є, на що витрачати такі гроші. Тому мають намір взаємодіяти з приватними маршрутними перевізниками. Вони на сьогодні вивозять половину людей з Троєщини. Це дуже важливо, і вони нам дуже допомагають. Кияни загалом отримують непоганий сервіс за помірну плату. Був би поганий сервіс – люди б не користувалися маршрутками. Тут завдання міста – поступово переходити на безпечніший, екологічніший, сучасніший транспорт в партнерстві з приватними компаніями. Виграє і місто, і перевізник.
- Ви сумуєте за ВДНХ, де раніше працювали?
- Так, сумую. Я не приховую, що допомагаю Виставковому центру, і робитиму все, щоб його в тупу не забудували житловим комплексом, як зараз, за моїми відчуттями, планують деякі люди. Такому не бути! На ВДНГ, як і планувалося, повинен з'явитися сучасний інноваційний центр, з центрами освіти, центрами для занять спортом, центрами для навчання дітей, можливо, спортивна арена, сучасний виставковий комплекс, офісні будівлі і готель. Але точно не житловий комплекс класичного для Києва зразка. ВДНГ – один такий на всю країну, і його потрібно розвивати як інноваційний центр. А місць, де можна побудувати черговий ЖК, в місті предостатньо.
- А чи розв’язане питання будівництва біля головного входу на ВДНГ підземного переходу, який зв'яже його зі станцією метро? Старий вже не вміщає людей під час великих концертів та масових заходів.
- Так. Гроші виділені. Зараз проект на фінальній стадії розробки. Там виявилося не все так просто. Його повернули на доопрацювання. Але я сподіваюся, що наступного року почнеться його реалізація. Робота триває, але не все так швидко можна зробити. Було б простіше, якби його включили до проекту, коли будувалася ця гілка метро. Але хтось вирішив заощадити, тепер нам доводиться розв’язувати ці проблеми...
- Доробити потрібно і Поштову площу, яку закатали в граніт, без дерев і газонів. Вона, до речі, ще не введена в експлуатацію офіційно. Археологи виявили під площею, де планували побудувати ТРЦ, цілу вулицю часів Київської Русі. Ви цікавилися долею цих розкопок, там планували відкрити унікальний музей?
- Під Поштовою площею, до речі, ще планувався і паркінг. Думаю, потрібно тепер переглянути всю її концепцію, в тому числі питання озеленення. Я б на місці міста і активістів, які ратують за створення музею під Поштовою площею, придумав би гібридну модель для цього унікального місця. Тут необхідний паркінг, адже сотні людей приїжджають сюди гуляти, а паркуватися просто ніде. І, природно, що ми їх штрафуватимемо за порушення правил паркування. Тому важливо цей паркінг добудувати і унікальний музей відкрити. До речі, я бачив такі рішення в європейських містах, де зберігаються об'єкти, що мають історичну цінність. Адже мине дві тисячі років і що ми залишимо нащадкам? Люди знайдуть останки недобудованої Поштової площі і подумають: що ж ми були за кияни такі, що не змогли добудувати паркінг і зберегти унікальні знахідки? Тому до цього питання потрібно підходити з розумом.
- Що з метро на Виноградар? Дві станції побудують вчасно 2021 року?
- Метро на Виноградар будується. Все йде за затвердженим планом. Виконуються підготовчі роботи, щоб для прокладки тунелів запустити під землю щит. Розв’язуються питання щодо суміжних комунікацій, зокрема, електрики, доставки його безпосередньо на будівництво. Місто робить все, щоб вчасно звести ці дві станції. Але щодо ним можуть виникнути проблеми через те, що Кабмін хоче "позичити" у міста майже чотири мільярди гривень. Подивимося, як буде з фінансуванням наступного року.
Продовження інтерв'ю з Максимом Бахматовим читайте в суботу, 9 листопада, на сайті "Сьогодні".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми